
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 9. Системи сигналізації / Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
9.1.1. Види і склад сигналів
Сучасні телекомунікаційні мережі складні як з погляду організації обслуговування викликів, так і з погляду інших технологій, необхідних для надання різноманітних послуг абонентам. Для виконання всіх цих функцій потрібна наявність сигналізації між комутаційними вузлами й станціями мережі електрозв’язку.
Сигналізація забезпечує взаємодію різних мереж, кінцевого обладнання користувачів з мережею, а також вузлів мережі, в яких, залежно від типу мережі, здійснюється комутація або маршрутизація з метою встановлення фізичного або віртуального з’єднання. Сигналізація — це сукупність сигналів, потрібних для встановлення контролю і руйнування з’єднань на мережі електрозв’язку, та процедур і протоколів обміну цими сигналами (протоколом у цьому разі називають набір правил і алгоритмів сигнального обміну).
На ТМЗК застосовують три групи сигналів (рис. 9.1.1): акустичні (інформаційні), лінійні та керівні (регістрові).
Рис. 9.1.1. Класифікація сигналів систем сигналізації
Акустичні сигнали призначені для інформування абонентів щодо стану з’єднання. Це різноманітні тональні сигнали і записані стандартні фрази «автоінформатора» («номер набрано неправильно», «номер не задіяно», «номер змінено», «номер відімкнено», «апарат відімкнено абонентом», «очікуйте», «викликайте телефоністку» тощо), а також сигнал посилання виклику. Більшість станцій ТМЗК передбачають лише обов’язкові сигнали: «готовність (відповідь) станції», «зайнято» і «контроль посилання виклику». Вимоги до параметрів тональних сигналів регламентує керівний документ (ГОСТ 29384—89). На аналогових АТС часом не витримуються нормативні відхилення, тому, наприклад, що при виході у мережу Інтернет модеми не завжди безпомилково розрізнюють тональні сигнали.
До тональних сигналів належать:
- готовність (відповідь) станції — неперервне посилання частоти 425 Гц;
- контроль посилання виклику — періодичне посилання частоти 425 Гц, посилання і пауза відповідно (1 ± 0,1) с і (4 ± 0,4) с для місцевого та (1,2 ± 0,12) с і (2 ± 0,2) с для міжміського зв’язку;
- зайнято — періодичне посилання частоти 425 Гц, посилання і пауза по 0,3...0,4 с;
- зайнято через перевантаження — періодичне посилання 425 Гц, посилання і пауза 0,15...0,2 с;
- тональний виклик — періодичне посилання трьох частот з діапазону 400...700 Гц (послідовно перша, друга і третя частоти загалом протягом (1 ± 0,1) с з паузою (4 ± 0,4) с;
- вказівний сигнал — періодичне посилання одночасно частот 950, 1400 і 1800 Гц, посилання і пауза відповідно (0,33 ± 0,07) с і (1 ± 0,25) с (сигнал інформує абонента про неможливість встановлення з’єднання через стабільну причину, наприклад, відімкнення викликуваної абонентської лінії);
- очікування — сигнал інформує абонента про потребу почекати при міжміському зв’язку або у послузі встановлення виклику на очікування і має параметри такі самі, як у вказівного сигналу;
- сповіщення — періодичне посилання 425 Гц, посилання (0,2 ± 0,02) с, пауза (5 ± 0,05) с у послузі встановлення виклику на очікування для інформування абонента про надходження нового виклику;
- неповне зібрання — разове посилання частоти 425 Гц протягом (0,65 ± 0,35) с для відповідного інформування учасників конференц-зв’язку;
- відімкнення учасника конференц-зв’язку — сигнал з такими самими параметрами, що й попередній;
- втручання — періодичне посилання частоти 425 Гц з посилкою й непарною паузою (0,25 ± 0,025) с і з парною паузою (1,25 ± 0,3) с для інформування абонента про підключення до з’єднання телефоністки чи привілейованого абонента відомчої АТС (ВАТС);
- закінчення сплаченого періоду — сигнал передається у лінію таксофона за (20 ± 2) с до кінця цього періоду у вигляді двох чи трьох посилок 1400 Гц по (1 ± 0,1) с з такою самою паузою;
- готовність до приймання інформації — запрошення замовляти додаткову послугу, сигнал 425 Гц, непарні посилки і паузи (0,25 ± 0,025) с, парні (0,75 ± 0,075) с — цей сигнал, як правило, замінюють сигналом «готовність станції».
Лінійні сигнали передаються по з’єднувальних лініях (ЗЛ), замовно-з’єднувальних лініях (ЗЗЛ), міжміських ЗЛ (ЗЛМ) та міжміських каналах і призначені для фіксування й активування основних етапів з’єднання (вихідний стан, відповідь, зайняття тощо).
У прямому напрямку передаються сигнали: зайняття, роз’єднання, відбій абонента А (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ), автоматичний виклик (тільки по ЗЛМ), повторний виклик (тільки по ЗЛМ і міжміських каналах).
Сигнали зворотного напрямку з’єднання такі: контроль вихідного стану, блокування, звільнення, зайнято, абонент вільний (тільки по ЗЛМ), відповідь абонента Б, відбій абонента Б, запит АВН (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ), зняття запиту АВН (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ).
Лінійні сигнали передаються й приймаються комплектами РЗЛ аналогових станцій, кінцевим лінійним обладнанням або виділеними блоками лінійної сигналізації цифрових АТС, до яких відповідні сигнальні канали зовнішніх трактів напівпостійно промикаються цифровим комутаційним полем (ЦКП) станції.
Лінійні сигнали передаються також і по АЛ шляхом замикання чи розмикання шлейфа — від абонента, що викликає, зайняття і відбій, від абонента, якого викликають, — відповідь і відбій.
Керівні сигнали призначені для перенесення адресної і супутньої інформації у процесі керування встановленням з’єднання. Вони передаються від абонентських терміналів у пристрої управління станції та між пристроями управління різних станцій. По АЛ передаються тільки набрані цифри номера абонента Б та, у разі двотонової багаточастотної сигналізації DTMF (Dual-Tone Multi-Frequency), додаткові сигнали, відповідні кнопкам #, *. Склад сигналів по ЗЛ, ЗЗЛ, ЗЛМ та міжміських каналах залежить від способу сигналізації, який значною мірою визначається типами обладнання взаємодіючих станцій. Загалом у прямому напрямку передаються: номер абонента Б, дані АВН (по ЗЛ, ЗЗЛ), підтвердження чи перезапит сигналів зворотного напрямку, а по міжміських каналах ще й сигнал кінця набору, категорія пріоритетності виклику і сигнал ввімкнення ехо-пригнічувачів. У зворотному напрямку передаються запити і перезапити адресної інформації, підтвердження приймання, сигнал зайнятості абонента Б, сигнал завершення встановлення з’єднання.