
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 7. Методи розподілу інформації / Тема 7.3. Системи комутації каналів
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
Створювані нині цифрові АТС (кінцеві і транзитні) призначаються для інтегральної мережі. Проте має бути забезпечена можливість робіт їх в аналоговій телефонній мережі. Відповідно до цього МККТТ розроблені рекомендації для цифрових транзитних АТС, що передбачені для інтегральних і змішаних аналого-цифрових мереж (Рекомендації Q.501—Q.507), а також цифрових місцевих і комбінованих (кінцево-транзитних) станцій (Рекомендації Q.511—Q.517).
На кінцевій станції лінії і цифрові тракти включаються через інтерфейси (рис. 7.3.1), що позначаються літерами або літерами з індексами. З’єднувальні лінії включають в станційні закінчення ОСТ через стики трьох типів: А, В і С.
Через стик A підключаються цифрові тракти із швидкістю передачі 2 048 (1544) кбіт/с. Тракт містить 32(24) цифрових канали, нумерація каналів 0—31 (1—24). Кожний канал може займати вісім часових положень, що нумеруються 1—8. Для сигналізації використовується 16-й часовий канал. Якщо одного каналу недостатньо, то може бути взятий другий канал відповідно до Рекомендації G.735.
Стик B призначений для підключення цифрових трактів зі швидкістю передачі 8 448 (6 312) кбіт/с, що містять 132 (98) каналів, що нумеруються 0—131 (1—87). Кожний канал може мати вісім часових позицій з нумерацією 1—8. У цифровому тракті 8 448 кбіт/с для сигналізації можна використовувати канали 67, 68, 69 і 70.
Характеристики форматів і організація каналів для вказаних цифрових трактів, що включаються через стики A і B, наведені в Рекомендаціях G.703—G.705.
Аналогові дво- та чотирипроводові лінії включаються в закінчення станційне (ЗСТ) цифровою АТС через стик С. Аналого-цифрові перетворювачі для цих ліній входять до складу АТС.
Рис. 7.3.1. Функціональні інтерфейси на цифровій місцевій
або комбінованій АТС:
ПСА — аналогова підстанція; ЗЛ — закінчення лінійне; КЛЦАЛ — кінцева лінійна цифрова АЛ; МВЦ — мульдекс вторинний цифровий;
MB ІКМ — мульдекс вторинний ІКМ; ЗСТ — закінчення станційне;
ЗМ — закінчення мережне; МТЦ — мульдекс третинний цифровий;
ЗЦ — закінчення цифрове; ПСЦ — підстанція цифрова
Абонентські лінії, лінії від підстанцій ПС і відомчих станцій включаються через інтерфейси типа U, V і Z. Стик U використовується для підключення абонентського обладнання при основному доступі (Рекомендація 1.412) через АЛ. Стик V1 використовується також для включення абонентського обладнання при основному доступі через цифрову АЛ. Основна структура доступу через V1 — два канали типу В і один типу D. Стик V2 призначений для підключення виносних цифрових ПС. Електричні характеристики стику V2 зазначені в Рекомендації G.703. Через стик V3 включається цифрове обладнання, наприклад цифрові відомчі АТС. Структура стику: 30B + D.
Мультиплексорне обладнання в цифрові АТС включається через стик V4. Мультиплексори ІКМ, які призначені для з’єднання з аналоговими підстанціями ПСА й аналоговими ВАТС, включаються через стик V5.
Стики Z (Z1, Z2 і Z3) призначені для підключення аналогових: абонентських ліній, з’єднувальних ліній від підстанцій і ВАТС в пристрої, які забезпечують доступ до цифрової станції. Характеристики стиків Z значною мірою залежать від національних особливостей мереж.
Відповідно до семирівневої моделі взаємодії визначені функції АТС, обладнання якої має блокову структуру. Особливо виділяються блоки, які встановлюються в міру необхідності. До них належать блоки, що забезпечують роботу АТС в інтегральній мережі: блоки абонентського доступу з потоком, що передається із швидкістю 144 кбіт/с, блоки для комутації пакетів, блоки надширокосмугової комутації. Створюється певна ієрархія блоків, заснована на їх функціональному призначенні. Нижчий ступінь у цій ієрархії займають блоки, що виконують одну функцію, тобто лінійні комплекти, блоки КП і т. п. абонентських ліній, з’єднувальних ліній від підстанцій і ВАТС в пристрої, які забезпечують доступ до цифрової станції. Характеристики стиків Z значною мірою залежать від національних особливостей мереж.
Їх елементи розміщуються на платах з друкарським монтажем і утворюють найменшу одиницю обладнання — друкарську плату. З однотипних за призначенням плат організовуються субблоки. Субблоки об’єднуються у функціонально закінчені блоки, часто звані груповими. Плати є типовими елементами заміни (ТЕЗ) при пошкодженнях, а групові блоки — основними блоками при збільшенні місткості АТС.