Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах   /  Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій

Зміст:

11.3.3. Проект EURESCOM P909

У рамках проекту EURESCOM розв’язувалася більш глибока проблема, ніж у PINT/SPIRITS, розробка загальної архітектури на основі АРІ, яка може забезпечити контроль й управління IN та Інтернет з метою надання простих у використанні та налагоджуванні послуг у гетерогенному мережному середовищі. У 2000 році було опубліковано еталонну архітектуру конвертованого середовища IN та Інтернет — так зване середовище розподіленої обробки (DPE). DPE складатиметься з трьох основних рівнів і рівня управління послугами (сервісної платформи), рівня ресурсів і рівня адаптації.

Рівень управління послугами забезпечує виконання телекомунікаційних послуг, наприклад, послуг IN, які можна продавати як кінцевим користувачам, так і зовнішнім постачальникам послуг «третім сторонам», які перепродають ці послуги своїм користувачам.

Рівень ресурсів містить усі мережні ресурси (приватні та загального користування). Всі рівні взаємодіятимуть між собою через АРІ. Окремий АРІ (так званий інтерфейс третьої сторони) служить для взаємодії з постачальниками послуг і користувачами, що перебувають за межами DPE.

Архітектуру DPE наведено на рис. 11.3.3.

Основними функціональними компонентами рівня управління послугами є: функція управління викликами, функція управління повідомленнями, функції тарифікації, автентифікації, авторизації, функції реєстрації й управління, функція веб-сервера, функції оброблення запитів і вибору послуг.

Рівень ресурсів об’єднує усі мережні та спеціальні ресурси.

Рівень адаптації має забезпечити незалежність сервісної платформи від розташованого нижче шapy pecypciв.

Розглянута архітектура узагальнює результати роботи різних організацій, що розробляють принципи майбутнього розвитку IN (Parlay-JAIN, TINA, ЗGPP та ін.).

Рис. 11.3.3. Архітектура розподіленого середовища оброблення

Характеристика послуг IN, що ініціюються через Інтернет. Ключові послуги PINT (так звані milestome services) визначені у специфікації протоколу PINT v.1. Ці послуги (і, в першу чергу, Click to Dial) можуть розглядатися як основа для побудови більш складних сервісних структур.

Послуга Click to Dial (Request to Call)

Ця послуга дозволяє користувачеві ініціювати телефонні виклики протягом роботи в Інтернет зі свого веб-середовища. Напрямок, у якому здійснюється виклик, може бути заданий як телефонним номером, так і ІР-адресою, а користувач, який є ініціатором виклику, може замовляти його завершення на свій комп’ютер або телефон.

Послуга Request to Fax

У цьому режимі користувач з веб-середовища надсилає запит на передавання факсимільної інформації на факсимільний апарат, що підключений до телефонної мережі. Запит може містити вказівник на факсимільну інформацію, яка може перебувати в Інтернеті або в IN, або саму цю інформацію.

Різновидом послуги Request to Fax є так званий «Fax-Back», коли контент, що має бути пересланий на факсимільний апарат, перебуває не в Інтернеті, а у телефонній мережі. При цьому як джерело вказується база даних, з якої має бути отримана інформацію.

Послуга Request to Speak/Send/Play Content

Ця послуга подібна до двох попередніх і полягає в тому, що натисненням кнопки ініціюється телефонний виклик і програється певне повідомлення. Запит, що надсилається, містить URL-вказівник на повідомлення або саме повідомлення, яке може містити текст або більш загальну інформацію (наприклад, музичний файл). Викликаний абонент знімає трубку і прослуховує надісланий зміст сторінки.

Характеристика послуг IN, що звертаються до Інтернет. Низка ключових послуг, що являють інтерес з точки зору бізнесових та технологічних перспектив конвергенції IN та Інтернет (послуги SPIRITS), досліджувалася в рамках проекту EURESCOM P909. Це розширені послуги IN, виконання яких вимагає обміну інформацією з мережею Інтернет. До послуг цього типу належать, зокрема, такі як Virtual Presence, Internet Call Waiting та ін.

Послуга Virtual Presence

Віртуальна присутність (Virtual Presence) дозволяє користувачеві працювати з терміналами різного типу (телефонними апаратами фіксованої та мобільної мереж, факсимільними апаратами та персональними комп’ютерами), динамічно змінювати прив’язку до терміналів (тобто користуватися персональною мобільністю) і бути зареєстрованим у системі на терміналах різного типу.

Послуга Virtual Second Line

Віртуальна друга лінія — це надання абоненту можливості відповідати на телефонні виклики, якщо його єдина телефонна лінія зайнята сеансом Інтернет. У цьому режимі для емуляції телефонної розмови використовується голосовий шлюз, який трансформує голосовий потік у потік VoIP, що подається на термінал, підключений до Інтернету. Термінал управлятиме потоком ІР, що переносить голос, разом з іншими потоками ІР, що генеруються при переміщеннях в Інтернет.

Послуга Internet Call Waiting (ICW)

Ця послуга дозволяє користувачам, що зайняті комутованим сеансом Інтернет, отримувати сповіщення про вхідні виклики. Коли користувач отримує попередження про спробу з’єднання, він має декілька варіантів відповіді і поводження з існуючим сеансом Інтернет. Паралельно користувачеві, що викликає, надсилається попередження про зайнятість того, кому він телефонує, і прохання не класти слухавку.

За наявності лише однієї телефонної лінії вважати варіантами послуги ICW також послуги Internet Caller ID-Delivery та Internet Call Forwarding (перенаправлення виклику під час сеансу в Інтернет).

Для організації послуги ICW абонент має встановити на своїй машині клієнтське програмне забезпечення, яке виконуватиме фазу реєстрації, зберігаючи асоціацію між телефонним номером та ІР-адресою користувача.

Послуга Meeting Scheduler

Ця послуга дозволяє користувачеві ініціювати та планувати віртуальні ділові зустрічі. За допомогою веб-інтерфейсу він обирає час зустрічі та список учасників, і ця інформація заноситься до профілю послуги. Після того як зустріч сплановано, служба інформує про це учасників, наприклад, електронною поштою. Кожний учасник отримує прохання ще раз підтвердити свою участь. Далі служба може або за даними профілю кожного користувача визначити його місцезнаходження у час, на який призначено зустріч, або безпосередньо попросити учасника надати цю інформацію.

За наявності достатніх ресурсів, що забезпечують проведення аудіоконференції, користувачі, підключені до Інтернет, можуть отримувати графічну інформацію про учасника, який у даний момент розмовляє.

Послуга Unified Communication

Послуга уніфікованого зв’язку дозволяє користувачам обмінюватися повідомленнями незалежно від їхнього формату і терміналу, до якого користувач підключений.

Серед можливостей, що надає ця послуга, є взаємодія між різнорідними сеансами зв’язку, наприклад, між телефонною розмовою та сеансом у чаті.

Послуга Distributed and Enhanced Call Center

Розподілений і вдосконалений операторський центр — це новий підхід до організації операторських центрів, який передбачає винесення їх у мережу Інтернет. Кожний агент операторського центру має ПК, підключений до Інтернету, і через веб-інтерфейс отримує запити і зв’язується з клієнтами «Click to Dial» (VoIP).

Послуга Enhanced VPN

Нова форма віртуальної приватної мережі, яка характеризується:

  • інтеграцією у VPN різних типів терміналів (фіксованих або мобільних терміналів, ПК тощо);
  • різними режимами зв’язку (телефон — телефон, телефон — ПК, ПК — телефон, ПК — ПК);
  • збереженням традиційних можливостей VPN (єдина тарифікація, скорочений набір, обмеження викликів тощо).

Формування послуг у NGN. Передбачувані в пристроях NGN відкриті стандартні інтерфейси декількома мовами програмування дозволяють розробляти послуги «третьої сторони», що може привести до появи багатьох доступних застосувань/послуг, що відповідатимуть концепції персоналізації масових послуг — OSA/VHE (відкрита архітектура послуг/віртуальне домашнє середовище), і дозволяє їй стати реальністю. Через прикладні програмні інтерфейси OSA/Parlay API мережі операторів відкриються, наприклад, для управління викликом на різних ділянках мережі. Постачальники послуг зможуть використовувати цю можливість для проектування своїх послуг у середовищі передачі даних.

API (інтерфейси прикладних програм) реалізують концепцію інтерфейсів взаємодії між сервісними програмами та мережами. Схожа ідея була реалізована у вдосконалених інтелектуальних мережах (AIN), де сервісна логіка відділена від комутації. Завдяки цьому інтелектуальна мережа дозволяє застосувати об’єктно-орієнтований підхід до створення прикладних програм; елементи мережі представляються як об’єкти, що складаються з полів (параметрів) і методів (підпрограм реакції на події), а процеси обслуговування описуються у вигляді потоків. Проте мова програмування є специфічною і розрахована на програми для телефонії. API (Parlay, JAIN тощо) розширюють цей підхід, надаючи розробникам прикладних програм для телекомунікаційних мереж стандартні мови програмування, що використовуються у загальній сфері інформаційних технологій.

Для створення сервісних інтерфейсів, незалежних від мови програмування, розроблено механізми взаємодії, такі як мова опису інтерфейсів (IDL). Стандартизований сервісний інтерфейс дозволяє створювати програми з певністю, що вони працюватимуть у будь-якій транспортній мережі.

Приклад функціонування сервісного інтерфейсу на основі Parlay розглянуто компанією Lucent (PLUSS), де досліджувалася реалізація проекту інтеграції Parlay на софтсвічі.

Рішення Parlay API дозволяє використовувати можливості мережі зв’язку (перетворення голосу в текст і послуги, засновані на позиціюванні) за допомогою стандартних ІР-мереж і ІР-аплікацій.

Прикладні програмні інтерфейси Parlay API відкриті і технологічно незалежні. Вони визначають способи надання і параметри послуг, розширюють можливості незалежних розробників ПЗ та, окрім того, дають можливість безпечно підтримувати застосування для доступу до функцій мережі і здійснювати загальну підтримку.

Наведемо основні характеристики інтерфейсу Parlay API:

  • об’єктно-орієнтований підхід, визначений в уніфікованій мові моделювання — UML;
  • простота використання, в тому числі сторонніми розробниками застосувань;
  • безпека як для операторів мереж, так і для постачальника послуг;
  • незалежність від типу мережі (застосування «третьої сторони» підтримують доступ до проводових, безпроводових та ІР-мереж);
  • підтримка мультимедіапослуг з різноманітними компонентами: аудіо-, відео-, графічними і текстовими даними;
  • керованість експлуатації і надання послуг операторами мереж.

Для побудови мереж зв’язку нового покоління NGN слід орієнтуватися на IETF i EURESCOM, що враховують відкриті програмні інтерфейси АРІ у формуванні нових послуг.

Стосовно проблем побудови NGN з використанням інтелектуальної платформи та її інтеграції з мережею Інтернет можна зробити такі висновки.

  1. Під час побудови NGN важливо, по можливості, зберегти діючу інтелектуальну платформу, яка значною мірою розв’язує завдання швидкого створення і впровадження послуг незалежно від ресурсів, що використовуються. Для інтеграції цієї системи в NGN необхідно розширити її функціональність, поєднавши її можливості з можливостями Інтернет, зокрема, забезпечити налагоджування послуг через Інтернет і поєднання викликів ТМЗК та VoIP. Налагодження взаємодії IN та Інтернет є умовою та одним з перших етапів створення NGN.
  2. Для організації сеансів надання послуг мають використовуватися різні протоколи — не лише INAP, але й SIP, HTTP, SMTP та ін., оскільки у майбутньому користувачі повинні мати можливість ініціювати й отримувати послуги за допомогою різних засобів — не лише телефонного апарату, але й електронної поштової скриньки, веб-сторінки, чату тощо.
  3. Сервісні програми та дані будуть присутні у різноманітних форматах і розміщуватимуться на окремих серверах, у тому числі тих, що належатимуть стороннім постачальникам послуг і взаємодіятимуть через відкриті API.
  4. Під час взаємодії між INAP та SIР слід орієнтуватися на архітектуру PINT/SPIRITS, оскільки саме цей підхід, розроблений організацією, що відповідає за стандартизацію Інтернет, і підтриманий МСЕ, дозволяє зробити це без значної перебудови обох сторін. Дообладнання IN обмежиться встановленням шлюзів, а Інтернет — інсталяцією відповідного програмного забезпечення на серверах та у користувача.
  5. У більш віддаленій перспективі розвиток IN, вочевидь, відбуватиметься у відповідності до Еталонної архітектури DPE проекту P909 Eurescom, яка поєднує підходи різних розробників і забезпечує їх взаємодію.
  6. Пристрої верхнього рівня NGN мають взаємодіяти між собою і з рівнем управління через API.
  7. Послуги у NGN доцільно створювати за допомогою API верхнього рівня — інтерфейсів послуг, що дозволять приховати від розроблювача інфраструктуру нижчого рівня. При цьому застосовуватимуться стандартні засоби програмування — Java, C++, CORBA.
  8. Введення API — один з основних напрямків еволюції інтелектуальної платформи.
  9. У фіксованих мережах слід вводити API відповідно до рекомендацій груп Parlay і JAIN. У мобільних мережах — у відповідності з підходом групи 3GPP.
  10. Через незавершеність розробок зазначених підходів слід враховувати той факт, що існує імовірність порушення цілісності мережі.
  11. Послуги, які надаються в мережах IP разом із ТМЗК, за аналогією із ДВО (додатковими видами обслуговування — Supplementary Servіces) у цифрових АТС, назвемо ДІВО (додатковими інтернет-видами обслуговування — Іnternet Supplementary Servіces). Ці додаткові послуги ДІВО, що базуються на конвергенції ТФОП/ІN і Інтернет, включають найпростіші, наведені в табл. 11.3.1 і інші згадані вище послуги: базову послугу передачі мови поверх ІP (Voі), а також Сlіck-to-Dіal, Clіck-to-Conference, Unіfіed Message Waіtіng Іndіcatіon, Call Completіon Іnternet Busy User Controlled тощо.

Таблиця 11.3.1 Приклади послуг при конвергенції ТМЗК/ІN і ІP

Послуга
ІP-мережа
ТМЗК
ІP-телефонія (VoIP)
Пакетування мови, загальна мережна інфраструктура передачі даних
Доступ до абонентів, база даних мережі, нумерація за Е.164, включаючи "Послугу 800"
Виклик до зайнятого
в мережі Інтернет абонента
Обробка даних dіal-up-доступу, повідомлення по TCP/ІP про вхідний виклик
Доступ до статусу лінії абонента, який викликається; телефонна сигналізація
Відведення інтернет-трафіка
Скорочення витрат на транспортування й засоби доступу
Ідентифікація викликів ІSP і зміна напрямку маршрутизації
Виклик з Web (Сlіck-to-Dіal)
Взаємодія з Web за допомогою Інтернету
Забезпечення телефонного доступу до Контакт-центру

Узагальнений аналіз послуг дозволив сформулювати загальні принципи формування послуг у мережі наступного покоління:

  1. AnyPo — послуга не залежить від точки доступу користувача до неї.
  2. AnyіSP — послуга не залежить від конкретного сервіс-провайдера.
  3. AnySwіtch — послуга не залежить від конкретної АТС.
  4. AnyVendor — послуга не залежить від конкретного виробника обладнання.
  5. AnyBіllіng — послуга має інтегруватися в існуючі білінгові й адміністративні концепції оператора.
  6. Standards — послуга має використати стандартизовані інтерфейси.
  7. Safety — захист послуг від спроб вторгнення через Інтернет і/або ТМЗК.
  8. Openness — послуга має бути відкритою для нових провайдерів.

Ці вісім узагальнених принципів визначають проектування нових послуг в умовах спільної роботи ТМЗК, мереж рухомого зв’язку та ІP-мереж на сервісному рівні, можливість замовляти, підтримувати, тарифікувати й експлуатувати нові інфокомунікаційні послуги.