Архітектура комутатора на базі ATM (рис. 7.5.3) подібна до класичної архітектури комутатора 7-типу на базі просторового поділу й містить ті самі блоки: формування кадрів; синхронізації й вирівнювання фази; супермультиплексування; пам’яті для інформації й керуючої пам’яті; демультиплексування.

Основна відмінність полягає в тому, що вся система діє не в режимі циклічного опитування, а в динамічному режимі. Пам’ять (основна й керування) функціонує відповідно до обраної дисципліни обслуговування.

У термінах проектування мережі гнучкість, головним чином, означає, що повна незалежність від виду служби має бути гарантована в інтерфейсі між мережею й терміналом. Інакше кажучи, інтерфейс має забезпечувати доступ користувачеві без будь-яких обмежень на структуру протокольної одиниці (кадру, блоку тощо) і на спосіб синхронізації. Ключовим моментом, на якому базується гнучкість, є динамічний поділ використовуваного мережного ресурсу, тобто канал надається джерелу тільки на вимогу останнього. Такий підхід є ефективним засобом боротьби з будь-якими недоліками інформаційних потоків, включаючи пачкові структури.

Зрештою, в основу функціонального підходу при проектуванні широкосмугових мереж покладено поділ мережних і термінальних функцій. Спрощення протоколів доставки означає, що частина мережних функцій, характерних для звичайних мереж із КП (наприклад, на базі протоколу Х.25), переноситься на термінальний рівень.

Рис. 7.5.3. Структурна схема пакетів на базі АТМ:
1 — блок перетворення послідовного коду в паралельний; 2 — блок вирівнювання фази; 3 — блок мультиплексування; 4 — блок демультиплексування й сигналізації

Отже, можна охарактеризувати основні властивості мереж на базі ATM. Інформаційний потік поділений на блоки фіксованої довжини незалежно від виду джерела. До інформаційного блоку додається заголовок і в такий спосіб формується пакет, називаний у документах МККТТ широкосмуговим ЦМІО-елементом. Фіксована довжина елемента спрощує механізм мультиплексувати й комутації. Так, в експериментальному макеті довжина елемента була обрана рівною 16 октетам, включаючи один октет для заголовка. Причини вибору такої довжини елемента визначалися низкою факторів: оптимізація комутаційної фабрики в термінах керування, необхідність урахування вимог реального часу, переважно пов’язаних із затримкою при зборі елементів, мінімальні перекручення при втраті елемента й ін.

Маршрутизація пакетів заснована на стратегії логічного віртуального каналу, і процедури керування потоками й корекції помилок у мережі не реалізуються.

Буферна пам’ять (основна) функціонує відповідно до дисципліни «першим прийшов — першим обслужений». Пам’ять керування заміняється блоком, що може розглядатися як комутатор протокольної одиниці — елемента.

Основні функції комутатора: циклове фазування й перетворення послідовного коду в паралельний; вирівнювання фази й супернапрямок; нагромадження елементів у буферній пам’яті; виділення елементів і повторна передача; комутаційні функції.