Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 7. Методи розподілу інформації   /  Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління

Зміст:

7.2.3. Телефонні мережі

Традиційно на існуючій телефонній мережі загального користування застосовується принцип комутації каналів. Нумерація абонентських пунктів для таких мереж традиційна: абонентські пункти мають свої телефонні номери, характерні для місцевих телефонних мереж при відкритій системі нумерації. Для міжміських з’єднань використовують індекс зовнішнього зв’язку «0» і міжміські коди зон (областей). Для міжнародного повідомлення використовується індекс «00» або «+». Абоненти стільникового зв’язку обслуговуються операторами мобільного зв’язку, вузли і мережі яких мають структуру, що потребує стаціонарного телефонного зв’язку. Істотна їх відмінність полягає у безпроводовому абонентському доступі до базових станцій (по радіоканалах). На мобільному зв’язку, як правило, використовують закриту систему нумерації. Оператори мобільного зв’язку взаємодіють з телефонними мережами зв’язку загального користування через АМТС зон (областей).

Для комутаційних вузлів комутації каналів характерне використання цифр номера для вибору сполучного шляху в комутаційному полі вузла. Причому для вибору сполучного шляху частина комутаційного поля вузла (телефонної станції), що управляє, може використовувати від однієї до декількох цифр абонентського номера. Найчастіше перші цифри номера (від одної до трьох цифр залежно від структури мережі) використовують для вибору напрямків до іншої ОПТС, а подальші — для відшукання сполучного шляху до конкретної абонентської лінії в межах цієї ОПТС.

Для передачі адресної інформації в мережі і комутаційних вузлах використовують різні види сигналізацій. Способи передачі абонентського номера на різних ділянках сполучного тракту різні і залежать від типу кінцевого (абонентського) обладнання, типу абонентської лінії, типу з’єднувальної лінії, регістрового обладнання комутаційного вузла. В межах комутаційного вузла і при міжвузловому повідомленні до адресної інформації додаються лінійні сигнали, якими обмінюються лінійні комплекти (інтерфейсне обладнання) з’єднувальних ліній. Усі ці керівники і лінійні сигнали утворюють систему сигналізації мережі.

У телефонних мережах мовленнєва інформація передається після встановлення з’єднань електромеханічних і квазіелектронних системах шляхом просторової комутації розмовних трактів. У цифрових системах комутації інформація, що передається, перетворюється на цифрову форму, потім об’єднується в стандартні цифрові потоки і далі надходить у цифрове комутаційне поле, де здійснюється чотиридротяна просторова часова або просторово-цифрова комутація розмовних трактів. Розмовні тракти телефонних мереж загального користування іноді використовують для передачі в цифровій формі нетелефонної інформації, але для цього необхідно на вході і виході телефонного каналу встановлювати спеціальні адаптери — модеми, які здійснюватимуть перетворення нетелефонної інформації в аналоговий сигнал, придатний для передачі по каналу ТЧ.