Теоретична, або шеннонівська, пропускна здатність є максимальна швидкість передачі повідомлень. На мережі передачі дискретної інформації (ПДС) вона визначається для кожної двополюсної мережі, тому що при використанні способів КС КП прямого з’єднання між абонентами не виконується. Крім того, практичний інтерес викликає так звана експлуатаційна пропускна здатність, обумовлена для кожної двополюсної мережі ПДС зі співвідношення

(7.7.37)

де k_е — коефіцієнт експлуатаційної ефективності, обумовлений як відношення корисного часу використання двополюсної мережі ПДС до загального часу; k_пв — коефіцієнт ефективності використання двополюсної мережі ПДС при застосуванні певних заходів підвищення достовірності; C — теоретична (шеннонівська) пропускна здатність двополюсної мережі ПДС.

Експлуатаційна пропускна здатність зазвичай виміряється числом бітів за секунду (біт/с), але може перераховуватися на стандартні знаки, слова й повідомлення, передані в різні одиниці часу, наприклад слів/с, слів/хв, повідомл./год тощо.

При послідовному з’єднанні елементів експлуатаційна пропускна здатність двополюсній мережі ПДС C_{е, ц} дорівнює мінімальному значенню експлуатаційної пропускної здатності елемента мережі:

(7.7.38)

При паралельному з’єднанні двополюсних мереж ПДС експлуатаційна пропускна здатність підсумується:

Термін «пропускна здатність» для багатополюсної мережі ПДС втрачає зміст. Тут доцільно застосовувати термін «продуктивність мережі». Цим же терміном рекомендується користуватися стосовно центрів комутації або вузлів комутації в цілому. При цьому продуктивність центру комутації виміряється в повідомленнях (пакетах) за секунду (повід./с, пак./с).

Експлуатаційна продуктивність центру комутації може бути визначена за емпіричною формулою:

(7.7.39)

де C_ц — продуктивність процесора, опер./с; М — кількість операцій при передачі одного повідомлення або пакета.