Сучасні телекомунікаційні мережі складні як з погляду організації обслуговування викликів, так і з погляду інших технологій, необхідних для надання різноманітних послуг абонентам. Для виконання всіх цих функцій потрібна наявність сигналізації між комутаційними вузлами й станціями мережі електрозв’язку.

Сигналізація забезпечує взаємодію різних мереж, кінцевого обладнання користувачів з мережею, а також вузлів мережі, в яких, залежно від типу мережі, здійснюється комутація або маршрутизація з метою встановлення фізичного або віртуального з’єднання. Сигналізація — це сукупність сигналів, потрібних для встановлення контролю і руйнування з’єднань на мережі електрозв’язку, та процедур і протоколів обміну цими сигналами (протоколом у цьому разі називають набір правил і алгоритмів сигнального обміну).

На ТМЗК застосовують три групи сигналів (рис. 9.1.1): акустичні (інформаційні), лінійні та керівні (регістрові).

Рис. 9.1.1. Класифікація сигналів систем сигналізації

Акустичні сигнали призначені для інформування абонентів щодо стану з’єднання. Це різноманітні тональні сигнали і записані стандартні фрази «автоінформатора» («номер набрано неправильно», «номер не задіяно», «номер змінено», «номер відімкнено», «апарат відімкнено абонентом», «очікуйте», «викликайте телефоністку» тощо), а також сигнал посилання виклику. Більшість станцій ТМЗК передбачають лише обов’язкові сигнали: «готовність (відповідь) станції», «зайнято» і «контроль посилання виклику». Вимоги до параметрів тональних сигналів регламентує керівний документ (ГОСТ 29384—89). На аналогових АТС часом не витримуються нормативні відхилення, тому, наприклад, що при виході у мережу Інтернет модеми не завжди безпомилково розрізнюють тональні сигнали.

До тональних сигналів належать:

• готовність (відповідь) станції — неперервне посилання частоти 425 Гц;
• контроль посилання виклику — періодичне посилання частоти 425 Гц, посилання і пауза відповідно (1 ± 0,1) с і (4 ± 0,4) с для місцевого та (1,2 ± 0,12) с і (2 ± 0,2) с для міжміського зв’язку;
• зайнято — періодичне посилання частоти 425 Гц, посилання і пауза по 0,3...0,4 с;
• зайнято через перевантаження — періодичне посилання 425 Гц, посилання і пауза 0,15...0,2 с;
• тональний виклик — періодичне посилання трьох частот з діапазону 400...700 Гц (послідовно перша, друга і третя частоти загалом протягом (1 ± 0,1) с з паузою (4 ± 0,4) с;
• вказівний сигнал — періодичне посилання одночасно частот 950, 1400 і 1800 Гц, посилання і пауза відповідно (0,33 ± 0,07) с і (1 ± 0,25) с (сигнал інформує абонента про неможливість встановлення з’єднання через стабільну причину, наприклад, відімкнення викликуваної абонентської лінії);
• очікування — сигнал інформує абонента про потребу почекати при міжміському зв’язку або у послузі встановлення виклику на очікування і має параметри такі самі, як у вказівного сигналу;
• сповіщення — періодичне посилання 425 Гц, посилання (0,2 ± 0,02) с, пауза (5 ± 0,05) с у послузі встановлення виклику на очікування для інформування абонента про надходження нового виклику;
• неповне зібрання — разове посилання частоти 425 Гц протягом (0,65 ± 0,35) с для відповідного інформування учасників конференц-зв’язку;
• відімкнення учасника конференц-зв’язку — сигнал з такими самими параметрами, що й попередній;
• втручання — періодичне посилання частоти 425 Гц з посилкою й непарною паузою (0,25 ± 0,025) с і з парною паузою (1,25 ± 0,3) с для інформування абонента про підключення до з’єднання телефоністки чи привілейованого абонента відомчої АТС (ВАТС);
• закінчення сплаченого періоду — сигнал передається у лінію таксофона за (20 ± 2) с до кінця цього періоду у вигляді двох чи трьох посилок 1400 Гц по (1 ± 0,1) с з такою самою паузою;
• готовність до приймання інформації — запрошення замовляти додаткову послугу, сигнал 425 Гц, непарні посилки і паузи (0,25 ± 0,025) с, парні (0,75 ± 0,075) с — цей сигнал, як правило, замінюють сигналом «готовність станції».

Лінійні сигнали передаються по з’єднувальних лініях (ЗЛ), замовно-з’єднувальних лініях (ЗЗЛ), міжміських ЗЛ (ЗЛМ) та міжміських каналах і призначені для фіксування й активування основних етапів з’єднання (вихідний стан, відповідь, зайняття тощо).

У прямому напрямку передаються сигнали: зайняття, роз’єднання, відбій абонента А (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ), автоматичний виклик (тільки по ЗЛМ), повторний виклик (тільки по ЗЛМ і міжміських каналах).

Сигнали зворотного напрямку з’єднання такі: контроль вихідного стану, блокування, звільнення, зайнято, абонент вільний (тільки по ЗЛМ), відповідь абонента Б, відбій абонента Б, запит АВН (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ), зняття запиту АВН (тільки по ЗЛ і ЗЗЛ).

Лінійні сигнали передаються й приймаються комплектами РЗЛ аналогових станцій, кінцевим лінійним обладнанням або виділеними блоками лінійної сигналізації цифрових АТС, до яких відповідні сигнальні канали зовнішніх трактів напівпостійно промикаються цифровим комутаційним полем (ЦКП) станції.

Лінійні сигнали передаються також і по АЛ шляхом замикання чи розмикання шлейфа — від абонента, що викликає, зайняття і відбій, від абонента, якого викликають, — відповідь і відбій.

Керівні сигнали призначені для перенесення адресної і супутньої інформації у процесі керування встановленням з’єднання. Вони передаються від абонентських терміналів у пристрої управління станції та між пристроями управління різних станцій. По АЛ передаються тільки набрані цифри номера абонента Б та, у разі двотонової багаточастотної сигналізації DTMF (Dual-Tone Multi-Frequency), додаткові сигнали, відповідні кнопкам #, *. Склад сигналів по ЗЛ, ЗЗЛ, ЗЛМ та міжміських каналах залежить від способу сигналізації, який значною мірою визначається типами обладнання взаємодіючих станцій. Загалом у прямому напрямку передаються: номер абонента Б, дані АВН (по ЗЛ, ЗЗЛ), підтвердження чи перезапит сигналів зворотного напрямку, а по міжміських каналах ще й сигнал кінця набору, категорія пріоритетності виклику і сигнал ввімкнення ехо-пригнічувачів. У зворотному напрямку передаються запити і перезапити адресної інформації, підтвердження приймання, сигнал зайнятості абонента Б, сигнал завершення встановлення з’єднання.