Для кожної країни номенклатура послуг ТмЗК визначається національним класифікатором. Вона складена з урахуванням тенденцій зростання або спаду послуг. Поява нових служб, створення ринку послуг/засобів зв’язку та його демонополізація привели до стрімкого розвитку та появи нових послуг зв’язку. Зазвичай до традиційних послуг відносять базові послуги доступу/транспорту/маршрутизації/комутації, базові послуги управління з’єднаннями/ресурсами та сеансами, а також різноманітні послуги додаткової вартості. У NGN забезпечуватиметься набагато ширший набір видів послуг, що включатиме:

• послуги надання спеціалізованих ресурсів (наприклад, надання транскодерів, систем мультимедійного багатоточкового конференц-зв’язку, модулів перетворення медіаданих, модулів передавання мови тощо, а також управління цими ресурсами);
• послуги обробки та зберігання інформації (наприклад, надання пристроїв зберігання інформації для послуги обміну повідомленнями, надання файлових серверів, термінальних серверів, платформ ОС тощо, а також управління цими ресурсами);
• послуги міжплатформного ПЗ (наприклад, видача імен, посередництво при наданні послуг/ресурсів, безпека, ліцензування, транзакції тощо);
• послуги, специфічні для галузей застосування (наприклад, для бізнес-застосувань, е-комерції, управління поставками, інтерактивних відеоігор тощо);
• послуги надання контенту, що забезпечують надання або посередництво при наданні контенту (наприклад, електронне навчання);
• послуги взаємодії для забезпечення обміну між різними типами галузей застосування, послуг, мереж, протоколів і форматів;
• послуги управління, що забезпечують управління, експлуатацію та технічне обслуговування мереж і послуг комп’ютерних/телекомунікаційних мереж.

Серед послуг NGN найбільшу привабливість з точки зору поширеності, доходності та рівня використання переваг середовища NGN матимуть такі.

Мовна телефонія. NGN забезпечуватиме різноманітні існуючі телефонні послуги (постановка на очікування, переадресація, тристоронній зв’язок, послуги AIN тощо). Проте метою NGN стосовно цього не є точне відтворення послуг ТМЗК — ефективніше підтримуватимуться невеликі частки традиційних послуг, серед яких основна увага приділятиметься найбільш прибутковим і тим, що необхідні відповідно до регуляторних вимог.

Послуги з’єднання. Встановлення з’єднання у реальному часі між кінцевими точками, надання послуг додаткової вартості (пропускна здатність на вимогу, надійний/стійкий віртуальний канал, управління пропускною здатністю, контроль доступу тощо).

Мультимедійні послуги, що дозволяють різним сторонам обмінюватися голосовою, мультимедійною інформацією та/або даними. Забезпечують групові обчислення та колективну роботу.

Віртуальні приватні мережі. Голосові VPN розширюють можливості територіально розподілених мереж, дозволяючи великим, географічно рознесеним організаціям з’єднувати свої існуючі приватні мережі з ділянками ТМЗК/ЦСІС, у такий спосіб надаючи абонентам однотипні номери. VPN даних забезпечують додаткову безпеку та можливості, що дозволяють користувачам використовувати спільну ІР-мережу як VPN.

Обчислення через мережу загального користування (PNC). Постачальник послуг мережі загального користування може надавати послуги обробки та зберігання даних (веб-хостинг, зберігання/управління/резервування файлів даних, запуск обчислювальних програм). Плата нараховується на основі використання ресурсів, що використовуються і незалежно від конкретного контенту або виду програми.

Уніфікований обмін повідомленнями — забезпечення доставки голосової, електронної, факсимільної пошти та веб-сторінок через однаковий інтерфейс (поштову програму). Доставка та сповіщення здійснюється незалежно від засобів доступу (фіксований або мобільний телефон, комп’ютер, безпроводовий пристрій даних тощо).

Інформаційне посередництво — рекламування, пошук і забезпечення користувачів інформацією з метою зведення користувача та постачальника послуг.

E-комерція — дозволяє користувачам придбавати товари через мережу. Moжe включати транзакції, верифікацію платежів, забезпечення безпеки, a також торг (тобто зведення покупця з продавцем для обговорення умов продажу товару aбo послуги). До цієї категорії послуг належать віртуальні банки та віртуальні магазини, a також послуги з розряду business-to-business (наприклад, управління поставками).

Послуги центрів викликів. Користувач розміщує виклик, натиснувши кнопку на вeб-cтopiнцi. Виклик перенаправляється агенту, який може перебувати будь-де, навіть удома (y разі віртуального центру викликів). Агенти обробляють як голосові виклики, так i повідомлення електронної пошти, i мають електронні засоби доступу до користувачів.

Інтерактивні ігри. Користувачі можуть зустрічатися в мережі i встановлювати сеанси інтерактивних iгоp (вiдeoiгpи).

Розподілена віртуальна реальність. Цим терміном називають технологічні відображення подій реального світу, людей, місць тощо, учасники та постачальники яких рознесені територіально. Вимагають складної координації багатьох piзнoтипoвиx пристроїв.

Система управління будинком. Здійснює управління та спостереження за системами домашньої безпеки, енергосистемами, розважальними та іншими системами в будинку. Наприклад, дивлячись телевізор i почувши дзвінок y двері, можна за допомогою пульта управління подати на екран картинку з дверей.

Конвергенція мереж (технологій). Конвергенція мереж або окремих телекомунікаційних технологій може будуватися за вертикальним, горизонтальним або змішаним принципом.

Вертикальна конвергенція має місце в мережах, де на різних рівнях ЕМВВС використовуються різні технології. Як приклад вертикальної конвергенції можна навести модель WDM-SDH-ATM-IP, DWDM-MPLS тощо.

Горизонтальна конвергенція характерна при зближенні в наданні послуг різнотипних мереж. Прикладом горизонтальної конвергенції є інтеграція телеграфної мережі та мережі комутації пакетів, інтелектуальних платформ з мережею Інтернет; мережі кабельного телебачення з телефонною мережею. На особливостях конвергенції мереж детальніше зупинимося нижче.

Рис. 11.2.3. Приклад конвергенції мережних технологій

Конвергенція операторів. Досить багато операторів, як фіксованого, так і мобільного зв’язку, виявляють цікавість до створення взаємовигідного альянсу. Конверговані служби — логічний крок для всіх операторів, які хочуть отримати додаткові джерела доходів, використовуючи нові служби й опановуючи нові послуги.

Технологія, що дозволяє мати один телефон з одним номером, адресною книгою й базою голосових повідомлень, відкриває доступ до недорогого високошвидкісного зв’язку з використанням проводових телефонних мереж, наявних удома або в офісі. У той же час вона дає можливість відчути всі переваги мобільності, які забезпечує глобальна стільникова телефонна мережа. Крім того, при конвергованому підході можна досить просто передавати дзвінки між проводовими й мобільними мережами.

Конвергенцію стаціонарного й мобільного зв’язку не можна вважати абсолютно новим явищем. Більшість операторів зв’язку за останні десять років протестували безліч подібних систем. В одному з найдетальніших тестів, проведених наприкінці 1990-х, випробовувалася система, що поєднувала стандарти DECT, призначені в основному для використання в будинку й в офісі, і GSM.

Конвергенція DECT-GSM насправді ніколи широко не застосовувалася, головним чином тому, що користувачі повинні були вручну виконувати комутацію дзвінків при перемиканні з мережі DECT на мережу GSM і назад. А це фактично означало втрату дзвінка. Крім того, перші моделі телефонів, що підтримують конвертовані з’єднання, були громіздкими й коштовними. Створення Fіxed-Mobіle Convergence Allіance є запорукою підтримки мережними операторами і виробниками мобільних телефонів розробки й впровадження єдиних стандартів та технологій.

Передбачається, що новий альянс тісно співпрацюватиме із провідними організаціями, що працюють у галузі стандартизації, щоб розробити єдині специфікації як на пристрої, так і на мережні системи. Багато операторів мобільного зв’язку шукають спосіб вийти на корпоративний ринок, а конвергенція мобільного й стаціонарного зв’язку може стати одним зі способів, що дозволить досягти цієї мети.

Конвергенція мережного обладнання. У кінцевому випадку процес конвергенції в системах телекомунікацій відбивається на модернізації телекомунікаційного обладнання і, перш за все, термінальних пристроїв. У відповідності до вимог часу перспективні термінальні пристрої мають проектуватися як мобільні мультимедіапристрої й засоби широкосмугового доступу четвертого (4G) та вищих поколінь. Зокрема, телефони класу «усе в одному», що об’єднують у собі функції пульта дистанційного управління, пристрою зберігання даних, телевізійного приймача, аудіо- і відеоплеєра, фото- і відеокамери, ігрового пристрою тощо.

Під потужним тиском виробників телефонів стільникові оператори почали створювати дослідні зони мобільного телемовлення. Зараз таких операторів близько 40 (усі вони працюють у мережах 3G). У Фінляндії незабаром буде видано першу в Європі ліцензію на таке віщання. Перший досвід свідчить, що абоненти цілком готові платити за телебачення на телефоні 5—10 євро на місяць. До основних завад, які стоять на шляху активного впровадження мобільного телебачення, слід віднести:

• відсутність єдиного стандарту такого віщання, основні виробники використовують чотири різних варіанти;
• недостатні у багатьох країнах обсяги вільних частот;
• відсутність необхідної нормативної бази; операторам і виробникам обіцяно, що Європейська комісія найближчим часом ухвалить рішення щодо правил здійснення телемовлення на мобільні телефони;
• недостатня кількість спеціальних продуктів (наприклад коротких фільмів) для передачі у форматі мобільного телебачення.

На додаток слід зазначити, що в найближчому майбутньому три основні технології безпроводового доступу — Wі-Fі, WіMAX і 3G-мережі — конкуруватимуть між собою. Всі вони мають свої особливості, переваги й недоліки, а ступінь їхньої поширеності залежатиме, головним чином, від умов розгортання. Проте користувачеві, без сумніву, зручно працювати з одним багатофункціональним терміналом, у якому повинні підтримуватися технології, втілені в реальних мережах. Виробники вже спробували сумістити стаціонарний телефон з мобільним, зібравши в одному апараті GSM, VoіP (інтернет-телефонію) і Wі-Fі.

Наприклад, фірма BenQ-Sіemens представила телефон Р51, у який «вписала» Skype — програму, що дозволяє здійснювати дзвінки через Інтернет, а також обладнала його GPS-модулем (супутникового позиціонування) і підтримкою безпроводових мереж Wі-Fі. Схожі можливості також запропонувала в своїх технічних рішеннях компанія Samsung, представивши на ринок прототип телефону, що може працювати як у стільникових мережах, так і в мережах Wі-Fі. Аналогічні моделі (6136, 9300і, E60 й ін.) має й Nokіa. Свій Wі-Fі Skype-телефон розробила й компанія Asus. Окрім того, у пропозиції всіх провідних постачальників з’явилися телефони, що дозволяють працювати в мережах як GSM, так і UMTS.

Передбачається також, що підсилиться конкуренція на ринку зв’язку, і це приведе до появи високоякісних і дешевих телефонів. У першу чергу планується розробити телефони третього покоління, що підтримують технологію Bluetooth. Вони дозволять підключатися абонентам до базових станцій Bluetooth за допомогою провідних широкосмугових ліній і потім використовувати роумінг у мобільних мережах за межами зони дії Bluetooth. У безпроводових мережах Bluetooth можуть підтримуватися швидкості передачі даних до 700 кбіт/с, при цьому вартість дзвінків дорівнюватиме вартості дзвінків у звичайних телефонних мережах або буде нижчою за неї.

На рис. 11.2.4 наведено зміни функціональності мобільних телефонів як приклад конвергенції абонентського обладнання

Рис. 11.2.4. Динаміка зміни функціональності мобільних телефонів

Іншим прикладом конвергенції пристроїв є безпроводова мережа WіBro (мобільний аналог технології WіMAX), пропускна здатність якої 20—30 Мбіт/с, яку найближчим часом буде розгорнуто в Кореї. Фахівці вже продемонстрували її можливості щодо організації безпроводового доступу до мереж рівня WAN з «безшовним» роумінгом навіть в автомобілі, що рухається зі швидкістю 80 км/год. Над впровадженням технології WіBro активно працюють і в Європі. Успішний досвід розгортання перших тестових мереж доводить можливість появи комерційних мереж у найближчі три роки. Існують й українські компанії, зацікавлені в якнайшвидшій появі WіBro на місцевому ринку.