
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 7. Методи розподілу інформації / Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
7.4.1. Системи із багатокаскадним з’єднаннями
Серед традиційних мереж особливе положення посідають мережі, що базуються на великій кількості ідентичних ключових елементів. Це мережі із багатокаскадними зв’язками (MІN — Multistage Interconnection Network). Ідеологія таких мереж використовується при побудові комутаторів ATM. З таких мереж найвідомішою є Delta Banyan (Batcher-Switch). Ця мережа містить регулярну структуру N × N перемикачів із двох напрямків на два. Мережа містить log2N число каскадів, кожний з яких має N/2 перемикачів. Для керування маршрутизацією повідомлень у цій мережі необхідно log2N бітів інформації. Схему 4-каскадної мережі Delta-2 наведено на рис. 7.4.1.
Наведений варіант А на рис. 7.4.1 являє собою схему з повним набором зв’язків (усі вузли з’єднані з усіма), така схема використовується тільки у разі, коли необхідно забезпечити високу надійність з’єднань. Ця версія вимагає для кожного з вузлів наявності (n – 1) інтерфейсів при повному числі вузлів n. Варіант Б являє приклад нерегулярної топології, а варіант В — ієрархічний випадок зв’язку (деревоподібна топологія).
Якщо топології, що зображені на рис. 7.4.1, частіше застосовні для локальних мереж, то топології на рис. 7.4.2 більш типові для регіональних і глобальних мереж. Вибір топології локальної або регіональної мережі істотно позначається на її вартості й робочих характеристиках. При цьому важливою характеристикою при однорідній мережі є середнє число кроків між вузлами d
де Nd — число ЕОМ на відстані d; n — повне число ЕОМ у мережі; d — відстань між ЕОМ. Для мережі типу А на рис. 7.3.13 d = 1. Мережа типу В характеризується графом без циклічних структур (дерево).
Рис. 7.4.1. Структурна схема 4-каскадної мережі Delta-2
Пропускна здатність мережі АТМ (150 Мбіт/с) дозволяє передавати трохи більше 360 000 осередків за секунду, що означає для ATM-перемикача час комутації менш 2,7 мкс. Реальний перемикач може мати від 16 до 1024 вхідних ліній, що може означати комутацію 16—1024 осередків кожні 2,7 мкс. При швидкодії 622 Мбіт/с нова порція осередків надходить кожні 700 нс. Сталість довжини осередків спрощує конструкцію ключа. Всі ATM-ключі мають на меті забезпечити комутацію з мінімальною ймовірністю втрати й виключити можливість зміни порядку проходження осередків. Прийнятною вважається ймовірність втрати осередку не більше 10—12. Це еквівалентно для великого комутатора втрати 1—2 осередків за годину. Зменшенню ймовірності втрати сприяє створення буферів конвеєрного типу. Якщо на вхід перемикача надходять два осередки одночасно, один з них обслуговується, а другий ставиться в чергу (запам’ятовується в буфері). Вибір може здійснюватися псевдовипадково або циклічно. При цьому не повинно виникати переваг для якихось каналів. Якщо в один цикл на вхід (канали 1, 2, 3 і 4) комутатори надійшли чотири осередки, призначені для вихідних ліній (J + 2), J, (J + 2) і (J + 1), відповідно, то на лінії (J + 2) виникає конфлікт. Припустимо, що буде обслужено осередок, що надійшов по першій вхідній лінії, а осередок на вхідній лінії 3 буде поставлений у чергу. На початку наступного циклу на вихід потраплять три осередки. Припустимо також, що в цей цикл на входи комутатора (1 і 3) прийдуть осередки, адресовані для ліній (J + 3) і J, відповідно. Осередок, адресований J, буде поставлений у чергу слідом за осередком, адресованим (J + 2). Усі ці осередки будуть передані тільки на 4-му циклі. Таким чином, потрапляння в чергу на вході осередка блокує передачу наступних осередків, навіть якщо вихідні канали для їхньої передачі вільні. Для того щоб виключити блокування такого роду, можна організувати чергу не на вході, а на виході комутатора. При цьому для комутатора з 1024 входами теоретично може знадобитися 1024 буфери на кожному виході. Реальна кількість таких буферів значно менша. Таку схему ATM-комутатора (8 × 8) показано на рис. 7.4.2.
Рис. 7.4.2. Схема перемикача з організацією черг на виході
Концентратор вибирає N осередків для приміщення в чергу (передбачається, що максимальна довжина черги може бути дорівнює N). Вихідний буфер уже заповнений, осередок може бути загублена. При побудові ATM-комутаторів часто використовується схема мережі із багатокаскадними з’єднаннями.
Модифікація LANE здійснює взаємодію з’єднаних за допомогою АТМ кінцевих станцій для сегментів LAN. LANE не чинить впливу на роботу мережі АТМ і не вимагає ніяких спеціальних модифікацій протоколу. Після впровадження FE і тим більше GE галузь використання техніки LANE змістилася у галузь WAN. LANE працює як система клієнт — сервер, її основне завдання — встановлення відповідності між адресами МАС і АТМ.