
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах / Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
11.3.1. Конвергенція послуг IN-NGN
Конвергенція послуг може базуватися на розширенні базових можливостей архітектури IN як засобу для легкого впровадження та диференціювання послуг. Так, наприклад, станом на сьогодні для підтримки взаємодії IN з широкосмуговими IP та мобільними мережами ITU-T розробив набори функціональних можливостей CS-3 та CS-4, впровадження яких дозволить реалізувати деякі конверговані послуги без значної перебудови інфраструктури мережі.
Модифікована в рамках Рекомендацій стосовно четвертого набору послуг інтелектуальної мережі (CS-4) функціональна модель IN (рис. 11.2.2) дозволяє завершувати VoIP-виклики в телефонній мережі, настроювати IN-послуги через Інтернет і реалізовувати інші конверговані послуги нарівні з традиційними послугами IN. Модель складається з декількох груп функціональних об’єктів, поєднаних інтерфейсами (IF). Як видно з рис. 11.3.1, передбачено взаємодію IN та IP-мережі у трьох напрямках, IP-телефонія (H.323, SIP, Megaco), організація інтегрованих послуг (PINT/ SPIRITS) та доступ до сервісної логіки сторонніх постачальників послуг (API).
Порівняно з попередніми версіями IN в архітектуру додані нові функціональні компоненти, а існуючі зазнали модифікацій. Нижче названі складові архітектури IN відповідно до CS-4 та їх значення в цій архітектурі:
- CCF (функція управління викликами) — відповідає за оброблення викликів та управління з’єднаннями (виконує встановлення, модифікацію та звільнення з’єднань);
- SSF (функція комутації повідомлення) забезпечує взаємодію CCF з SCP. Вона дозволяє CCF розпізнавати події, пов’язані з активізацією точок запуску, і управляє сигнальним обміном між CCF та SCF. На стороні IP-мережі, як зв’язка CCF-SSF може виступати проксі-сервер SIP або контролер медіашлюзів;
- SM (функція управління сеансами) відповідає за управління послугами в Інтернеті — зокрема, відповідає за оброблення даних, що належать до профілів послуг, за автентифікацію, конфігурування мережі й управління потоками. Цей об’єкт також пересилає в SCF інформацію, що стосується реєстрації та допуску до обслуговування; SCF (функція управління послугами) — видає команди в CCF та SSF, відповідає за сервісну логіку й оброблення запитів на послуги IN, взаємодіє з іншими SCF при розподіленому управлінні послугами і з базами даних та мережними ресурсами для завантаження додаткової сервісної логіки і даних і для залучення спеціалізованих механізмів, необхідних для реалізації послуг;
- SDF (функція сервісних даних) реалізується як база даних, у якій зберігається вся інформація, що стосується користувачів, терміналів і мережі і до якої SCF може мати доступ у реальному часі. Тут містяться також дані, що стосуються комутованого доступу до Інтернету;
- SRF (функція спеціалізованих ресурсів) містить спеціалізовані ресурси, необхідні для виконання послуг (приймачі цифр, блоки записаних повідомлень, мости конференц-зв’язку тощо). Ця функція може включати певні обчислювальні ресурси для отримання (відсилання), оброблення інформації і для організації зв’язку з розподіленими в мережі ресурсами. Підтримуються режими перетворення інформації, такі як «текст у факс», «текст у мову», «мова у текст» та «факс у текст»;
- сервер PINT, шлюз PINT, клієнт PINT, клієнт SPIRITS, шлюз SPIRITS, сервер SPIRITS. Функції цих блоків відповідають описаним вище, вони полягають у прийманні запитів від однієї мережі і передаванні її в іншу, яка і виконує запит. При цьому IN залишається прихованою від користувача Інтернет і навпаки;
- SA-GF (функція шлюзу прикладних програм) використовується при взаємодії між SCF і розподіленою сервісною логікою через API. Виконує функції безпеки (firewall) для захисту IN і постачальника послуг. Цей функціональний елемент може бути суміщений з SCF аби діяти окремо, взаємодіючи з SCF через окремі API (інтерфейс IF8);
Рис. 11.3.1. Функціональна архітектура IN з підтримкою послуг IP-мереж
- SC-GF (функція шлюзу управління викликами) та S-GF (функція шлюзу сигналізації) відповідають за безпеку (firewall) для захисту обох мереж (ЗKC 7 та IР) і за взаємозаміну протоколів нижчих рівнів (MTP/SCCP та SCTP/UDP/IP) при перенесенні сигналізації з однієї мережі в іншу, у першому випадку — INAP між SCF та SSF, у другому — ISUP між двома CCF (ISUP-протокол сторони користувача ISDN, який використовується для управління викликами в ЗKC 7);
- MG (медіашлюз) відповідає за перетворення інформації, що надходить з мережі з комутацією каналів, у пакетний формат (наприклад, RTP/PTCP), забезпечуючи таким чином взаємодію з’єднань ТМЗК з сеансами VoIP. D/A GF (функція шлюзу комутованого доступу) відповідає за доступ з ТМЗК до пакетної мережі (Інтернет), динамічно призначає користувачам ІР-адреси, виконує авторизацію, автентифікацію та тарифікацію для таких з’єднань.