
Телекоммуникационные системы и сети. Структура и основные функции. Том 1 / Содержание / Раздел 9. Системы сигнализации / Тема 9.1. Виды и состав сигналов
- Раздел 1. Основы построения телекоммуникационных систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Общая архитектура и задачи телекоммуникационных систем
- Тема 1.3. Классификация сетей, клиентов, операторов и услуг связи
- Тема 1.4. Краткая характеристика существующих телекоммуникационных технологий
- Тема 1.5. Требования к современным и перспективным ТКС
- Тема 1.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 2. Сети связи последующего поколения: архитектура, основные характеристики и услуги
- Тема 2.1. Определение и характеристика основных возможностей NGN
- Тема 2.2. Инфокоммуникационные услуги. Особенности услуг связи следующего поколения
- Тема 2.3. Многоуровневая архитектура и функциональный состав NGN
- Тема 2.4. Перспективы концепции NGN
- Тема 2.5. Контрольные вопросы и задания
- [→] Раздел 3. Стандартизация сетевых протоколов и телекоммуникационного оборудования
- Тема 3.1. Открытые системы и их взаимодействие
- Тема 3.2. Основные организации по стандартизации сетевых решений
- [→] Тема 3.3. Эталонная модель взаимодействия открытых систем
- 3.3.1. Многоуровневый подход и декомпозиция задачи сетевого взаимодействия
- 3.3.2. Интерфейс, протокол, стек протоколов
- 3.3.3. Общая характеристика модели OSI
- 3.3.4. Физический уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.5. Канальный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.6. Сетевой уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.7. Транспортный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.8. Сеансовый уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.9. Представительский уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.10. Прикладной уровень. Функции и примеры протоколов
- [→] 3.3.11. Деление ЭМВОС на сетенезависимые и сетезависимые уровни
- Тема 3.4. Стандартные стеки сетевых протоколов
- 3.4.1. Стек протоколов OSI
- 3.4.2. Стек протоколов TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколов IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколов NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколов технологии Х.25
- 3.4.6. Стек протоколов технологии Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколов технологии B-ISDN и АТМ
- 3.4.8. Семейство протоколов DECnet
- 3.4.9. Сетевая модель DoD
- 3.4.10. Связь стандартов IEEE 802 с моделью OSI
- 3.4.11. Стек протоколов сетей следующего поколения
- Тема 3.5. Стандартизация сетевого оборудования
- Тема 3.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 4. Линии связи
- Тема 4.1. Физические параметры среды распространения электромагнитных волн
- Тема 4.2. Общие сведения о линиях связи
- Тема 4.3. Основные свойства кабельных линий связи
- Тема 4.4. Линии связи на основе медных кабелей
- Тема 4.5. Теория волоконных световодов
- Тема 4.6. Свойства неоднородных линий
- Тема 4.7. Конструкции кабелей связи
- Тема 4.8. Электромагнитные влияния в линиях связи
- Тема 4.9. Структурированные кабельные системы
- Тема 4.10. Атмосферная лазерная связь
- Тема 4.11. Особенности радиолиний, радиорелейных и спутниковых линий связи
- 4.11.1. Общие принципы построения радиолиний связи
- 4.11.2. Распространение радиоволн в радиолиниях связи
- 4.11.3. Особенности распространения радиоволн в радиорелейных линиях связи
- 4.11.4. Особенности распространения радиоволн в спутниковых линиях связи
- 4.11.5. Особенности построения радиолиний связи
- 4.11.6. Общие характеристики построения спутниковых линий связи
- 4.11.7. Зоны видимости для систем спутниковой связи
- 4.11.8. Статистическая структура сигналов СЛС
- 4.11.9. Основные составляющие систем спутниковой связи
- 4.11.10. Методы организации спутниковой связи
- 4.11.11. Обоснование выбора параметров аппаратуры при проектировании радиорелейных линий
- 4.11.12. Выбор энергетических характеристик радиорелейных линий
- 4.11.13. Устойчивость функционирования радиорелейных линий
- Тема 4.12. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 5. Способы формирования групповых сигналов
- Тема 5.1. Краткая характеристика способов формирования групповых сигналов
- Тема 5.2. Способы формирования аналоговых групповых сигналов
- Тема 5.3. Способы формирования цифровых групповых сигналов
- Тема 5.4. Объединение синхронных цифровых потоков
- Тема 5.5. Объединение асинхронных цифровых потоков
- Тема 5.6. Объединение низкоскоростных потоков
- Тема 5.7. Кодовое уплотнение сигналов
- Тема 5.8. Виды сигналов в системах с кодовым разделением
- Тема 5.9. Технология спектрального уплотнения
- Тема 5.10. Формирование группового сигнала с использованием IP-технологий
- Тема 5.11. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 6. Методы доступа
- Тема 6.1. Общая характеристика методов доступа
- Тема 6.2. Методы решения конфликтов в алгоритмах доступа
- Тема 6.3. Модели и архитектура сети доступа
- Тема 6.4. Оптические технологии в сети доступа
- Тема 6.5. Методы использования физических ресурсов в сетях доступа
- Тема 6.6. Особенности использования пространственно-поляризационных параметров при радиодоступе
- Тема 6.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 7. Методы распределения информации
- Тема 7.1. Общие положения
- Тема 7.2. Системы распределения в сетях следующего поколения
- Тема 7.3. Системы коммутации каналов
- 7.3.1. Требования к системам коммутации ISDN
- 7.3.2. Структура узла коммутации каналов ISDN
- Принцип работы цифрового коммутационного поля типа ПВП
- 7.3.4. Общие требования к коммутационным системам в Ш-ЦСИО
- 7.3.5. Выбор коммутационной технологии для Ш-ЦСИО
- 7.3.6. Системы коммутации для АТМ
- 7.3.7. Архитектура и характеристики коммутационных систем на базе быстрой коммутации пакетов (БКП)
- Тема 7.4. Коммутационные системы в NGN
- Тема 7.5. Системы коммутации Ш-ЦСИО на базе асинхронного режима доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускная способность систем распределения информации
- 7.6.1. Основные положения пропускной способности систем распределения информации
- 7.6.2. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями простейшего потока вызовов
- 7.6.3. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями примитивного потока вызовов (потока ВОЧИ)
- 7.6.4. Расчет вероятности условных потерь и среднего времени ожидания при случайной продолжительности обслуживания
- 7.6.5. Поток с повторными вызовами
- Тема 7.7. Способы распределения нагрузки в сетях связи
- Тема 7.8. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 8. Системы синхронизации
- Тема 8.1. Виды синхронизации, их роль, место и задачи в современных цифровых системах связи
- Тема 8.2. Фазовая (частотная) синхронизация
- Тема 8.3. Тактовая (символьная) синхронизация
- Тема 8.4. Джиттер и вандер цифровых сигналов
- Тема 8.5. Цикловая (кадровая) синхронизация
- Тема 8.6. Сетевая синхронизация цифровой связи
- Тема 8.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 10. Технологии и протоколы управления в ТКС
- Тема 10.1. Содержание задач управления в сетях следующего поколения
- Тема 10.2. Подсистема управления услугами
- Тема 10.3. Подсистема контроля и управления сетью
- Тема 10.4. Подсистема сетевого управления на уровнях транспорта и доступа
- 10.4.1. Базовая архитектура управления на уровнях транспорта и доступа ТКС
- 10.4.2. Классификация и маркировка пакетов трафика
- 10.4.3. Управление интенсивностью трафика
- 10.4.4. Управление очередями на сетевых узлах
- 10.4.5. Маршрутизация: цели, основные задачи и протоколы
- 10.4.6. Сигнальные протоколы резервирования сетевых ресурсов
- 10.4.7. Функции управления канального уровня относительно обеспечения QoS
- 10.4.8. Уровни качества обслуживания и соответствующие им модели обслуживания
- Тема 10.5. Перспективы развития технологий сетевого управления
- Тема 10.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 11. Конвергенция в телекоммуникационных системах
- Тема 11.1. Конвергенция в ТКС: история, цели и задачи
- Тема 11.2. Виды конвергенции
- Тема 11.3. Примеры решений относительно конвергенции в системах телекоммуникаций
- Тема 11.4. Качество конвергентных услуг
- Тема 11.5. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 12. Методы обеспечения информационной безопасности объектов телекоммуникационной системы
- Тема 12.1. Основные термины и понятия в сфере информационной безопасности
- Тема 12.2. Основные подходы к обеспечению информационной безопасности
- Тема 12.3. Криптографическая защита информации
- Тема 12.4. Использование механизма электронной цифровой подписи
- Тема 12.5. Техническая защита информации
- Тема 12.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 13. Электропитание телекоммуникационных систем связи
- Тема 13.1. Общие положения
- Тема 13.2. Системы электропитания предприятий электросвязи
- Тема 13.3. Типовое оборудование электроустановок предприятий электросвязи
- Тема 13.4. Дистанционное электропитание
- Тема 13.5. Источники бесперебойного питания (ИБП)
- Тема 13.6. Электромагнитная совместимость источников электропитания
- Тема 13.7. Перспективы развития электропитания ТКС
- Тема 13.8. Контрольные вопросы и задания
9.1.1. Виды и состав сигналов
Сучасні телекомунікаційні мережі складні як з погляду організації обслуговування викликів, так і з погляду інших технологій, необхідних для надання різноманітних послуг абонентам. Для виконання всіх цих функцій потрібна наявність сигналізації між комутаційними вузлами й станціями мережі електрозв’язку.
Сигналізація забезпечує взаємодію різних мереж, кінцевого обладнання користувачів з мережею, а також вузлів мережі, в яких, залежно від типу мережі, здійснюється комутація або маршрутизація з метою встановлення фізичного або віртуального з’єднання. Сигналізація — це сукупність сигналів, потрібних для встановлення контролю і руйнування з’єднань на мережі електрозв’язку, та процедур і протоколів обміну цими сигналами (протоколом у цьому разі називають набір правил і алгоритмів сигнального обміну).
На ТМЗК застосовують три групи сигналів (рис. 9.1.1): акустичні (інформаційні), лінійні та керівні (регістрові).
Рис. 9.1.1. Класифікація сигналів систем сигналізації
Акустичні сигнали призначені для інформування абонентів щодо стану з’єднання. Це різноманітні тональні сигнали і записані стандартні фрази «автоінформатора» («номер набрано неправильно», «номер не задіяно», «номер змінено», «номер відімкнено», «апарат відімкнено абонентом», «очікуйте», «викликайте телефоністку» тощо), а також сигнал посилання виклику. Більшість станцій ТМЗК передбачають лише обов’язкові сигнали: «готовність (відповідь) станції», «зайнято» і «контроль посилання виклику». Вимоги до параметрів тональних сигналів регламентує керівний документ (ГОСТ 29384—89). На аналогових АТС часом не витримуються нормативні відхилення, тому, наприклад, що при виході у мережу Інтернет модеми не завжди безпомилково розрізнюють тональні сигнали.
До тональних сигналів належать:
- готовність (відповідь) станції — неперервне посилання частоти 425 Гц;
- контроль посилання виклику — періодичне посилання частоти 425 Гц, посилання і пауза відповідно (1 ± 0,1) с і (4 ± 0,4) с для місцевого та (1,2 ± 0,12) с і (2 ± 0,2) с для міжміського зв’язку;
- зайнято — періодичне посилання частоти 425 Гц, посилання і пауза по 0,3...0,4 с;
- зайнято через перевантаження — періодичне посилання 425 Гц, посилання і пауза 0,15...0,2 с;
- тональний виклик — періодичне посилання трьох частот з діапазону 400...700 Гц (послідовно перша, друга і третя частоти загалом протягом (1 ± 0,1) с з паузою (4 ± 0,4) с;
- вказівний сигнал — періодичне посилання одночасно частот 950, 1400 і 1800 Гц, посилання і пауза відповідно (0,33 ± 0,07) с і (1 ± 0,25) с (сигнал інформує абонента про неможливість встановлення з’єднання через стабільну причину, наприклад, відімкнення викликуваної абонентської лінії);
- очікування — сигнал інформує абонента про потребу почекати при міжміському зв’язку або у послузі встановлення виклику на очікування і має параметри такі самі, як у вказівного сигналу;
- сповіщення — періодичне посилання 425 Гц, посилання (0,2 ± 0,02) с, пауза (5 ± 0,05) с у послузі встановлення виклику на очікування для інформування абонента про надходження нового виклику;
- неповне зібрання — разове посилання частоти 425 Гц протягом (0,65 ± 0,35) с для відповідного інформування учасників конференц-зв’язку;
- відімкнення учасника конференц-зв’язку — сигнал з такими самими параметрами, що й попередній;
- втручання — періодичне посилання частоти 425 Гц з посилкою й непарною паузою (0,25 ± 0,025) с і з парною паузою (1,25 ± 0,3) с для інформування абонента про підключення до з’єднання телефоністки чи привілейованого абонента відомчої АТС (ВАТС);
- закінчення сплаченого періоду — сигнал передається у лінію таксофона за (20 ± 2) с до кінця цього періоду у вигляді двох чи трьох посилок 1400 Гц по (1 ± 0,1) с з такою самою паузою;
- готовність до приймання інформації — запрошення замовляти додаткову послугу, сигнал 425 Гц, непарні посилки і паузи (0,25 ± 0,025) с, парні (0,75 ± 0,075) с — цей сигнал, як правило, замінюють сигналом «готовність станції».
Лінійні сигнали передаються по з’єднувальних лініях (ЗЛ), замовно-з’єднувальних лініях (ЗЗЛ), міжміських ЗЛ (ЗЛМ) та міжміських каналах і призначені для фіксування й активування основних етапів з’єднання (вихідний стан, відповідь, зайняття тощо).
У прямому напрямку передаються сигнали: зайняття, роз’єднання, відбій абонента А (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ), автоматичний виклик (тільки по ЗЛМ), повторний виклик (тільки по ЗЛМ і міжміських каналах).
Сигнали зворотного напрямку з’єднання такі: контроль вихідного стану, блокування, звільнення, зайнято, абонент вільний (тільки по ЗЛМ), відповідь абонента Б, відбій абонента Б, запит АВН (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ), зняття запиту АВН (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ).
Лінійні сигнали передаються й приймаються комплектами РЗЛ аналогових станцій, кінцевим лінійним обладнанням або виділеними блоками лінійної сигналізації цифрових АТС, до яких відповідні сигнальні канали зовнішніх трактів напівпостійно промикаються цифровим комутаційним полем (ЦКП) станції.
Лінійні сигнали передаються також і по АЛ шляхом замикання чи розмикання шлейфа — від абонента, що викликає, зайняття і відбій, від абонента, якого викликають, — відповідь і відбій.
Керівні сигнали призначені для перенесення адресної і супутньої інформації у процесі керування встановленням з’єднання. Вони передаються від абонентських терміналів у пристрої управління станції та між пристроями управління різних станцій. По АЛ передаються тільки набрані цифри номера абонента Б та, у разі двотонової багаточастотної сигналізації DTMF (Dual-Tone Multi-Frequency), додаткові сигнали, відповідні кнопкам #, *. Склад сигналів по ЗЛ, ЗЗЛ, ЗЛМ та міжміських каналах залежить від способу сигналізації, який значною мірою визначається типами обладнання взаємодіючих станцій. Загалом у прямому напрямку передаються: номер абонента Б, дані АВН (по ЗЛ, ЗЗЛ), підтвердження чи перезапит сигналів зворотного напрямку, а по міжміських каналах ще й сигнал кінця набору, категорія пріоритетності виклику і сигнал ввімкнення ехо-пригнічувачів. У зворотному напрямку передаються запити і перезапити адресної інформації, підтвердження приймання, сигнал зайнятості абонента Б, сигнал завершення встановлення з’єднання.