
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 9. Системи сигналізації / Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
9.10.4. Підсистема експлуатації й технічного обслуговування ОМАР
Як уже відзначалося вище, користувачем ТСАР є підсистема експлуатації й техобслуговування (ОМАР). ОМАР дозволяє персоналу техобслуговування й експлуатації контролювати й управляти обладнанням, пов’язаним з мережею сигналізації ЗКС 7. Таким чином, експлуатаційний персонал може управляти мережею сигналізації з центру технічної експлуатації за допомогою протоколу, що забезпечує засоби обміну з усіма іншими вузлами мережі. ТСАР же використовується для забезпечення передачі інформації, що не стосується каналу, між пунктом управління й вузлом (вузлами), задіяним для забезпечення функцій технічного обслуговування й експлуатації.
До забезпечуваних ОМАР функцій належать такі: управління даними маршрутизації, атестаційні випробування каналу, перевірне тестування маршрутизації МТР і видача даних про вимірювання. Багато елементів ОМАР перебувають ще в стадії специфікування, наприклад, деякі типи форматів повідомлень.
До повністю специфікованих функцій слід віднести управління даними маршрутизації. Кожний пункт сигналізації в мережі зберігає дані маршрутизації, використовувані для передачі повідомлення від одного вузла іншому. Для ефективної роботи мережі сигналізації в цілому важливо, щоб експлуатаційний персонал міг дистанційно спостерігати й управляти такими даними. В ОМАР специфіковані процедури для додавання, зміни або видалення дані маршрутизації, що зберігаються у віддалених пунктах сигналізації. Також визначені процедури для перевірки вірогідності таблиць маршрутизації (МТР, SCCP) і кодів вихідних точок (MRVT, OMASE). Усі ці процедури базуються на підсистемі ТСАР.
Як приклад розглянемо тестування вірогідності маршрутизації МТР (МТР Routing Verification Test — MRVT), що базується на Рекомендаціях Q.753 і Q.754 Білої книги ITU-T. Кожна станція в мережі сигналізації ЗКС 7 зберігає дані, використовувані МТР для передачі повідомлень. Ці дані можуть бути складними, особливо якщо використовується кілька транзитних пунктів сигналізації. Мета MRVT полягає в забезпеченні погодженості даних по всій мережі. Так, тестом перевіряється, щоб повідомлення ніколи не передавалися по петлі, щоб при можливості посилання повідомлення одним пунктом сигналізації іншому була б також і зворотна маршрутизація. MRVT також визначає занадто довгі шляхи в мережі, занадто значні затримки при передачі сигнальної інформації в мережі. MRVT може ініціюватися щоразу, коли вводяться нові дані МТР (або змінюються існуючі дані), періодично або за запитом персоналу експлуатації й техобслуговування.
Процедура містить посилку пунктом сигналізації повідомлення MRVT (перевірне тестування маршрутизації МТР) по всіх можливих напрямках відповідно до вказівника пункту призначення. Повідомлення спрямовується мережею й фіксує перелік використовуваних транзитних пунктів сигналізації. Коли повідомлення надходить у пункт сигналізації призначення, спрямовується повідомлення підтвердження вірогідності маршрутизації MRVA (МТР Routing Verification Acknowledgement), що містить результат перевірки. За необхідності весь список вузлів з детальними результатами перевірки вертається ініціаторові процедури для звірення даних зі збереженими записами за допомогою повідомлення MRVR (МТР Routing Verification Result). На рис. 9.10.6 подано приклад сценарію успішної перевірки. Процедура працює за допомогою генерування коду індикації каналу (CIC) на кожній станції. Дві величини порівнюються, і, якщо вони однакові, сигнальні дані, використовувані в каналі, можна вважати правильними. Якщо дві величини не однакові, можна припустити, що сигнальні дані на одній зі станцій перекручені й слід застосувати подальші заходи.
Для підтвердження коректності даних у каналах зв’язку використовуються атестаційні випробування каналу. Розглянемо дві станції, з’єднані трактами передачі. Кожна станція зберігає дані про певні часові канали, що використовуються для обслуговування виклику.
Рис. 9.10.6. Приклад тестування маршрутизації МТР підсистемою ОМАР
Процедура CVT дозволяє персоналу проконтролювати, що обидві станції зберігають коректні дані, які дозволяють обслуговувати виклик. Процедура може бути використана в тих випадках, якщо несправність не дозволяє використати певні канали.
Для ефективного керування мережею сигналізації необхідно вимірювати експлуатаційні характеристики й характеристики готовності відповідного обладнання. В ОМАР визначені процедури для ініціювання й завершення проведених вимірювань. Вимірювання можуть виконуватися періодично на регулярній основі (наприклад, для загального управління мережею) або по запиту (наприклад, під час дослідження ефективності мережі або роботи в умовах несправностей). Засоби видачі даних про вимірювання забезпечують можливість збору даних вимірювань з різних частин мережі сигналізації.
Складність і розмаїтість аспектів технічного обслуговування, експлуатації, тестування й управління мережею сигналізації є настільки широкомасштабними, що навіть існуючі рекомендації ITU-T ще не можуть вважатися завершеними.