Створювані нині цифрові АТС (кінцеві і транзитні) призначаються для інтегральної мережі. Проте має бути забезпечена можливість робіт їх в аналоговій телефонній мережі. Відповідно до цього МККТТ розроблені рекомендації для цифрових транзитних АТС, що передбачені для інтегральних і змішаних аналого-цифрових мереж (Рекомендації Q.501—Q.507), а також цифрових місцевих і комбінованих (кінцево-транзитних) станцій (Рекомендації Q.511—Q.517).

На кінцевій станції лінії і цифрові тракти включаються через інтерфейси (рис. 7.3.1), що позначаються літерами або літерами з індексами. З’єднувальні лінії включають в станційні закінчення ОСТ через стики трьох типів: А, В і С.

Через стик A підключаються цифрові тракти із швидкістю передачі 2 048 (1544) кбіт/с. Тракт містить 32(24) цифрових канали, нумерація каналів 0—31 (1—24). Кожний канал може займати вісім часових положень, що нумеруються 1—8. Для сигналізації використовується 16-й часовий канал. Якщо одного каналу недостатньо, то може бути взятий другий канал відповідно до Рекомендації G.735.

Стик B призначений для підключення цифрових трактів зі швидкістю передачі 8 448 (6 312) кбіт/с, що містять 132 (98) каналів, що нумеруються 0—131 (1—87). Кожний канал може мати вісім часових позицій з нумерацією 1—8. У цифровому тракті 8 448 кбіт/с для сигналізації можна використовувати канали 67, 68, 69 і 70.

Характеристики форматів і організація каналів для вказаних цифрових трактів, що включаються через стики A і B, наведені в Рекомендаціях G.703—G.705.

Аналогові дво- та чотирипроводові лінії включаються в закінчення станційне (ЗСТ) цифровою АТС через стик С. Аналого-цифрові перетворювачі для цих ліній входять до складу АТС.

Рис. 7.3.1. Функціональні інтерфейси на цифровій місцевій або комбінованій АТС:
ПСА — аналогова підстанція; ЗЛ — закінчення лінійне; КЛЦАЛ — кінцева лінійна цифрова АЛ; МВЦ — мульдекс вторинний цифровий; MB ІКМ — мульдекс вторинний ІКМ; ЗСТ — закінчення станційне; ЗМ — закінчення мережне; МТЦ — мульдекс третинний цифровий; ЗЦ — закінчення цифрове; ПСЦ — підстанція цифрова

Абонентські лінії, лінії від підстанцій ПС і відомчих станцій включаються через інтерфейси типа U, V і Z. Стик U використовується для підключення абонентського обладнання при основному доступі (Рекомендація 1.412) через АЛ. Стик V1 використовується також для включення абонентського обладнання при основному доступі через цифрову АЛ. Основна структура доступу через V1 — два канали типу В і один типу D. Стик V2 призначений для підключення виносних цифрових ПС. Електричні характеристики стику V2 зазначені в Рекомендації G.703. Через стик V3 включається цифрове обладнання, наприклад цифрові відомчі АТС. Структура стику: 30B + D.

Мультиплексорне обладнання в цифрові АТС включається через стик V4. Мультиплексори ІКМ, які призначені для з’єднання з аналоговими підстанціями ПСА й аналоговими ВАТС, включаються через стик V5.

Стики Z (Z1, Z2 і Z3) призначені для підключення аналогових: абонентських ліній, з’єднувальних ліній від підстанцій і ВАТС в пристрої, які забезпечують доступ до цифрової станції. Характеристики стиків Z значною мірою залежать від національних особливостей мереж.

Відповідно до семирівневої моделі взаємодії визначені функції АТС, обладнання якої має блокову структуру. Особливо виділяються блоки, які встановлюються в міру необхідності. До них належать блоки, що забезпечують роботу АТС в інтегральній мережі: блоки абонентського доступу з потоком, що передається із швидкістю 144 кбіт/с, блоки для комутації пакетів, блоки надширокосмугової комутації. Створюється певна ієрархія блоків, заснована на їх функціональному призначенні. Нижчий ступінь у цій ієрархії займають блоки, що виконують одну функцію, тобто лінійні комплекти, блоки КП і т. п. абонентських ліній, з’єднувальних ліній від підстанцій і ВАТС в пристрої, які забезпечують доступ до цифрової станції. Характеристики стиків Z значною мірою залежать від національних особливостей мереж.

Їх елементи розміщуються на платах з друкарським монтажем і утворюють найменшу одиницю обладнання — друкарську плату. З однотипних за призначенням плат організовуються субблоки. Субблоки об’єднуються у функціонально закінчені блоки, часто звані груповими. Плати є типовими елементами заміни (ТЕЗ) при пошкодженнях, а групові блоки — основними блоками при збільшенні місткості АТС.