
Телекоммуникационные системы и сети. Структура и основные функции. Том 1 / Содержание / Раздел 9. Системы сигнализации / Тема 9.7. Специфические особенности украинских систем сигнализации
- Раздел 1. Основы построения телекоммуникационных систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Общая архитектура и задачи телекоммуникационных систем
- Тема 1.3. Классификация сетей, клиентов, операторов и услуг связи
- Тема 1.4. Краткая характеристика существующих телекоммуникационных технологий
- Тема 1.5. Требования к современным и перспективным ТКС
- Тема 1.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 2. Сети связи последующего поколения: архитектура, основные характеристики и услуги
- Тема 2.1. Определение и характеристика основных возможностей NGN
- Тема 2.2. Инфокоммуникационные услуги. Особенности услуг связи следующего поколения
- Тема 2.3. Многоуровневая архитектура и функциональный состав NGN
- Тема 2.4. Перспективы концепции NGN
- Тема 2.5. Контрольные вопросы и задания
- [→] Раздел 3. Стандартизация сетевых протоколов и телекоммуникационного оборудования
- Тема 3.1. Открытые системы и их взаимодействие
- Тема 3.2. Основные организации по стандартизации сетевых решений
- [→] Тема 3.3. Эталонная модель взаимодействия открытых систем
- 3.3.1. Многоуровневый подход и декомпозиция задачи сетевого взаимодействия
- 3.3.2. Интерфейс, протокол, стек протоколов
- 3.3.3. Общая характеристика модели OSI
- 3.3.4. Физический уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.5. Канальный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.6. Сетевой уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.7. Транспортный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.8. Сеансовый уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.9. Представительский уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.10. Прикладной уровень. Функции и примеры протоколов
- [→] 3.3.11. Деление ЭМВОС на сетенезависимые и сетезависимые уровни
- Тема 3.4. Стандартные стеки сетевых протоколов
- 3.4.1. Стек протоколов OSI
- 3.4.2. Стек протоколов TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколов IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколов NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколов технологии Х.25
- 3.4.6. Стек протоколов технологии Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколов технологии B-ISDN и АТМ
- 3.4.8. Семейство протоколов DECnet
- 3.4.9. Сетевая модель DoD
- 3.4.10. Связь стандартов IEEE 802 с моделью OSI
- 3.4.11. Стек протоколов сетей следующего поколения
- Тема 3.5. Стандартизация сетевого оборудования
- Тема 3.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 4. Линии связи
- Тема 4.1. Физические параметры среды распространения электромагнитных волн
- Тема 4.2. Общие сведения о линиях связи
- Тема 4.3. Основные свойства кабельных линий связи
- Тема 4.4. Линии связи на основе медных кабелей
- Тема 4.5. Теория волоконных световодов
- Тема 4.6. Свойства неоднородных линий
- Тема 4.7. Конструкции кабелей связи
- Тема 4.8. Электромагнитные влияния в линиях связи
- Тема 4.9. Структурированные кабельные системы
- Тема 4.10. Атмосферная лазерная связь
- Тема 4.11. Особенности радиолиний, радиорелейных и спутниковых линий связи
- 4.11.1. Общие принципы построения радиолиний связи
- 4.11.2. Распространение радиоволн в радиолиниях связи
- 4.11.3. Особенности распространения радиоволн в радиорелейных линиях связи
- 4.11.4. Особенности распространения радиоволн в спутниковых линиях связи
- 4.11.5. Особенности построения радиолиний связи
- 4.11.6. Общие характеристики построения спутниковых линий связи
- 4.11.7. Зоны видимости для систем спутниковой связи
- 4.11.8. Статистическая структура сигналов СЛС
- 4.11.9. Основные составляющие систем спутниковой связи
- 4.11.10. Методы организации спутниковой связи
- 4.11.11. Обоснование выбора параметров аппаратуры при проектировании радиорелейных линий
- 4.11.12. Выбор энергетических характеристик радиорелейных линий
- 4.11.13. Устойчивость функционирования радиорелейных линий
- Тема 4.12. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 5. Способы формирования групповых сигналов
- Тема 5.1. Краткая характеристика способов формирования групповых сигналов
- Тема 5.2. Способы формирования аналоговых групповых сигналов
- Тема 5.3. Способы формирования цифровых групповых сигналов
- Тема 5.4. Объединение синхронных цифровых потоков
- Тема 5.5. Объединение асинхронных цифровых потоков
- Тема 5.6. Объединение низкоскоростных потоков
- Тема 5.7. Кодовое уплотнение сигналов
- Тема 5.8. Виды сигналов в системах с кодовым разделением
- Тема 5.9. Технология спектрального уплотнения
- Тема 5.10. Формирование группового сигнала с использованием IP-технологий
- Тема 5.11. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 6. Методы доступа
- Тема 6.1. Общая характеристика методов доступа
- Тема 6.2. Методы решения конфликтов в алгоритмах доступа
- Тема 6.3. Модели и архитектура сети доступа
- Тема 6.4. Оптические технологии в сети доступа
- Тема 6.5. Методы использования физических ресурсов в сетях доступа
- Тема 6.6. Особенности использования пространственно-поляризационных параметров при радиодоступе
- Тема 6.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 7. Методы распределения информации
- Тема 7.1. Общие положения
- Тема 7.2. Системы распределения в сетях следующего поколения
- Тема 7.3. Системы коммутации каналов
- 7.3.1. Требования к системам коммутации ISDN
- 7.3.2. Структура узла коммутации каналов ISDN
- Принцип работы цифрового коммутационного поля типа ПВП
- 7.3.4. Общие требования к коммутационным системам в Ш-ЦСИО
- 7.3.5. Выбор коммутационной технологии для Ш-ЦСИО
- 7.3.6. Системы коммутации для АТМ
- 7.3.7. Архитектура и характеристики коммутационных систем на базе быстрой коммутации пакетов (БКП)
- Тема 7.4. Коммутационные системы в NGN
- Тема 7.5. Системы коммутации Ш-ЦСИО на базе асинхронного режима доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускная способность систем распределения информации
- 7.6.1. Основные положения пропускной способности систем распределения информации
- 7.6.2. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями простейшего потока вызовов
- 7.6.3. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями примитивного потока вызовов (потока ВОЧИ)
- 7.6.4. Расчет вероятности условных потерь и среднего времени ожидания при случайной продолжительности обслуживания
- 7.6.5. Поток с повторными вызовами
- Тема 7.7. Способы распределения нагрузки в сетях связи
- Тема 7.8. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 8. Системы синхронизации
- Тема 8.1. Виды синхронизации, их роль, место и задачи в современных цифровых системах связи
- Тема 8.2. Фазовая (частотная) синхронизация
- Тема 8.3. Тактовая (символьная) синхронизация
- Тема 8.4. Джиттер и вандер цифровых сигналов
- Тема 8.5. Цикловая (кадровая) синхронизация
- Тема 8.6. Сетевая синхронизация цифровой связи
- Тема 8.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 10. Технологии и протоколы управления в ТКС
- Тема 10.1. Содержание задач управления в сетях следующего поколения
- Тема 10.2. Подсистема управления услугами
- Тема 10.3. Подсистема контроля и управления сетью
- Тема 10.4. Подсистема сетевого управления на уровнях транспорта и доступа
- 10.4.1. Базовая архитектура управления на уровнях транспорта и доступа ТКС
- 10.4.2. Классификация и маркировка пакетов трафика
- 10.4.3. Управление интенсивностью трафика
- 10.4.4. Управление очередями на сетевых узлах
- 10.4.5. Маршрутизация: цели, основные задачи и протоколы
- 10.4.6. Сигнальные протоколы резервирования сетевых ресурсов
- 10.4.7. Функции управления канального уровня относительно обеспечения QoS
- 10.4.8. Уровни качества обслуживания и соответствующие им модели обслуживания
- Тема 10.5. Перспективы развития технологий сетевого управления
- Тема 10.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 11. Конвергенция в телекоммуникационных системах
- Тема 11.1. Конвергенция в ТКС: история, цели и задачи
- Тема 11.2. Виды конвергенции
- Тема 11.3. Примеры решений относительно конвергенции в системах телекоммуникаций
- Тема 11.4. Качество конвергентных услуг
- Тема 11.5. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 12. Методы обеспечения информационной безопасности объектов телекоммуникационной системы
- Тема 12.1. Основные термины и понятия в сфере информационной безопасности
- Тема 12.2. Основные подходы к обеспечению информационной безопасности
- Тема 12.3. Криптографическая защита информации
- Тема 12.4. Использование механизма электронной цифровой подписи
- Тема 12.5. Техническая защита информации
- Тема 12.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 13. Электропитание телекоммуникационных систем связи
- Тема 13.1. Общие положения
- Тема 13.2. Системы электропитания предприятий электросвязи
- Тема 13.3. Типовое оборудование электроустановок предприятий электросвязи
- Тема 13.4. Дистанционное электропитание
- Тема 13.5. Источники бесперебойного питания (ИБП)
- Тема 13.6. Электромагнитная совместимость источников электропитания
- Тема 13.7. Перспективы развития электропитания ТКС
- Тема 13.8. Контрольные вопросы и задания
9.7.1. Специфические особенности украинских систем сигнализации
На початку своєї роботи МККТТ зосереджувався на специфікаціях міжнародних систем сигналізації, допускаючи розвиток національних систем сигналізації незалежно одна від одної. Найбільшою мірою це відбилося на історії побудови телефонної мережі на 1/6 території земної кулі, що пов’язане з відсутністю в Радянському Союзі особливого прагнення до дотримання міжнародних стандартів, принаймні, в галузі телекомунікацій. Сьогоднішнім проявом цього є специфічні міжстанційні протоколи сигналізації й процедури обслуговування викликів на телефонній мережі України, які викликають значні труднощі при впровадженні цифрових АТС, при побудові мережі інтегрального обслуговування ISDN, при реалізації концепції інтелектуальної мережі IN тощо.
Існуючі специфічні протоколи сигналізації національних телефонних мереж розроблені з урахуванням вимог координатних і декадно-крокових АТС і, переважно, зводяться до описаного вище методу сигналізації від краю до краю, який достатньо зручний в умовах аналогової мережі, що забезпечує з’єднання між абонентами по фізичних ланцюгах. Зовсім не так це є для цифрових АТС. Тут метод сигналізації від ланки до ланки представляється ефективнішим. Це іноді призводить до парадоксальних ситуацій, які полягають у тому, що раніше експлуатовані електромеханічні АТС могли забезпечувати більш високу якість обслуговування викликів, ніж цифрові АТС, що прийшли на зміну. Причина в тому, що існуючі протоколи часто не дозволяють використовувати всі переваги сучасної технології, хоча вони досить зручні для мереж зв’язку з електромеханічними АТС. Проте необхідність підтримки цих протоколів буде обов’язковою вимогою до нових цифрових АТС.
Одним з таких факторів є наявність двох видів з’єднувальних ліній (ЗЛ) для комутаційних вузлів і станцій МТМ: місцеві ЗЛ і вхідні міжміські ЗЛ, що обумовлено розбіжністю в обробці місцевих і міжміських вхідних викликів і приводить до організації різних пучків з’єднувальних ліній на МТМ. На сільських мережах ємність пучків ліній відносно невелика, вони більш коштовні, їхнє застосування набагато нижче, тому частіше використовуються спільні пучки з’єднувальних ліній, а різні функції обслуговування викликів забезпечуються за допомогою відповідних протоколів сигналізації.
Іншим істотним фактором під час розгляду систем сигналізації є оплата тільки міжміських викликів (викликів, що надходять через міжміську станцію), що зберігається до сьогодні на багатьох місцевих мережах, а також пріоритет в обслуговуванні міжміських викликів. Для реалізації системи тарифікації, що існує сьогодні на мережі зв’язку, інформація про категорію й номер абонента, що викликає, має передаватися на міжміську АТС, що, у свою чергу, забезпечує можливість здійснення визначення номера абонента, що викликає (АВН), дистанційно відносно будь-якого абонента місцевої мережі. Прийняте для цього технічне рішення орієнтоване на мережі з електромеханічними АТС. Окрім того, обробка вхідного міжміського виклику кінцевою АТС відрізняється від обробки місцевого виклику й відповідає спеціальному протоколу сигналізації. Зокрема, місцева АТС, що входить, має визначати стан абонента, якого викликають й передавати цю інформацію на міжміську станцію.
Класифікацію систем лінійної сигналізації, поширених на сільській і міській телефонній мережах, подано в табл. 9.7.1 і 9.7.2, що містить переліки фізичних стиків між АТС, що найчастіше зустрічаються, у першій зі згаданих таблиць, і найпоширеніших протоколів сигналізації в другій таблиці.
Як основний фізичний інтерфейс міських телефонних мереж використовується цифровий стик зі швидкістю передачі 2,048 Мбіт/с відповідно до Рекомендацій MKKTT G.703, G.711, що називається Е1, а основною системою сигналізації є два виділених сигнальних канали в 16-му часовому каналі й з розділеними пучками вихідних, вхідних і вхідних міжміських з’єднувальних ліній. На сільських мережах також ефективніший стик ІКМ зі швидкістю 2,048 Мбіт/с, але цей стик використовується для універсальних з’єднувальних ліній двосторонньої дії, а отже, застосовується інший протокол. На сільських телефонних мережах також можуть бути використані інші види апаратури передачі ІКМ-15 (1,024 Мбіт/с) і навіть ІКМ-12. Використання на мережах ІКМ-12 активно скорочується, але апаратура ІКМ-15 дотепер значно поширена, хоча й не відповідає жодним міжнародним стандартам.
Слід зазначити, що всі ці системи є суто специфічними й практично не сумісні з міжнародними стандартами. Це не поширюється на систему сигналізації по загальному каналу ЗКС 7, уже активно використовувану на національних телефонних мережах. Національні технічні особливості мають відносно незначний вплив на реалізацію ЗКС 7. Це забезпечує впровадження нових цифрових станцій до цифрової мережі зв’язку без тих ускладнень, які викликають протоколи сигналізації попередніх поколінь мереж.
Таблиця 9.7.1 Деякі інтерфейси систем сигналізації (фізичний рівень)
Тип
|
Застосування
|
Примітка
|
2,048 Мбіт/с ІКМ
|
Скрізь
|
ITU-TG.711, G.703
|
1,024 Мбіт/с ІКМ
|
Сільські мережі
|
Специфічний
|
3/4-провідні ЗЛ
|
Скрізь
|
Специфічний
|
2-провідні індуктивні
|
Сільські мережі
|
Специфічний
|
4/6-провідні ЗЛ
|
Скрізь
|
Специфічний E&M
|
Таблиця 9.7.2 Деякі протоколи систем сигналізації
Тип
|
Застосування
|
Примітка
|
ЛІНІЙНА СИГНАЛІЗАЦІЯ
|
||
2ВСК для роздільних пучків
|
Міські мережі
|
Різні протоколи для вхідних, вихідних
і вхідних міжміських ЗЛ |
2ВСК для універсальних двосторонніх ЗЛ
|
Сільські мережі
|
Єдиний протокол для всіх ЗЛ
|
1ВСК "норка"
|
Сільські мережі
|
Різні протоколи для вхідних, вихідних
і вхідних міжміських ЗЛ |
1ВСК індуктивний код
|
Сільські мережі
|
Єдиний протокол для всіх ЗЛ
|
Одночастотна сигналізація
|
Внутрішньозонові
й відомчі мережі |
Різні протоколи для вихідних і вхідних ЗЛ
|
Двочастотна
|
Міжміська мережа
|
|
3/4-провідні аналогові ЗЛ
|
Міські й сільські мережі
|
|
РЕГІСТРОВА СИГНАЛІЗАЦІЯ
|
||
Багаточастотна "імпульсний човник"
|
Скрізь
|
|
Багаточастотна "безінтервальний пакет"
|
Скрізь
|
Для АВН
|
Багаточастотна "імпульсний пакет"
|
Міжміський АТС і АМТС
|
|
Декадний код
|
Скрізь
|
Специфікою існуючих протоколів і ефективною еволюцією систем сигналізації спричиняється необхідність єдиної технічної політики розвитку телефонного зв’язку, єдиних стандартів систем сигналізації й науково обґрунтованого плану введення нових протоколів у процесі розвитку телефонних мереж. Саме підтримці такої технічної політики в галузі телефонних мереж і служать матеріали цієї книги. Доповненням до цих матеріалів мають служити методи й інструментальні засоби специфікації інтерфейсів, норми, правила й процедури включення до загальнодержавної мережі зв’язку країни, що комутується, а також набір протокол-тестерів, методик, імітаційних і вимірювальних приладів для тестування й верифікації цих специфікацій.
Найбільш загальними специфікаціями для кожної функціонуючої на телефонній мережі комутаційної станції, як випливає з рис. 9.7.1, є документ «Технічні умови» (ТУ). У табл. 9.7.3 наведено зразковий зміст ТУ. Цей документ поряд з описом комутаційного обладнання й галузі його застосування містить перші, найбільш загальні специфікації, що виконані природною мовою з усіма властивими таким специфікаціям недоліками: з неоднозначністю, з неможливістю підтримки семантики опису на одному адекватному рівні деталізації тощо.
Проте слід зазначити, що ці недоліки ТУ властиві й будь-якій іншій текстовій специфікації. Для розробки інтерфейсів систем сигналізації, реалізації процедур АВН, стикування із центром технічної експлуатації тощо необхідні більш детальні й формалізовані специфікації, виконані з залученням відповідних засобів — алгоритмічних мов, правил побудови електричних схем, протокольних сценаріїв. При цьому специфікації апаратних і програмних стиків включають не тільки й не стільки таблиці сигнальних кодів, але й структурні схеми й діаграми мовою SDL, що ефективно доповнюють ці таблиці, таблиці тайм-аутів, сценарії обміну сигналами на MSC. Ці специфікації поєднують накопичені за багато років результати вимірювань телефонних мереж, історично сформована технічна обстановка на які вимагає певним чином вибирати алгоритм обробки й значення тайм-ауту при визначенні того чи іншого лінійного сигналу.
Рис. 9.7.1. Спрощена схема процедури адаптації комутаційного обладнання
Таблиця 9.7.3 Зразковий зміст документа «Технічні умови»
1
|
Вступ
|
1.1
|
Предмет Технічних умов
|
1.2
|
Галузь застосування
|
1.3
|
Загальний опис системи
|
2
|
Технічні вимоги
|
2.1
|
Ємність станції, телефонне навантаження, продуктивність
|
2.2
|
Типи з'єднань, основні види зв'язку
|
2.3
|
Типи абонентських ліній і абонентські установки, категорії
абонентів і види послуг
|
2.4
|
Параметри абонентських ліній
|
2.5
|
Сигналізація по абонентських лініях
|
2.6
|
Типи з'єднувальних ліній, параметри з'єднувальних ліній
|
2.7
|
Сигналізація по з'єднувальних лініях
|
2.8
|
Принципи відбою
|
2.9
|
Характеристики передачі
|
2.10
|
Зв'язок з міською телефонною мережею (МТМ)
|
2.11
|
Акустичні й викликаючі сигнали
|
2.12
|
Автоматичне визначення номера абонента, що викликає
|
2.13
|
Тарифікація
|
2.14
|
Синхронізація
|
2.15
|
Експлуатація й технічне обслуговування
|
2.16
|
Якість обслуговування й надійність
|
2.17
|
Стійкість до кліматичних і механічних впливів
|
2.18
|
Стійкість до зовнішніх електричних і магнітних полів
|
2.19
|
Запасні частини, прилади, вимірювальні інструменти, прилади
й видаткові матеріали
|
2.20
|
Послуги ЦМІО. Передача даних і нетелефонної інформації
|
2.21
|
Розміщення обладнання
|
2.22
|
Керуючі пристрої
|
2.23
|
Програмне забезпечення
|
2.24
|
Електроживлення
|
2.25
|
Склад і зміст документації
|
2.26
|
Конструкція й монтаж обладнання
|
3
|
Система оперативно-розшукових заходів
|
4
|
Правила приймання й випробувань
|
5
|
Методи контролю. Перелік методик і інструкцій, що використовуються
при тестуванні обладнання, прийманні та експлуатації
|
6
|
Вказівки щодо експлуатації й технічного обслуговування
|
7
|
Упакування й маркування
|
8
|
Гарантії постачальника
|
9
|
Аркуш реєстрації змін
|