
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах / Тема 11.2. Види конвергенції
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
11.2.1. Класифікація видів конвергенції
Існує декілька способів визначення видів конвергенції й велика кількість концепцій конвергенції, що включають як технологічні, так і регуляторні інновації. Найпростіша ієрархія різновидів конвергенції може бути розглянута за такими рівнями:
- найнижчий — це конвергенція на рівні маркетингу й продажів, включаючи конвергенцію на рівні білінгу, оскільки одержувати та оплачувати всі послуги в пакеті зручно;
- середній різновид конвергенції — внутрішньомережна, тобто єдина мультисервісна мережа істотно спрощує масштабування всіх видів сервісу й знижує операційні витрати, а розгортати та підтримувати одну мережу простіше, ніж декілька одночасно;
- вищий ступінь конвергенції — міжмережна, що дозволяє реалізувати послуги, які до недавнього часу вважалися недоступними. Особливий інтерес являють FMC-послуги (Fix-Mobile Convergence), коли абонент непомітно й економічно для себе переходить між фіксованими мережами (у першу чергу безпроводовими) і мережами мобільного зв’язку, причому різних стандартів. А мережі, у свою чергу, демонструють так звану безшовну мобільність на базі конвергенції на рівні терміналів.
Конвергенція не перебуває в застиглому стані, швидше це еволюція, що стартувала з можливості мереж надавати послуги, навіть якщо мережі не були спочатку призначені для цього. Це пов’язане з об’єднанням в одне ціле телекомунікацій, інформаційних технологій і способів широкомовної передачі. Ця еволюція в напрямку конвергенції вплинула, принаймні, на чотири галузі: технології, маркетинг, регулювання й послуги. На додаток, компанія Cіsco, яка активно пропонує передові концепції й технічні рішення для мереж нового покоління, запропонувала, в свою чергу, архітектуру Cіsco ІP NGN, орієнтовану на конвергенцію трьох основних типів — конвергенцію мереж, конвергенцію послуг і конвергенцію аплікацій. Усі три напрямки однаково важливі для операторів, оскільки від них залежать такі ключові показники, як зростання доходів, капітальні витрати, ефективність діяльності, придбання вигідних відмінностей від конкурентів, зміцнення лояльності клієнтів і ринкова диверсифікованість, обумовлена розмаїтістю послуг.
Під час класифікації можна розширити вищезгадані види конвергенції:
- конвергенція засобів надання послуг або технологій доступу, що дозволяє користувачам послуг одержувати доступ до набору служб через єдине з’єднання мережі доступу;
- конвергенція обладнання в приміщенні абонента, яка дозволяє отримувати доступ до різних служб, використовуючи універсальне термінальне обладнання;
- конвергенція транспортних платформ і технологій, що стане результатом переходу від традиційних мереж з комутацією каналів до платформ на основі ІP;
- конвергенція в бізнесі, що буде результатом злиття, утворення альянсів компаній у різних секторах з метою створення синергії при наданні різних телекомунікаційних (і не тільки) послуг;
- конвергенція ринків послуг. Послуги стають усе незалежнішими в контексті шляхів надання. Це означає, що гравці ринку послуг, які до цього не конкурували один з одним, стають перед необхідністю боротьби за динамічно змінювані ринки послуг. Наприклад, оператор, який надає послуги традиційного телефонного зв’язку, може виявити, що частина його доходів переходить до провайдера послуг Інтернет, який надає додатково послуги передачі мови поверх ІP. Конвергенція ринків послуг також передбачає, що різні типи бізнес-моделей конкурують за користувача;
- конвергенція на рівні програмного забезпечення дозволяє на базі однієї програмної платформи забезпечити доступ до різних служб. Наприклад, у середині 90-х програмне забезпечення (ПЗ) «CompuServ», крім передачі даних «e-maіl», дозволяло передавати повідомлення на номери факсимільних апаратів і Х400. Інший приклад: ПЗ ІCQ опціонально дозволяє передавати SMS-повідомлення на мобільні телефони;
- конвергенція регулювання. Цей тип конвергенції розглядається з погляду законів і правил, що регулюють діяльність операторів і учасників ринку послуг. Це означає, що різні сектори ринку і послуг, раніше регульовані окремо й для різних учасників ринку, стають нерозрізненими внаслідок конвергенції. Цей факт може призвести до конфліктів різних регулюючих норм або до того, що схожі служби можуть підпадати під різні нормативні документи, або навпаки, виходити за рамки існуючих. Нові комунікаційні регулювальні закони в Європейському Союзі (ЄС) були розроблені з метою забезпечення регулюючої конвергенції, у якій передбачається «технологічна нейтральність» і гнучкіші, ніж раніше використовувані, визначення ринків послуг;
- конвергенція іменування/адресації. Цей вид конвергенції дозволяє використати одну адресу для ідентифікації різних ресурсів. Наприклад, метод tElephone NUmber Mappіng (ENUM) або перетворення телефонного номера дозволяє використати номери E.164 не тільки для взаємодії із традиційними телефонами, але й для передачі e-maіl та інших форм електронних комунікацій.
Наведені нижче ілюстрації (рис. 11.2.1) демонструють конвергенцію засобів надання доступу до послуг.
Рис. 11.2.1. Конвергенція засобів надання доступу до послуг
У звітах компанії ІBM наведено такий вигляд впливів різних видів конвергенції:
Рис. 11.2.2. Приклад впливів різних видів конвергенції