Як уже відзначалося вище, користувачем ТСАР є підсистема експлуатації й техобслуговування (ОМАР). ОМАР дозволяє персоналу техобслуговування й експлуатації контролювати й управляти обладнанням, пов’язаним з мережею сигналізації ЗКС 7. Таким чином, експлуатаційний персонал може управляти мережею сигналізації з центру технічної експлуатації за допомогою протоколу, що забезпечує засоби обміну з усіма іншими вузлами мережі. ТСАР же використовується для забезпечення передачі інформації, що не стосується каналу, між пунктом управління й вузлом (вузлами), задіяним для забезпечення функцій технічного обслуговування й експлуатації.

До забезпечуваних ОМАР функцій належать такі: управління даними маршрутизації, атестаційні випробування каналу, перевірне тестування маршрутизації МТР і видача даних про вимірювання. Багато елементів ОМАР перебувають ще в стадії специфікування, наприклад, деякі типи форматів повідомлень.

До повністю специфікованих функцій слід віднести управління даними маршрутизації. Кожний пункт сигналізації в мережі зберігає дані маршрутизації, використовувані для передачі повідомлення від одного вузла іншому. Для ефективної роботи мережі сигналізації в цілому важливо, щоб експлуатаційний персонал міг дистанційно спостерігати й управляти такими даними. В ОМАР специфіковані процедури для додавання, зміни або видалення дані маршрутизації, що зберігаються у віддалених пунктах сигналізації. Також визначені процедури для перевірки вірогідності таблиць маршрутизації (МТР, SCCP) і кодів вихідних точок (MRVT, OMASE). Усі ці процедури базуються на підсистемі ТСАР.

Як приклад розглянемо тестування вірогідності маршрутизації МТР (МТР Routing Verification Test — MRVT), що базується на Рекомендаціях Q.753 і Q.754 Білої книги ITU-T. Кожна станція в мережі сигналізації ЗКС 7 зберігає дані, використовувані МТР для передачі повідомлень. Ці дані можуть бути складними, особливо якщо використовується кілька транзитних пунктів сигналізації. Мета MRVT полягає в забезпеченні погодженості даних по всій мережі. Так, тестом перевіряється, щоб повідомлення ніколи не передавалися по петлі, щоб при можливості посилання повідомлення одним пунктом сигналізації іншому була б також і зворотна маршрутизація. MRVT також визначає занадто довгі шляхи в мережі, занадто значні затримки при передачі сигнальної інформації в мережі. MRVT може ініціюватися щоразу, коли вводяться нові дані МТР (або змінюються існуючі дані), періодично або за запитом персоналу експлуатації й техобслуговування.

Процедура містить посилку пунктом сигналізації повідомлення MRVT (перевірне тестування маршрутизації МТР) по всіх можливих напрямках відповідно до вказівника пункту призначення. Повідомлення спрямовується мережею й фіксує перелік використовуваних транзитних пунктів сигналізації. Коли повідомлення надходить у пункт сигналізації призначення, спрямовується повідомлення підтвердження вірогідності маршрутизації MRVA (МТР Routing Verification Acknowledgement), що містить результат перевірки. За необхідності весь список вузлів з детальними результатами перевірки вертається ініціаторові процедури для звірення даних зі збереженими записами за допомогою повідомлення MRVR (МТР Routing Verification Result). На рис. 9.10.6 подано приклад сценарію успішної перевірки. Процедура працює за допомогою генерування коду індикації каналу (CIC) на кожній станції. Дві величини порівнюються, і, якщо вони однакові, сигнальні дані, використовувані в каналі, можна вважати правильними. Якщо дві величини не однакові, можна припустити, що сигнальні дані на одній зі станцій перекручені й слід застосувати подальші заходи.

Для підтвердження коректності даних у каналах зв’язку використовуються атестаційні випробування каналу. Розглянемо дві станції, з’єднані трактами передачі. Кожна станція зберігає дані про певні часові канали, що використовуються для обслуговування виклику.

Рис. 9.10.6. Приклад тестування маршрутизації МТР підсистемою ОМАР

Процедура CVT дозволяє персоналу проконтролювати, що обидві станції зберігають коректні дані, які дозволяють обслуговувати виклик. Процедура може бути використана в тих випадках, якщо несправність не дозволяє використати певні канали.

Для ефективного керування мережею сигналізації необхідно вимірювати експлуатаційні характеристики й характеристики готовності відповідного обладнання. В ОМАР визначені процедури для ініціювання й завершення проведених вимірювань. Вимірювання можуть виконуватися періодично на регулярній основі (наприклад, для загального управління мережею) або по запиту (наприклад, під час дослідження ефективності мережі або роботи в умовах несправностей). Засоби видачі даних про вимірювання забезпечують можливість збору даних вимірювань з різних частин мережі сигналізації.

Складність і розмаїтість аспектів технічного обслуговування, експлуатації, тестування й управління мережею сигналізації є настільки широкомасштабними, що навіть існуючі рекомендації ITU-T ще не можуть вважатися завершеними.