Семинар «Реформа професійно-технічної освіти з урахуванням енергоефективності»

12.02.2009

Експерт проекту, канд. тех. наук С. Ф. Коряк презентує урок і лабораторно-практичну роботу інноваційного програмно-педагогічного засобу

Менеджер проекту О. Г. Дубинський формулює принципи подальшої роботи

Керівник проекту д-р Юрген Вайс підбиває підсумки семінару

Протягом 12 і 13. лютого 2009 року в конференц-залі Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку м. Києва відбувався науково-практичний семінар за проектом Міністерства освіти і науки України та Товариства технічного співробітництва (GTZ) Німеччини «Реформа професійно-технічної освіти з урахуванням енергоефективності»

Учасниками семінару були керівник проекту доктор Юрген Вайс, директор Інституту профтехосвіти АПН України В. О. Радкевич, науковці, представники пілотних пілотних об’єктів, відкритих проектом на базі професійно-технічних навчальних закладів у різних регіонах України за трьома галузевими напрямами: машинобудування, будівництво, житлово-комунальне господарство.

Учасники семінару вже втретє збираються разом, працюючи над створенням електронного програмно-педагогічного засобу для профтехосвіти з питань енергоефективності. Цього разу експерт проекту, старший науковий співробітник ІПТО АПН, канд. тех. наук Коряк С. Ф. презентував урок і лабораторно-практичну роботу інноваційного програмно-педагогічного засобу для закладів профтехосвіти «Основи енергоефективності» і наголосив на тому, що необхідність впровадження інформаційних технологій в освіту очевидна і не потребує доказів. Електронні підручники, електронні бібліотеки, електронне тестування — вже звичні поняття. Це принципово інші засоби навчання, які, доповнюючи традиційні «паперові» засоби навчання, дозволяють підвищити ефективність навчального процесу.

Електронний підручник має такі властивості:

— використання  мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів та Інтернету (графічних вставок, анімації, звуку, за необхідності);

— розвинена гіпертекстова структура в теоретичній частині курсу (визначення, теореми), а також у логічній структурі викладу (послідовність, взаємозв’язок частин);

— зручна для користувача система навігації, яка дозволяє йому легко переміщатися по курсу, відправляти електронні листи викладачеві, переходити в розділ диспутів;

— підсистема контролю знань, вбудованої в підручник;

— розбивка курсу на невеликі блоки (сторінки);

— глосарій (автономні довідкові матеріали) та посилання до нього;

— посилання на літературні джерела, електронні бібліотеки та на джерела інформації в мережі Інтернет;

— швидке завантаження без ускладнень;

— ефективний зворотний зв’язок з викладачем.

Слід зауважити, що порівняно з електронними традиційні підручники та навчальні посібники мають певні недоліки:

— лінійний порядок викладання;

— відсутність зворотного зв’язку між викладачем і учнем;

— відсутність можливості ефективного контролю знань;

— висока вартість підручника;

— ставлення до учня як до об’єкта, на який спрямований освітній потік;

— обмеженість у застосуванні індивідуального підходу, неможливість врахування особистих якостей сприйняття та опанування навчального матеріалу, невеликий арсенал методів і прийомів активізації пізнавальної активності учнів;

— складний і тривалий процес внесення змін до структури і змісту підручника в той час, як людські знання в будь-якій галузі постійно і досить швидко оновлюються.

Експерт від німецької сторони Франк Сцрама запропонував для обговорення тематичний план основного курсу «Основи енергоефективності», матеріали для створення електронних ресурсів курсу «Основи енергоефективності», запропонував методологію застосування теоретичних знань, довідкової інформації у викладанні. Особливий інтерес викликали інтерактивні матеріали, створені за сценарієм Ф. Сцрами спеціалістами компанії «СМІТ» під керівництвом С. Ф. Коряка.

Визначальну роль в освіті відіграє викладач, оскільки саме він керує процесом навчання, організацією інформації в усіх її можливих формах і видах. Нові засоби навчання вимагають від викладача нових знань, якостей, умінь. Викладач має продумати навчальну діяльність учнів на кожний навчальний тиждень, розпланувати дні для виконання тестових і практичних завдань, курсових робіт тощо.

Викладач повинен мати певний фаховий рівень:

— уміти адаптувати свої повідомлення до особливостей і здібностей учнів, враховуючи їхні репрезентативні системи;

— мати відповідні здібності, а також знання, вміння та навички з дисципліни або курсу, вміти формулювати педагогічну мету, передбачати навчальний результат, створювати систему і послідовність залучення учнів до навчально-пізнавальної діяльності;

— володіти стратегіями навчання і формувати потрібну систему здібностей, знань, умінь і навичок учнів;

— володіти стратегією перетворення курсу на засіб формування особистості;

— прагнути до вдосконалення потреб учнів у самовихованні, самоосвіті і саморозвитку.

Протягом семінару кожен учасник-представник пілотного закладу ПТО, презентував власні попередньо погоджені за структурою і змістом розробки уроків і лабораторно-практичних робіт, які стануть основою для створення електронних ресурсів курсу «Основи енергоефективності».

Учасники семінару зауважили, що існують певні проблеми для запровадження такого курсу: недостатнє забезпечення навчальних закладів комп’ютерними класами, непідготовленість викладачів, відсутність відповідної системи педагогічної перепідготовки, методики використання електронних засобів навчання. Недостатньо досліджено вплив комп’ютера на здоров’я учня, немає санітарно-гігієнічних норм і рекомендацій щодо виготовлення і використання інформаційних засобів у навчальному процесі.

Інформаційні технології передбачають використання комп’ютера разом з іншими технічними засобами навчання не тільки і не стільки як певного «інструменту». Вони потребують радикальної перебудови всього навчального процесу, зміни пріоритетів у діяльності учнів і викладачів, розробки принципово нових педагогічних технологій, методик, прийомів.

Менеджер проекту О. Г. Дубинський сформулював принципи подальшої роботи, а саме:

  1. Робочі групи Коряка С. Ф. і Запорожець Н. В. до 28.02.2009 року підготують зразки уроків (теоретичного і практичного) за темою №1 і методичного супроводу до них. До 5 березня учасники проекту отримають електронні варіанти цих уроків для монтажу власних змістових мультімедійних матеріалів з теми і видів занять, які були підготовлені до семінару.
  2. У період до 5.03. учасники здійснять підборку змістових, електронних і мультимедійних матеріалів за своїми темами. При визначенні обсягу матеріалів слід виходити з їхнього функціонального призначення:

    • частина перша увійде у зміст уроку у вигляді текстових слайдів, відео і анімаційних фрагментів, елементів комп’ютерних програм, схем, таблиць, діаграм, рисунків, інтерактивних тестів тощо, як демонстраційний навчальний матеріал.
    • частина друга повинна бути розроблена у більш широкому обсязі (і текстовому і мультимедійному) і мають вигляд змістовного друкованого і електронного матеріалу, призначеного як для викладача, який проводить заняття, так і для учня, і бути основним джерелом для самостійної роботи над матеріалом (включаючи повний метраж відеофільмів, анімаційних матеріалів, комп’ютерних програм, фрагменти яких увійшли у першу частину).

  3. Після отримання матеріалів зі зразками уроків у вигляді «матриці» буде необхідно до 15 березня вмонтувати в неї частину першу матеріалів і до 18 березня відіслати в електронному вигляді в офіс проекту і Коряку С. Ф.

Керівник проекту д-р Юрген Вайс підбив підсумки семінару і наголосив, що проблеми енергозбереження є нагальними і дуже складними. Тому їх вирішення повинно мати комплексний характер. Треба інформувати, мотивувати і навчити людей  як берегти енергію та природні ресурси на робочому місці і в побуті. І, мабуть, головна роль у цьому належить освітянам.