Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 9. Системи сигналізації   /  Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії

Зміст:

9.15.1. Рівні архітектури IP-телефонії

Архітектура технології Voice over IP може бути спрощено представлена у вигляді двох площин. Нижня площина — це базова мережа з маршрутизацією пакетів IP, верхня площина — це відкрита архітектура управління обслуговуванням викликів (запитів зв’язку).

Нижня площина, коротко кажучи, являє собою комбінацію відомих протоколів Інтернету: це — RTP (Real Time Transport Protocol), що функціонує поверх протоколу UDP (User Datagram Protocol), розташованого, у свою чергу, в стеку протоколів TCP/IP над протоколом IP. Таким чином, ієрархія RTP/UDP/IP являє собою свого роду транспортний механізм для трафіка розмов.

Тепер перейдемо до верхньої площини керування обслуговуванням запитів зв’язку.

У мережах з маршрутизацією пакетів IP принципово підтримує одночасно цілий ряд різноманітних протоколів маршрутизації. Такими протоколами на сьогодні є: RIP — Routing Information Protocol, IGRP — Interior Gateway Routing Protocol, EIGRP — Enhanced Interior Gateway Routing Protocol, IS-IS — Intermediate System-to-intermediate System, OSPF — Open Shortest Path First, BGP — Border Gateway Protocol та ін. Так само й для IP-телефонії розроблений цілий ряд протоколів.

Найпоширенішим є протокол, специфікований у Рекомендації Н.323 ITU-T, зокрема, тому, що він почав застосовуватися раніше інших протоколів, яких, до того ж, до впровадження Н.323 взагалі не існувало.

Інший протокол площини управління обслуговуванням виклику — SIP — орієнтований на те, щоб зробити кінцеві пристрої й шлюзи інтелектуальнішими й підтримувати додаткові послуги для користувачів.

Ще один протокол — SGCP — розроблявся, починаючи з 1998 р., для того, щоб зменшити вартість шлюзів за рахунок реалізації функцій інтелектуальної обробки виклику в централізованому обладнанні. Протокол IPDC дуже схожий на SGCP, але має набагато більше, ніж SGCP, механізмів експлуатаційного керування (ОАМ&Р). Наприкінці 1998 р. робоча група MEGACO комітету IETF розробила протокол MGCP, що базується переважно на протоколі SGCP, але з деякими додаваннями в частині ОАМ&Р.

Робоча група MEGACO не зупинилася на досягнутому, продовжувала вдосконалювати протокол керування шлюзами й розробила більш функціональний, ніж MGCP, протокол MEGACO. Його адаптований до Н.323 варіант (за назвою Gateway Control Protocol) ITU-T пропонує в Рекомендації Н.248.