
Телекоммуникационные системы и сети. Структура и основные функции. Том 1 / Содержание / Раздел 13. Электропитание телекоммуникационных систем связи / Тема 13.5. Источники бесперебойного питания (ИБП)
- Раздел 1. Основы построения телекоммуникационных систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Общая архитектура и задачи телекоммуникационных систем
- Тема 1.3. Классификация сетей, клиентов, операторов и услуг связи
- Тема 1.4. Краткая характеристика существующих телекоммуникационных технологий
- Тема 1.5. Требования к современным и перспективным ТКС
- Тема 1.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 2. Сети связи последующего поколения: архитектура, основные характеристики и услуги
- Тема 2.1. Определение и характеристика основных возможностей NGN
- Тема 2.2. Инфокоммуникационные услуги. Особенности услуг связи следующего поколения
- Тема 2.3. Многоуровневая архитектура и функциональный состав NGN
- Тема 2.4. Перспективы концепции NGN
- Тема 2.5. Контрольные вопросы и задания
- [→] Раздел 3. Стандартизация сетевых протоколов и телекоммуникационного оборудования
- Тема 3.1. Открытые системы и их взаимодействие
- Тема 3.2. Основные организации по стандартизации сетевых решений
- [→] Тема 3.3. Эталонная модель взаимодействия открытых систем
- 3.3.1. Многоуровневый подход и декомпозиция задачи сетевого взаимодействия
- 3.3.2. Интерфейс, протокол, стек протоколов
- 3.3.3. Общая характеристика модели OSI
- 3.3.4. Физический уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.5. Канальный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.6. Сетевой уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.7. Транспортный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.8. Сеансовый уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.9. Представительский уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.10. Прикладной уровень. Функции и примеры протоколов
- [→] 3.3.11. Деление ЭМВОС на сетенезависимые и сетезависимые уровни
- Тема 3.4. Стандартные стеки сетевых протоколов
- 3.4.1. Стек протоколов OSI
- 3.4.2. Стек протоколов TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколов IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколов NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколов технологии Х.25
- 3.4.6. Стек протоколов технологии Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколов технологии B-ISDN и АТМ
- 3.4.8. Семейство протоколов DECnet
- 3.4.9. Сетевая модель DoD
- 3.4.10. Связь стандартов IEEE 802 с моделью OSI
- 3.4.11. Стек протоколов сетей следующего поколения
- Тема 3.5. Стандартизация сетевого оборудования
- Тема 3.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 4. Линии связи
- Тема 4.1. Физические параметры среды распространения электромагнитных волн
- Тема 4.2. Общие сведения о линиях связи
- Тема 4.3. Основные свойства кабельных линий связи
- Тема 4.4. Линии связи на основе медных кабелей
- Тема 4.5. Теория волоконных световодов
- Тема 4.6. Свойства неоднородных линий
- Тема 4.7. Конструкции кабелей связи
- Тема 4.8. Электромагнитные влияния в линиях связи
- Тема 4.9. Структурированные кабельные системы
- Тема 4.10. Атмосферная лазерная связь
- Тема 4.11. Особенности радиолиний, радиорелейных и спутниковых линий связи
- 4.11.1. Общие принципы построения радиолиний связи
- 4.11.2. Распространение радиоволн в радиолиниях связи
- 4.11.3. Особенности распространения радиоволн в радиорелейных линиях связи
- 4.11.4. Особенности распространения радиоволн в спутниковых линиях связи
- 4.11.5. Особенности построения радиолиний связи
- 4.11.6. Общие характеристики построения спутниковых линий связи
- 4.11.7. Зоны видимости для систем спутниковой связи
- 4.11.8. Статистическая структура сигналов СЛС
- 4.11.9. Основные составляющие систем спутниковой связи
- 4.11.10. Методы организации спутниковой связи
- 4.11.11. Обоснование выбора параметров аппаратуры при проектировании радиорелейных линий
- 4.11.12. Выбор энергетических характеристик радиорелейных линий
- 4.11.13. Устойчивость функционирования радиорелейных линий
- Тема 4.12. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 5. Способы формирования групповых сигналов
- Тема 5.1. Краткая характеристика способов формирования групповых сигналов
- Тема 5.2. Способы формирования аналоговых групповых сигналов
- Тема 5.3. Способы формирования цифровых групповых сигналов
- Тема 5.4. Объединение синхронных цифровых потоков
- Тема 5.5. Объединение асинхронных цифровых потоков
- Тема 5.6. Объединение низкоскоростных потоков
- Тема 5.7. Кодовое уплотнение сигналов
- Тема 5.8. Виды сигналов в системах с кодовым разделением
- Тема 5.9. Технология спектрального уплотнения
- Тема 5.10. Формирование группового сигнала с использованием IP-технологий
- Тема 5.11. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 6. Методы доступа
- Тема 6.1. Общая характеристика методов доступа
- Тема 6.2. Методы решения конфликтов в алгоритмах доступа
- Тема 6.3. Модели и архитектура сети доступа
- Тема 6.4. Оптические технологии в сети доступа
- Тема 6.5. Методы использования физических ресурсов в сетях доступа
- Тема 6.6. Особенности использования пространственно-поляризационных параметров при радиодоступе
- Тема 6.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 7. Методы распределения информации
- Тема 7.1. Общие положения
- Тема 7.2. Системы распределения в сетях следующего поколения
- Тема 7.3. Системы коммутации каналов
- 7.3.1. Требования к системам коммутации ISDN
- 7.3.2. Структура узла коммутации каналов ISDN
- Принцип работы цифрового коммутационного поля типа ПВП
- 7.3.4. Общие требования к коммутационным системам в Ш-ЦСИО
- 7.3.5. Выбор коммутационной технологии для Ш-ЦСИО
- 7.3.6. Системы коммутации для АТМ
- 7.3.7. Архитектура и характеристики коммутационных систем на базе быстрой коммутации пакетов (БКП)
- Тема 7.4. Коммутационные системы в NGN
- Тема 7.5. Системы коммутации Ш-ЦСИО на базе асинхронного режима доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускная способность систем распределения информации
- 7.6.1. Основные положения пропускной способности систем распределения информации
- 7.6.2. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями простейшего потока вызовов
- 7.6.3. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями примитивного потока вызовов (потока ВОЧИ)
- 7.6.4. Расчет вероятности условных потерь и среднего времени ожидания при случайной продолжительности обслуживания
- 7.6.5. Поток с повторными вызовами
- Тема 7.7. Способы распределения нагрузки в сетях связи
- Тема 7.8. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 8. Системы синхронизации
- Тема 8.1. Виды синхронизации, их роль, место и задачи в современных цифровых системах связи
- Тема 8.2. Фазовая (частотная) синхронизация
- Тема 8.3. Тактовая (символьная) синхронизация
- Тема 8.4. Джиттер и вандер цифровых сигналов
- Тема 8.5. Цикловая (кадровая) синхронизация
- Тема 8.6. Сетевая синхронизация цифровой связи
- Тема 8.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 9. Системы сигнализации
- Тема 9.1. Виды и состав сигналов
- Тема 9.2. Классификация протоколов сигнализации
- Тема 9.3. Внутрисистемная сигнализация в ЦСК
- Тема 9.4. Особенности сигнализации в стыках V.5
- Тема 9.5. Абонентская сигнализация
- Тема 9.6. Оборудование сигнализации современных ЦСК
- Тема 9.7. Специфические особенности украинских систем сигнализации
- Тема 9.8. Методология спецификации и описания систем сигнализации
- Тема 9.9. Цифровая многочастотная сигнализация R2D
- Тема 9.10. Общеканальная система сигнализации № 7
- Тема 9.11. Сигнализация DSS1
- Тема 9.12. Сигнализация в корпоративных сетях
- Тема 9.13. Сигнализация в сетях с коммутацией пакетов
- Тема 9.14. Сигнализация в сетях B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигнализация в сети ІР-телефонии
- Тема 9.16. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 10. Технологии и протоколы управления в ТКС
- Тема 10.1. Содержание задач управления в сетях следующего поколения
- Тема 10.2. Подсистема управления услугами
- Тема 10.3. Подсистема контроля и управления сетью
- Тема 10.4. Подсистема сетевого управления на уровнях транспорта и доступа
- 10.4.1. Базовая архитектура управления на уровнях транспорта и доступа ТКС
- 10.4.2. Классификация и маркировка пакетов трафика
- 10.4.3. Управление интенсивностью трафика
- 10.4.4. Управление очередями на сетевых узлах
- 10.4.5. Маршрутизация: цели, основные задачи и протоколы
- 10.4.6. Сигнальные протоколы резервирования сетевых ресурсов
- 10.4.7. Функции управления канального уровня относительно обеспечения QoS
- 10.4.8. Уровни качества обслуживания и соответствующие им модели обслуживания
- Тема 10.5. Перспективы развития технологий сетевого управления
- Тема 10.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 11. Конвергенция в телекоммуникационных системах
- Тема 11.1. Конвергенция в ТКС: история, цели и задачи
- Тема 11.2. Виды конвергенции
- Тема 11.3. Примеры решений относительно конвергенции в системах телекоммуникаций
- Тема 11.4. Качество конвергентных услуг
- Тема 11.5. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 12. Методы обеспечения информационной безопасности объектов телекоммуникационной системы
- Тема 12.1. Основные термины и понятия в сфере информационной безопасности
- Тема 12.2. Основные подходы к обеспечению информационной безопасности
- Тема 12.3. Криптографическая защита информации
- Тема 12.4. Использование механизма электронной цифровой подписи
- Тема 12.5. Техническая защита информации
- Тема 12.6. Контрольные вопросы и задания
13.5.1. Основные типы ИБП
Відповідно до міжнародного стандарту IEC 62040-3, сучасні ДБЖ поділяються на три основні типи:
- ДБЖ резервного типу — Passive Standby UPS (раніше називалися Off-Line UPS);
- ДБЖ лінійно-інтерактивного типу — Line-Interactive UPS;
- ДБЖ із подвійним перетворенням енергії — Double-Conversion UPS (раніше називалися On-Line UPS).
Загальна структура ДБЖ резервного типу, подана на рис. 13.5.1, містить вхідний фільтр (ВФ), зарядний пристрій (ЗП), інвертор (ІНВ), акумуляторну батарею (АБ), блок комутації (БК) і стабілізатор (СТ).
Рис. 13.5.1. Загальна структура ДБЖ резервного типу
У найбільш простих і дешевих моделях ДБЖ резервного типу стабілізатор відсутній. Інвертор, підключений паралельно мережному джерелу, діє як джерело резервного живлення.
За наявності мережної напруги відповідної якості, навантаження підключається комутатором до мережі через високочастотний вхідний фільтр ВФ і стабілізатор СТ. Як останній можуть бути використані ферорезонансний трансформатор або автотрансформатор з перемиканням відводів обмотки (рис. 13.5.2), що виконує функції дискретного регулятора (коректора) напруги. Ця функція забезпечує розширення діапазону зміни вхідної напруги, при якому не відбувається перемикання в акумуляторний режим.
Рис. 13.5.2. Підключення навантаження до мережі за допомогою автотрансформатора з перемиканням відводів обмотки
При відхиленні вхідної напруги вище за припустиме значення або відсутності напруги у мережі, навантаження перемикається на інвертор, вихідна напруга якого має прямокутну форму з регульованими паузами між додатними й від’ємними імпульсами (рис. 13.5.3). Це забезпечує стабілізацію діючого значення основної гармоніки вихідної напруги (50 Гц) при зміні напруги акумуляторної батареї. Таким чином, ДБЖ резервного типу являють собою комбінацію стабілізатора й інвертора, що комутуються за допомогою спеціального автомата введення резерву (на рис. 13.5.2 не відображено).
Рис. 13.5.3. Форма вихідної напруги інвертора ДБЖ резервного типу
Переваги ДБЖ резервного типу:
- простота й низька вартість;
- високий ККД у мережному режимі.
Недоліки:
- затримка у часі перемикання навантаження з мережі на інвертор і навпаки;
- несинусоїдальна вихідна напруга в автономному режимі;
- ДБЖ не захищає навантаження від неприпустимих відхилень частоти й форми напруги мережі;
- можливе виникнення небажаних перехідних процесів при перемиканнях з мережі на інвертор і навпаки;
- нелінійне навантаження з високим крос-фактором викликає спотворення вхідного струму (відхилення від синусоїдальної форми) й знижує вхідний коефіцієнт потужності.
Типові значення потужностей ДБЖ резервного типу перебувають у межах 250—1500 Вт.
У табл. 13.5.1 наведено основні технічні характеристики деяких найбільш відомих ДБЖ резервного типу.
Таблиця 13.5.1 Технічні характеристики резервних ДБЖ
Модель
|
LIK
|
Back-UPS AVR
|
SmartLine / Smart-Vision
|
Back Pro / BNT
|
Виробник
|
Tenci-Techno
|
APC
|
NeuHaus / N-Power
|
Powerman / Powercom
|
Потужність, кВа
|
0,5; 1,0; 1,5
|
0,5
|
0,3; 0,45; 0,7; 1,0; 1,5
|
0,4; 0,5; 0,6; 0,8; 1,0; 1,4
|
Діапазон вхідної
напруги, В |
220—27 %, +23 %
|
220 ± 27 %
|
220—23 %, + 30 %
|
220 ± 25 %
|
Точність вихідної напруги, В
|
220 ± 7 %
|
220—10 %, +6 %
|
220—14,5 %, +10 %
|
220 ± 10 %
|
На рис. 13.5.4 зображено структурну схему ДБЖ лінійно-інтерактивного типу. Тут, на відміну від резервних ДБЖ, є двоспрямований перетворювач напруги (ДПН), що виконує як функцію інвертора, так і функцію зарядного пристрою. За наявності напруги у мережі ДПН працює як випрямляч і здійснює заряд АБ. Завдяки двоспрямованій дії й синусоїдальній формі напруги, яка формується в режимі інвертора, ДПН взаємодіє з мережним джерелом, тобто має інтерактивний тип.
Рис. 13.5.4. Структура ДБЖ лінійно-інтерактивного типу
Як і у резервних ДБЖ, для розширення діапазону зміни вхідної напруги без переходу на автономний режим використовується дискретний коректор напруги як стабілізуючий вузол. У мережному режимі ДБЖ можлива додаткова стабілізація вихідної напруги шляхом додавання або віднімання надлишку вихідної напруги ДПН. Такий принцип стабілізації отримав назву «дельта-перетворення» і використовується багатьма виробниками ДБЖ.
Переваги ДБЖ лінійно-інтерактивного типу (порівняно з резервними ДБЖ):
- синусоїдальна форма вихідної напруги в автономному режимі;
- поєднання функцій ЗМ й ІНВ в одному вузлі.
Деякі недоліки, властиві резервним ДБЖ, характерні й для ДБЖ лінійно-інтерактивного типу. Блок комутації є найбільш відповідальним місцем обох типів ДБЖ, оскільки саме від його роботи залежить забезпечення надійності всього ДБЖ. Це пов’язано з тим, що при переході ДБЖ в автономний режим цей блок має забезпечувати чітке роз’єднання інвертора й мережного джерела з малим внутрішнім опором. При невиконанні цієї вимоги інвертор може виявитися замкненим накоротко й вийти з ладу.
Типові потужності ДБЖ лінійно-інтерактивного типу перебувають у межах 500—3000 Вт. У табл. 13.5.4 наведено основні технічні характеристики окремих моделей ДБЖ лінійно-інтерактивного типу.
Таблиця 13.5.4 Технічні характеристики лінійно-інтерактивних ДБЖ
Модель
|
Smart-UPS
|
PSI
|
PW5125
|
Real Smart / PC KIN
|
Виробник
|
APC
|
Liebert
|
Invensys
|
Powerman / Powercom
|
Потужність, кВт
|
0,42; 0,62; 0,7; 1,0; 1,4; 2,2
|
0,7; 1,0; 1,4; 2,2
|
1,0; 1,5; 2,2
|
0,7; 1,0; 1,5; 2,2
|
Діапазон вхідних
напруг, В |
220—28 %,
+23 % |
220—25 %,
+24 % |
220—30 %,
+20 % |
220—30 %,
+25 % |
Точність вихідної напруги, В
|
220 ± 10 %
|
220—15 %,
+12 % |
220—10 %,
+6 % |
220 ± 10 %
|
Спрощену структурну схему ДБЖ з подвійним перетворенням енергії зображено на рис. 13.5.5. За цією схемою інвертор ввімкнено послідовно у мережне джерело — навантаження. При перебуванні мережної напруги в припустимих межах (величина, частота, спотворення синусоїдальної форми) живлення навантаження відбувається у напрямку випрямляч — інвертор, де відбувається перетворення напруги змінного струму в постійний і навпаки, тобто має місце подвійне перетворення енергії. У режимі перевантаження або виходу з ладу будь-якого вузла подвійного перетворення навантаження перемикається прямо до мережі через блок комутації (БК) кола автоматичного шунтування (BYPASS). При зникненні мережі або неприпустимих відхиленнях напруги ДБЖ миттєво переходить в автономний режим живлення навантаження енергією акумуляторної батареї. У мережному режимі випрямляч виконує також функцію зарядного пристрою батареї. Випрямляч може виконуватися керованим (на тиристорах або IGBT транзисторах) або некерованим (на діодах). Інвертори ДБЖ з подвійним перетворенням енергії складаються з IGBT-транзисторів, які комутуються з частотою 10—50 кГц, і вихідного фільтра, який забезпечує синусоїдальність напруги частоти 50 Гц.
Рис. 13.5.5. Структурна схема ДБЖ із подвійним перетворенням енергії
За розглянутою схемою будуються ДБЖ середньої й великої потужності (понад 30 кВт), у яких використовуються акумуляторні батареї з номінальною напругою, яка перебуває у межах 360—384 В. У ДБЖ меншої потужності використовуються деякі різновиди основної топології подвійного перетворення, наприклад використовуються додаткові силові блоки перетворення (рис. 13.5.6, 13.5.7).
Рис. 13.5.6. Структура ДБЖ із подвійним перетворенням і коректором коефіцієнта потужності для однофазних ДБЖ
Рис. 13.5.7. Структура ДБЖ із подвійним перетворенням і коректором коефіцієнта потужності для одно- і трифазних ДБЖ потужністю 6—30 кВт
Схема на рис. 13.5.6 використовується у однофазних ДБЖ потужністю до 3 кВА й містить блок коректора коефіцієнта потужності, поєднаного з некерованим випрямлячем (ККП-В), блок зарядного пристрою (ЗП), перетворювач постійної напруги (ППН). Функціональне призначення цих блоків є таким:
- ККП-В забезпечує перетворення напруги мережі змінного струму в стабільну напругу постійного струму. Цим досягається практично синусоїдальна форма струму, яка споживається з мережі, що дозволяє мати вхідний коефіцієнт потужності близьким до одиниці;
- ЗП формує необхідну напругу заряду акумуляторної батареї, номінальне значення якої обирається залежно від потужності ДБЖ і перебуває в межах від 36 до 96 В;
- ППН забезпечує узгодження напруги батареї з високовольтною напругою живлення інвертора й розрахований на максимальну потужність навантаження.
Схема на рис. 13.21 використовується як у однофазних, так і у трифазних ДБЖ потужністю 6—30 кВт. Тут ППН виконує як функцію ККМ, так і функцію стабілізатора напруги живлення інвертора. Номінальне значення напруги батареї обирається в межах 120—288 В. На вхід ЗП може подаватися як мережна напруга, так і стабільна постійна напруга з виходу ППН.
Основні переваги ДБЖ з подвійним перетворенням енергії:
- висока точність стабілізації синусоїдальної вихідної напруги в мережному й автономному режимах;
- стабільна частота вихідної напруги при відхиленнях частоти мережі;
- відсутність перехідних процесів при перемиканнях з мережного режиму на автономний і навпаки;
- можливість виключити вплив нелінійного навантаження з високим крос-фактором на форму вхідного струму;
- підвищена надійність системи щодо забезпечення безперебійного живлення навантаження за рахунок автоматичного шунтування.
У табл. 13.5.3—13.5.5 наведено основні технічні характеристики ряду моделей ДБЖ з подвійним перетворенням енергії.
Таблиця 13.5.3 Технічні характеристики трифазних ДБЖ
Модель
|
HL
|
UPS 7200
|
Borri 4000
|
Виробник
|
Astrid
|
Liebert
|
Invensys
|
Потужність, кВт
|
20, 25, 32, 40, 60, 80, 100, 125
|
30, 40, 60
|
20, 30, 40, 60, 80, 100, 120
|
Діапазон вхідних напруг, В
|
380 ± 10 %
|
380—15 %, +10 %
|
380—10 %, +15 %
|
Точність вихідної напруги, В
|
380 ± 1 %
|
380 ± 1 %
|
380 ± 1 %
|
Коефіцієнт потужності по входу
|
0,83
|
0,8
|
0,83
|
Коефіцієнт потужності по виходу
|
0,8
|
0,8
|
0,8
|
Таблиця 13.5.4 Технічні характеристики однофазних ДБЖ малої потужності
Модель
|
DPK
|
UPStation GXT
|
PW9120
|
ULTimate
|
|
Виробник
|
Tenci-Techno
|
Liebert
|
Invensys
|
Powercom
|
|
Потужність, кВт
|
1,0; 3,0
|
0,7; 1,0; 1,5
|
2,0; 3,0
|
0,7; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0
|
0,7; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0
|
Діапазон вхідних напруг, В
|
220—27 %, +25 %
|
220 ± 27 %
|
220—20 %, +27 %
|
220-27 %, +25 %
|
220-27 %, +25 %
|
Точність вихідної напруги, В
|
220 ± 3 %
|
220 ± 3 %
|
220 ± 3 %
|
220 ± 3 %
|
220 ± 2 %
|
Коефіцієнт потужності по входу
|
0,95
|
0,95
|
0,95
|
0,97
|
0,98
|
Коефіцієнт потужності по виходу
|
0,7
|
0,7
|
0,7
|
0,7
|
0,7
|
Таблиця 13.5.5 Технічні характеристики однофазних ДБЖ середньої потужності
Модель
|
DPK
|
UPStation GXT
|
PW9150
|
ONLine
|
Виробник
|
Tenci-Techno
|
Liebert
|
Invensys
|
Powercom
|
Потужність, кВт
|
6,0; 10,0
|
6,0; 10,0
|
8,0; 10,0; 12,0
|
7,5; 10,0; 15,0
|
Діапазон вхідної напруги, В
|
220—15 %, +25 %
|
220—15 %, +25 %
|
220—20 %, +25 %
|
220 ± 25 %
|
Точність вихідної напруги, В
|
220 ± 3 %
|
220 ± 3 %
|
220 ± 2 %
|
220 ± 1 %
|
Коефіцієнт потужності по входу
|
0,98
|
0,98
|
0,98
|
н/д
|
Коефіцієнт потужності по виходу
|
0,7
|
0,7
|
0,7
|
0,8
|