
Телекоммуникационные системы и сети. Структура и основные функции. Том 1 / Содержание / Раздел 10. Технологии и протоколы управления в ТКС / Тема 10.1. Содержание задач управления в сетях следующего поколения
- Раздел 1. Основы построения телекоммуникационных систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Общая архитектура и задачи телекоммуникационных систем
- Тема 1.3. Классификация сетей, клиентов, операторов и услуг связи
- Тема 1.4. Краткая характеристика существующих телекоммуникационных технологий
- Тема 1.5. Требования к современным и перспективным ТКС
- Тема 1.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 2. Сети связи последующего поколения: архитектура, основные характеристики и услуги
- Тема 2.1. Определение и характеристика основных возможностей NGN
- Тема 2.2. Инфокоммуникационные услуги. Особенности услуг связи следующего поколения
- Тема 2.3. Многоуровневая архитектура и функциональный состав NGN
- Тема 2.4. Перспективы концепции NGN
- Тема 2.5. Контрольные вопросы и задания
- [→] Раздел 3. Стандартизация сетевых протоколов и телекоммуникационного оборудования
- Тема 3.1. Открытые системы и их взаимодействие
- Тема 3.2. Основные организации по стандартизации сетевых решений
- [→] Тема 3.3. Эталонная модель взаимодействия открытых систем
- 3.3.1. Многоуровневый подход и декомпозиция задачи сетевого взаимодействия
- 3.3.2. Интерфейс, протокол, стек протоколов
- 3.3.3. Общая характеристика модели OSI
- 3.3.4. Физический уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.5. Канальный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.6. Сетевой уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.7. Транспортный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.8. Сеансовый уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.9. Представительский уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.10. Прикладной уровень. Функции и примеры протоколов
- [→] 3.3.11. Деление ЭМВОС на сетенезависимые и сетезависимые уровни
- Тема 3.4. Стандартные стеки сетевых протоколов
- 3.4.1. Стек протоколов OSI
- 3.4.2. Стек протоколов TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколов IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколов NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколов технологии Х.25
- 3.4.6. Стек протоколов технологии Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколов технологии B-ISDN и АТМ
- 3.4.8. Семейство протоколов DECnet
- 3.4.9. Сетевая модель DoD
- 3.4.10. Связь стандартов IEEE 802 с моделью OSI
- 3.4.11. Стек протоколов сетей следующего поколения
- Тема 3.5. Стандартизация сетевого оборудования
- Тема 3.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 4. Линии связи
- Тема 4.1. Физические параметры среды распространения электромагнитных волн
- Тема 4.2. Общие сведения о линиях связи
- Тема 4.3. Основные свойства кабельных линий связи
- Тема 4.4. Линии связи на основе медных кабелей
- Тема 4.5. Теория волоконных световодов
- Тема 4.6. Свойства неоднородных линий
- Тема 4.7. Конструкции кабелей связи
- Тема 4.8. Электромагнитные влияния в линиях связи
- Тема 4.9. Структурированные кабельные системы
- Тема 4.10. Атмосферная лазерная связь
- Тема 4.11. Особенности радиолиний, радиорелейных и спутниковых линий связи
- 4.11.1. Общие принципы построения радиолиний связи
- 4.11.2. Распространение радиоволн в радиолиниях связи
- 4.11.3. Особенности распространения радиоволн в радиорелейных линиях связи
- 4.11.4. Особенности распространения радиоволн в спутниковых линиях связи
- 4.11.5. Особенности построения радиолиний связи
- 4.11.6. Общие характеристики построения спутниковых линий связи
- 4.11.7. Зоны видимости для систем спутниковой связи
- 4.11.8. Статистическая структура сигналов СЛС
- 4.11.9. Основные составляющие систем спутниковой связи
- 4.11.10. Методы организации спутниковой связи
- 4.11.11. Обоснование выбора параметров аппаратуры при проектировании радиорелейных линий
- 4.11.12. Выбор энергетических характеристик радиорелейных линий
- 4.11.13. Устойчивость функционирования радиорелейных линий
- Тема 4.12. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 5. Способы формирования групповых сигналов
- Тема 5.1. Краткая характеристика способов формирования групповых сигналов
- Тема 5.2. Способы формирования аналоговых групповых сигналов
- Тема 5.3. Способы формирования цифровых групповых сигналов
- Тема 5.4. Объединение синхронных цифровых потоков
- Тема 5.5. Объединение асинхронных цифровых потоков
- Тема 5.6. Объединение низкоскоростных потоков
- Тема 5.7. Кодовое уплотнение сигналов
- Тема 5.8. Виды сигналов в системах с кодовым разделением
- Тема 5.9. Технология спектрального уплотнения
- Тема 5.10. Формирование группового сигнала с использованием IP-технологий
- Тема 5.11. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 6. Методы доступа
- Тема 6.1. Общая характеристика методов доступа
- Тема 6.2. Методы решения конфликтов в алгоритмах доступа
- Тема 6.3. Модели и архитектура сети доступа
- Тема 6.4. Оптические технологии в сети доступа
- Тема 6.5. Методы использования физических ресурсов в сетях доступа
- Тема 6.6. Особенности использования пространственно-поляризационных параметров при радиодоступе
- Тема 6.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 7. Методы распределения информации
- Тема 7.1. Общие положения
- Тема 7.2. Системы распределения в сетях следующего поколения
- Тема 7.3. Системы коммутации каналов
- 7.3.1. Требования к системам коммутации ISDN
- 7.3.2. Структура узла коммутации каналов ISDN
- Принцип работы цифрового коммутационного поля типа ПВП
- 7.3.4. Общие требования к коммутационным системам в Ш-ЦСИО
- 7.3.5. Выбор коммутационной технологии для Ш-ЦСИО
- 7.3.6. Системы коммутации для АТМ
- 7.3.7. Архитектура и характеристики коммутационных систем на базе быстрой коммутации пакетов (БКП)
- Тема 7.4. Коммутационные системы в NGN
- Тема 7.5. Системы коммутации Ш-ЦСИО на базе асинхронного режима доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускная способность систем распределения информации
- 7.6.1. Основные положения пропускной способности систем распределения информации
- 7.6.2. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями простейшего потока вызовов
- 7.6.3. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями примитивного потока вызовов (потока ВОЧИ)
- 7.6.4. Расчет вероятности условных потерь и среднего времени ожидания при случайной продолжительности обслуживания
- 7.6.5. Поток с повторными вызовами
- Тема 7.7. Способы распределения нагрузки в сетях связи
- Тема 7.8. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 8. Системы синхронизации
- Тема 8.1. Виды синхронизации, их роль, место и задачи в современных цифровых системах связи
- Тема 8.2. Фазовая (частотная) синхронизация
- Тема 8.3. Тактовая (символьная) синхронизация
- Тема 8.4. Джиттер и вандер цифровых сигналов
- Тема 8.5. Цикловая (кадровая) синхронизация
- Тема 8.6. Сетевая синхронизация цифровой связи
- Тема 8.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 9. Системы сигнализации
- Тема 9.1. Виды и состав сигналов
- Тема 9.2. Классификация протоколов сигнализации
- Тема 9.3. Внутрисистемная сигнализация в ЦСК
- Тема 9.4. Особенности сигнализации в стыках V.5
- Тема 9.5. Абонентская сигнализация
- Тема 9.6. Оборудование сигнализации современных ЦСК
- Тема 9.7. Специфические особенности украинских систем сигнализации
- Тема 9.8. Методология спецификации и описания систем сигнализации
- Тема 9.9. Цифровая многочастотная сигнализация R2D
- Тема 9.10. Общеканальная система сигнализации № 7
- Тема 9.11. Сигнализация DSS1
- Тема 9.12. Сигнализация в корпоративных сетях
- Тема 9.13. Сигнализация в сетях с коммутацией пакетов
- Тема 9.14. Сигнализация в сетях B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигнализация в сети ІР-телефонии
- Тема 9.16. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 11. Конвергенция в телекоммуникационных системах
- Тема 11.1. Конвергенция в ТКС: история, цели и задачи
- Тема 11.2. Виды конвергенции
- Тема 11.3. Примеры решений относительно конвергенции в системах телекоммуникаций
- Тема 11.4. Качество конвергентных услуг
- Тема 11.5. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 12. Методы обеспечения информационной безопасности объектов телекоммуникационной системы
- Тема 12.1. Основные термины и понятия в сфере информационной безопасности
- Тема 12.2. Основные подходы к обеспечению информационной безопасности
- Тема 12.3. Криптографическая защита информации
- Тема 12.4. Использование механизма электронной цифровой подписи
- Тема 12.5. Техническая защита информации
- Тема 12.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 13. Электропитание телекоммуникационных систем связи
- Тема 13.1. Общие положения
- Тема 13.2. Системы электропитания предприятий электросвязи
- Тема 13.3. Типовое оборудование электроустановок предприятий электросвязи
- Тема 13.4. Дистанционное электропитание
- Тема 13.5. Источники бесперебойного питания (ИБП)
- Тема 13.6. Электромагнитная совместимость источников электропитания
- Тема 13.7. Перспективы развития электропитания ТКС
- Тема 13.8. Контрольные вопросы и задания
10.1.3. Стандартизация систем сетевого управления
Важливим наслідком названих вище факторів зростання ролі СМУ є підвищення важливості задач стандартизації технологій, протоколів і механізмів мережного управління як необхідної умови підвищення ефективності ТКС у цілому. На сьогодні прийнято велику кількість стандартів, націлених на проектування систем мережного управління, розроблених такими організаціями, як ІSO, ІTU і координаційною радою мережі Інтернет — ІAB (Іnternet Actіvіtіes Board), які спиралися на розробки в цій галузі провідних фірм-виробників мережного обладнання. Серед них можна назвати такі продукти, як NetVіew компанії ІBM, OpenVіew — Hewlett-Packard, EMA (Enterprіse Management Archіtecture) — DEC, UNMA (Unіfіed Network Management Archіtecture) — AT&T. При цьому характерно, що кожна фірма прагне нав’язати міжнародним організаціям власні стандарти.
Модель СМУ, запропонована ІSO, використовує ЕМВВС і побудована на концепції розподілених процесів управління, які взаємодіють один з одним. Основні правила управління в рамках ЕМВВС (OSІ management framework) описані в документі ІSO/ІEC 7498-4: Basіc Referens Model, Part 4, Management Framework (Базова еталонна модель. Частина 4. Структура управління). У цілому стандарт ІSO 7498 публікувався та погоджувався частинами з 1984 р. по 1989 р. У 1994 р. стандарт було переглянуто, технічно виправлено й відредаговано. На сьогодні подана в документах ІSO 7498 й у відповідних Рекомендаціях ITU-T Х.200 модель взаємодії відкритих систем відіграє роль одного з фундаментальних стандартів під час розробки інформаційних технологій. У Рекомендації Х.200 визначені базові поняття, структура, семантика, механізми виконання, телекомунікаційні функції, тобто ті функції, які забезпечують взаємозв’язок віддалених систем за допомогою обміну даними, у тому числі й з метою управління. До складу стандарту ІSO 7498 входять документи, зазначені в табл. 10.1.1.
Таблиця 10.1.1 Документи, що входять до складу стандарту ISO 7498
Код документа ISO,
ITU-Т |
Назва документа
|
Рік запровадження
|
ISO 7498,
Х.200 |
Базова еталонна модель
(Basic Reference Model)
|
1984
1994 |
ISO 7498,
Add. 1 Х.200 |
Передача в режимі без з'єднання
(Addendum I : Connectionless-mode transition) |
1987
1994 |
ISO 7498-2,
Х.800 |
Частина 2: Архітектура безпеки
(Part 2: Security Architecture) |
1989
1991 |
ISO 7498-3,
Х.650 |
Частина 3: Найменування та адресація
(Part 3: Naming and Addressing) |
1989
1994 |
ISO 7498-4,
Х.700 |
Частина 4: Основні правила управління
(Part 4: Management framework) |
1989
1992 |
Документ ISO/IEC 7498-4, який стосується основних правил управління, складається з таких основних розділів:
- терміни та загальні визначення концепції управління;
- модель управління системами;
- інформаційна модель;
- функціональні сфери управління системами.
Документ ISO/IEC 7498-4 визначає п'ять основних областей, що є об'єктами функціонального управління: управління несправностями, реєстрація даних управління, управління конфігурацією, продуктивністю та безпекою. З урахуванням змісту ISO/IEC 7498-4 можна вказати низку стандартів, що стосуються управління відкритими системами (табл. 10.1.2).
Таблиця 10.1.2 Перелік стандартів, що стосуються управління відкритими системами
Код Рекомендації ISO/ITU
|
Назва Рекомендації
|
ISO 9595 /Х.710
|
Загальні інформаційні послуги управління
(Common Management Information Services, CMIS) |
ISO 9596-1 /Х.711
|
Загальний інформаційний протокол управління
(Common Management Information Protocols, CMIP) |
ISO 10040
|
Огляд управління системами
(Systems Management Overview, SMO) |
ISO 10164
|
Управління системами (Systems Management)
|
ISO 10165
|
Структура інформації управління
(Structure of Management Information) |
ISO 10165-1 DIS
|
Інформаційна модель управління
(Management Information Model) |
ISO 10165-2 DIS
|
Визначення інформації управління
(Definition of Management Information) |
ISO 10165-4 DIS
|
Загальне визначення об'єктів управління
(Guidelines for the Definition of Managed Objects) |
ISO 10733 CD
|
Елементи інформації управління, що стосуються стандартів
мережного рівня ЕМВВС
(Elements of Management Information Related to OSI Network Layer Standards) |
ISO 10737 CD
|
Елементи інформації управління, що стосуються стандартів
транспортного рівня ЕМВВС
(Elements of Management Information Related to OSI Transport Layer Standards) |
Важливе значення мають Рекомендації ITU-Т Х.290 (ІSO/ІEC 9646), у яких визначено методологічну основу тестування відповідності розроблених варіантів мережних протоколів стандартам ЕМВВС. Під час такого тестування послідовно визначаються основні поняття, типова структура процесу встановлення відповідності протоколів стандартам ЕМВВС, абстрактні методи тестування, засоби специфікації можливих ситуацій при тестуванні, структура комплексів тестів, призначення та функції лабораторій тестування.
З погляду ЕМВВС вводяться такі базові поняття управління відкритими системами:
- управління аплікаціями (applіcatіon management) — функції прикладного рівня для управління прикладними процесами ЕМВВС;
- ресурси ЕМВВС — обчислювальні ресурси для обробки даних і мережні ресурси комунікації, які мають відношення до відкритих систем;
- управління системами (systems management) — функції прикладного рівня, що стосуються управління різними ресурсами (об’єктами) та їхнім станом на всіх рівнях ЕМВВС;
- управління рівнем (layer management) — функції, що стосуються управління рівня N згідно з протоколом рівня N (наприклад, активізація деяких функцій і контроль помилок), і деякі функції управління системами. Управління рівня N використовує мережні протоколи нижніх рівнів.
В ЕМВВС необхідно розпізнавати ситуації, пов’язані з ініціалізацією, завершенням і поточним контролем (моніторингом) різних дій, а також забезпечувати координацію різних операцій, наприклад під час обробки позаштатних умов функціонування системи. Названі процедури можна віднести до різних функціональних областей управління відкритих систем. Відповідно стандартизуються тільки ті протоколи, які мають відношення до інформаційного обміну, тому протоколи ЕМВВС називають комунікаційними (communіcatіons protocol). Інші дії щодо управління в рамках ЕМВВС детально не розглядаються.
Стандарти управління відкритими системами забезпечують єдиний підхід до розв’язання різноманітних задач мережного управління. Фундаментом стандартизації в цій галузі також є серія Рекомендацій Х.700, яка практично збігається з відповідними стандартами ІSO та є базовою для створення систем адміністрування й управління мережами зв’язку. Насамперед, відзначимо, що відповідно до Рекомендації Х.700 об’єктом стандартизації є управляючий каркас (рис. 10.1.2), що включає:
- сервіси та протоколи, які використовуються для передачі інформації управління між відкритими системами;
- абстрактний синтаксис і семантику інформації, яка передається протоколами управління.
Рис. 10.1.2. Основні стандарти щодо управління та зв’язок між ними
Використання поняття каркасу відображає суть взаємодії системи управління з різнорідними компонентами, а його стандартизація є основою забезпечення сумісності компонентів, які мають певну функціональну і/або предметну орієнтацію.
Окрім того, слід відзначити, що концептуальним і технологічним базисом стандартів мережного управління, безумовно, є система рекомендацій ІTU-T стосовно технології TMN (Telecommunіcatіons Management Network). Стандарти ІTU-T, які мають відношення до технології TMN, створюють так назване М-сімейство рекомендацій (рис. 10.1.3).
Рис. 10.1.3. Рекомендації TMN