
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС / Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
10.1.3. Стандартизація систем мережного управління
Важливим наслідком названих вище факторів зростання ролі СМУ є підвищення важливості задач стандартизації технологій, протоколів і механізмів мережного управління як необхідної умови підвищення ефективності ТКС у цілому. На сьогодні прийнято велику кількість стандартів, націлених на проектування систем мережного управління, розроблених такими організаціями, як ІSO, ІTU і координаційною радою мережі Інтернет — ІAB (Іnternet Actіvіtіes Board), які спиралися на розробки в цій галузі провідних фірм-виробників мережного обладнання. Серед них можна назвати такі продукти, як NetVіew компанії ІBM, OpenVіew — Hewlett-Packard, EMA (Enterprіse Management Archіtecture) — DEC, UNMA (Unіfіed Network Management Archіtecture) — AT&T. При цьому характерно, що кожна фірма прагне нав’язати міжнародним організаціям власні стандарти.
Модель СМУ, запропонована ІSO, використовує ЕМВВС і побудована на концепції розподілених процесів управління, які взаємодіють один з одним. Основні правила управління в рамках ЕМВВС (OSІ management framework) описані в документі ІSO/ІEC 7498-4: Basіc Referens Model, Part 4, Management Framework (Базова еталонна модель. Частина 4. Структура управління). У цілому стандарт ІSO 7498 публікувався та погоджувався частинами з 1984 р. по 1989 р. У 1994 р. стандарт було переглянуто, технічно виправлено й відредаговано. На сьогодні подана в документах ІSO 7498 й у відповідних Рекомендаціях ITU-T Х.200 модель взаємодії відкритих систем відіграє роль одного з фундаментальних стандартів під час розробки інформаційних технологій. У Рекомендації Х.200 визначені базові поняття, структура, семантика, механізми виконання, телекомунікаційні функції, тобто ті функції, які забезпечують взаємозв’язок віддалених систем за допомогою обміну даними, у тому числі й з метою управління. До складу стандарту ІSO 7498 входять документи, зазначені в табл. 10.1.1.
Таблиця 10.1.1 Документи, що входять до складу стандарту ISO 7498
Код документа ISO,
ITU-Т |
Назва документа
|
Рік запровадження
|
ISO 7498,
Х.200 |
Базова еталонна модель
(Basic Reference Model)
|
1984
1994 |
ISO 7498,
Add. 1 Х.200 |
Передача в режимі без з'єднання
(Addendum I : Connectionless-mode transition) |
1987
1994 |
ISO 7498-2,
Х.800 |
Частина 2: Архітектура безпеки
(Part 2: Security Architecture) |
1989
1991 |
ISO 7498-3,
Х.650 |
Частина 3: Найменування та адресація
(Part 3: Naming and Addressing) |
1989
1994 |
ISO 7498-4,
Х.700 |
Частина 4: Основні правила управління
(Part 4: Management framework) |
1989
1992 |
Документ ISO/IEC 7498-4, який стосується основних правил управління, складається з таких основних розділів:
- терміни та загальні визначення концепції управління;
- модель управління системами;
- інформаційна модель;
- функціональні сфери управління системами.
Документ ISO/IEC 7498-4 визначає п'ять основних областей, що є об'єктами функціонального управління: управління несправностями, реєстрація даних управління, управління конфігурацією, продуктивністю та безпекою. З урахуванням змісту ISO/IEC 7498-4 можна вказати низку стандартів, що стосуються управління відкритими системами (табл. 10.1.2).
Таблиця 10.1.2 Перелік стандартів, що стосуються управління відкритими системами
Код Рекомендації ISO/ITU
|
Назва Рекомендації
|
ISO 9595 /Х.710
|
Загальні інформаційні послуги управління
(Common Management Information Services, CMIS) |
ISO 9596-1 /Х.711
|
Загальний інформаційний протокол управління
(Common Management Information Protocols, CMIP) |
ISO 10040
|
Огляд управління системами
(Systems Management Overview, SMO) |
ISO 10164
|
Управління системами (Systems Management)
|
ISO 10165
|
Структура інформації управління
(Structure of Management Information) |
ISO 10165-1 DIS
|
Інформаційна модель управління
(Management Information Model) |
ISO 10165-2 DIS
|
Визначення інформації управління
(Definition of Management Information) |
ISO 10165-4 DIS
|
Загальне визначення об'єктів управління
(Guidelines for the Definition of Managed Objects) |
ISO 10733 CD
|
Елементи інформації управління, що стосуються стандартів
мережного рівня ЕМВВС
(Elements of Management Information Related to OSI Network Layer Standards) |
ISO 10737 CD
|
Елементи інформації управління, що стосуються стандартів
транспортного рівня ЕМВВС
(Elements of Management Information Related to OSI Transport Layer Standards) |
Важливе значення мають Рекомендації ITU-Т Х.290 (ІSO/ІEC 9646), у яких визначено методологічну основу тестування відповідності розроблених варіантів мережних протоколів стандартам ЕМВВС. Під час такого тестування послідовно визначаються основні поняття, типова структура процесу встановлення відповідності протоколів стандартам ЕМВВС, абстрактні методи тестування, засоби специфікації можливих ситуацій при тестуванні, структура комплексів тестів, призначення та функції лабораторій тестування.
З погляду ЕМВВС вводяться такі базові поняття управління відкритими системами:
- управління аплікаціями (applіcatіon management) — функції прикладного рівня для управління прикладними процесами ЕМВВС;
- ресурси ЕМВВС — обчислювальні ресурси для обробки даних і мережні ресурси комунікації, які мають відношення до відкритих систем;
- управління системами (systems management) — функції прикладного рівня, що стосуються управління різними ресурсами (об’єктами) та їхнім станом на всіх рівнях ЕМВВС;
- управління рівнем (layer management) — функції, що стосуються управління рівня N згідно з протоколом рівня N (наприклад, активізація деяких функцій і контроль помилок), і деякі функції управління системами. Управління рівня N використовує мережні протоколи нижніх рівнів.
В ЕМВВС необхідно розпізнавати ситуації, пов’язані з ініціалізацією, завершенням і поточним контролем (моніторингом) різних дій, а також забезпечувати координацію різних операцій, наприклад під час обробки позаштатних умов функціонування системи. Названі процедури можна віднести до різних функціональних областей управління відкритих систем. Відповідно стандартизуються тільки ті протоколи, які мають відношення до інформаційного обміну, тому протоколи ЕМВВС називають комунікаційними (communіcatіons protocol). Інші дії щодо управління в рамках ЕМВВС детально не розглядаються.
Стандарти управління відкритими системами забезпечують єдиний підхід до розв’язання різноманітних задач мережного управління. Фундаментом стандартизації в цій галузі також є серія Рекомендацій Х.700, яка практично збігається з відповідними стандартами ІSO та є базовою для створення систем адміністрування й управління мережами зв’язку. Насамперед, відзначимо, що відповідно до Рекомендації Х.700 об’єктом стандартизації є управляючий каркас (рис. 10.1.2), що включає:
- сервіси та протоколи, які використовуються для передачі інформації управління між відкритими системами;
- абстрактний синтаксис і семантику інформації, яка передається протоколами управління.
Рис. 10.1.2. Основні стандарти щодо управління та зв’язок між ними
Використання поняття каркасу відображає суть взаємодії системи управління з різнорідними компонентами, а його стандартизація є основою забезпечення сумісності компонентів, які мають певну функціональну і/або предметну орієнтацію.
Окрім того, слід відзначити, що концептуальним і технологічним базисом стандартів мережного управління, безумовно, є система рекомендацій ІTU-T стосовно технології TMN (Telecommunіcatіons Management Network). Стандарти ІTU-T, які мають відношення до технології TMN, створюють так назване М-сімейство рекомендацій (рис. 10.1.3).
Рис. 10.1.3. Рекомендації TMN