
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах / Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
11.1.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
Історія створення конвергентних мереж. Останнім часом виниклі дискусії щодо конвергенції різних мереж і служб електрозв’язку в єдиний комплекс, що змушують осмислити історію телекомунікацій із нової точки зору. В інтеграції різних технічних рішень, мереж і служб можна виділити декілька етапів цього процесу.
На попередньому аналоговому стані розвитку ТКС виникла телефонна мережа, заснована на аналогових системах передачі й електромеханічних аналогових системах комутації каналів (телефонна мережа загального користування); телеграфні мережі, які побудовані за принципами передачі дискретних повідомлень аналоговими каналами зв’язку, комутації повідомлень (телеграфна мережа загального користування) і каналів (мережа абонентського телеграфування); перші мережі передачі даних, що використовували переважно прямі канали між користувачами й вузлами обробки інформації.
На другому етапі (1970—1980-ті рр.) з переходом на цифрові методи передачі інформації з’явилися передумови інтеграції на рівні цифрової передачі й комутації сигналів, насамперед у телефонії, виникло поняття «інтегральна цифрова мережа» — ІDN (Іntegrated Dіgіtal Network). Ця стадія інтеграції мала насамперед внутрішньомережний характер і для користувача позначилася в підвищенні якості традиційних послуг.
У той же час принципово єдині способи передачі як аналогових сигналів (голос), так і сигналів, що мають дискретний характер (дані), дозволили зробити наступний крок, що має принциповий характер для користувача. Стало можливим, використовуючи одне мережне підключення, надати користувачеві послуги декількох різних служб електрозв’язку — почалося впровадження цифрових мереж з інтеграцією служб — ІSDN (третій етап, 1980—1990-ті рр.). У той же час в ІSDN зберігається розбіжність у способах обробки сигналів різних служб.
Цей же етап характеризується бурхливим розвитком мереж і служб на базі ІP-протоколів. Універсальність цих протоколів постійно розширюється, зростає пропускна здатність як традиційних мереж (ІDN і ІSDN), так і ІP-мереж, з’являються нові технічні рішення, які мають досить універсальний характер (наприклад, ATM). Виникають технічні засоби задовільної якості передачі мови по мережах з комутацією пакетів. З’являються вимоги щодо можливості по єдиній мережі довести до терміналу абонента як відносно вузькосмугові (телефонія, передача даних на помірних швидкостях), так і широкосмугові сигнали (високоякісні аудіо- і відеопрограми, високошвидкісна передача даних).
Однак дібрати для транспортної мережі таку технологію, що задовольняла б усім цим вимогам, досить важко. Крім цього, слід зважити на те, що перспективна мережа — мережа наступного покоління не повинна повністю ігнорувати інфраструктуру існуючих мереж. Усе це змушує говорити про наступний майбутній крок у розвитку телекомунікацій — конвергенції різних за походженням мереж і служб електрозв’язку в єдину мультипротокольну мережу на базі єдиних принципів передачі й комутації сигналів, що забезпечує реалізацію принципово різних служб із використанням багатофункціональних терміналів користувачів. Прогнозується, що дохід від об’єднаних мереж і розгорнутого на них бізнесу досягне в 2010 р. 18,5 млрд дол.
Мета і задачі конвергенції. Конвергенція (лат. convergo — зближаю) — процес зближення, сходження (у різному змісті), компромісу, стабілізації. Конвергенція в системах телекомунікацій — це процес зближення, взаємопроникнення та, подекуди, інтеграції мережних технологій, послуг, обладнання тощо. Основними факторами, що дозволяють істотно поліпшити умови обслуговування для абонента й доходи оператора, є додаткові (нові) послуги зв’язку, які в рамках існуючих технологічних рішень не могли бути надані з заданими показниками якості зв’язку. Тобто конвергенція викликана необхідністю запровадження нових послуг зі зниженням вартості їх впровадження та підтримки. І вже як наслідок, конвергенція призводить до розвитку конвергованих мереж, здатних зберігати послуги, що надавались мережами до їх конвергенції, і значно розширити номенклатуру нових послуг.
Конвергенція розуміється як технологічне рішення, що дозволяє:
- рухатися в напрямку онлайнового (online) розподілу програмного забезпечення й інформаційного змісту (контенту) у формі мультимедіа;
- розробляти нові ускладнені бізнес-моделі, рухаючись від ІSP (Іnternet Servіce Provіdіng) до ASP (Applіcatіon Servіce Provіdіng);
- збільшувати інвестування в традиційні сектори зв’язку (кабельне телебачення, супутниковий зв’язок) і відкривати інвестування в нові сектори (Bluetothh, Powerlіne);
- розширювати дослідження й розробки (R&D), наприклад, у галузі мобільного Інтернету (WAP, WML тощо);
- розширити ринок інтернет-послуг (ERP, дистанційне навчання, мережний маркетинг, push-технології тощо);
- збільшити ринок інтернет-пристроїв (PDA, мобільні телефони, мобільні пристрої доступу);
- активізувати архіви інформації за допомогою віртуальних бібліотек і архівів.
До основних переваг конвергованих рішень належать:
- широкі можливості інтеграції телекомунікаційної та інформаційної інфраструктур;
- підвищення ефективності використання існуючої інфраструктури операторів фіксованого, мобільного зв’язку та мереж передачі даних;
- максимальне використання можливостей дистанційного обслуговування абонентів;
- реалізація більш економічно ефективної моделі надання послуг і збирання платежів, що пов’язано, насамперед, зі зростанням прибутків операторів і зниженням собівартості передачі різнорідної інформації.