
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 5. Способи формування групових сигналів / Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
5.5.1. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
Цифрові потоки ЦСП плезіосинхронної ієрархії не синхронні. Тому в реальних умовах відношення Tзч/Tзп змінюється за рахунок нестабільності частот зчитування й запису. У результаті сувора періодичність появи часових зсувів порушується і, як наслідок, виникають неоднорідності, які порушують сталість числа інформаційних імпульсів між сусідніми часовими зсувами. При цьому значення є дробовим числом. Зазначені неоднорідності з’являються з періодичністю, що визначається співвідношенням
![]() | (5.5.1) |
де L — кількість часових зсувів, що становлять цикл неоднорідностей; n — кількість неоднорідностей у цьому циклі.
Знак указує напрямок зміни часового інтервалу між часовими зсувами. Додатний знак указує на збільшення, а від’ємний — на зменшення цього інтервалу. Такі потоки є неоднорідними. На рис. 5.5.1 наведено послідовності імпульсів запису й зчитування для двох варіантів співвідношення між частотами запису й зчитування Fзч = (15/11)Fзп і Fзч = (15/13)Fзп, отже, Tзч = (11/15)Tзп і Tзч = (13/15)Tзп відповідно.
Рис. 5.5.1. Послідовності імпульсів запису і зчитування для різних співвідношень Fзп i Fзч
З рис. 5.5.1, а видно, що при Tзч = (11/15)Tзп величина а
Таким чином, між сусідніми часовими зсувами R = 3 імпульси, цикл виникнення неоднорідності L = 4, включаючи одну неоднорідність у циклі (n = 1). Від’ємний знак указує на зменшення інтервалу між сусідніми часовими зсувами. У розглянутому прикладі значення R змінюється від 3 до 2.
При Tзч = (13/15)Tзп значення а
Цьому відповідає потік, наведений на рис. 5.5.1, б, у якому між сусідніми часовими зсувами число інформаційних імпульсів R = 7, цикл виникнення неоднорідностей L = 2 часових зсувів, включаючи одну неоднорідність у циклі. Значення R змінюється від 7 до 6.
Таким чином, положення часових зсувів і кількість неоднорідностей змінюється при зміні співвідношень між частотами запису й зчитування. Якщо на рис. 5.5.1, а при заданому співвідношенні між частотою запису й зчитування виникає одна неоднорідність, то при інших співвідношеннях цих частот з’являється інше число неоднорідностей. Наприклад, при Tзч = (13/18)Tзп величина а
Отримані результати вказують на те, що цикл появи неоднорідності L = 5, у складі якого мають місце n = 2 неоднорідності. Значення R змінюється від 3 до 2.
Слід зазначити, що в реальних умовах співвідношення між частотами запису й зчитування змінюється в невеликих межах. Разом з тим очевидно, що зсув положення часових зсувів у послідовності імпульсів необхідно компенсувати, щоб забезпечити розміщення й передачу службових сигналів на певних і незмінних часових позиціях. Зазначена компенсація можлива або виключенням на передавальній стороні «зайвих» імпульсів зчитування інформаційних символів із ЗП (при Fзч > Fзп), або їхнім додаванням (при Fзч < Fзп). У результаті відбувається узгодження швидкості вхідного потоку зі швидкістю групового в перерахуванні на один вхідний потік. Оповіщення приймальної сторони про всі операції (вилучення — додавання імпульсів зчитування) здійснюється передачею команд узгодження швидкостей (КУШ). Окрім того, в асинхронних системах для циклової синхронізації приймального обладнання системи, що формує груповий сигнал, в складі службових сигналів передаються синхросигнали. Прийнятий груповий потік розділяється на окремі, кожен з яких записується у «свій» ЗП тактами об’єднуючої системи, а зчитування здійснюється тактами системи, що об’єднується.
У європейському варіанті плезіосинхронної цифрової ієрархії (PDH) значення кратності частоти зчитування дорівнює чотирьом, тобто де Fгр — тактова частота групового потоку. Так, наприклад, при об’єднанні 4-х первинних потоків (Е1) у вторинний (Е2) частота запису кожного з потоків Е1 становить значення Fзп = Fтчк = 2048 кГц, а частота зчитування кожного із цих потоків
. Перевищення частоти зчитування над частотою запису дає можливість передавати в груповому потоці службову інформацію, що необхідна для забезпечення нормальної роботи об’єднуючої системи. Таким чином, у розрахунку на один вхідний потік Fзч1 = Fінф + Fсл1, де Fінф = Fзп, а Fсл1 — частота (швидкість) передачі службових сигналів з розрахунком на один вхідний потік. Наприклад, у потоці Е2 для кожного з 4-х компонентних потоків Е1 частота запису Fзп = Fінф = 2048 кГц, а частота зчитування Fзч1 = 2112 кГц. Тому частота передачі службових сигналів Fсл1 = Fзч1 – Fінф = 2112 – 2048 = 64 кГц з розрахунком на один вхідний потік. У груповому потоці частота проходження службових сигналів у чотири рази вище: Fслагр = 4Fсл1 = 256 кГц, а швидкість передачі потоку Е2 становить V = 4×2048 + 256 = 8448 кбіт/c.
Необхідно підкреслити, що номінальна частота зчитування при об’єднанні асинхронних цифрових потоків завжди вибирається вище частоти запису. Часові зсуви, які з’являються за рахунок різниці номінальної частоти зчитування й частоти запису, є нормованими, не потребуючими передачі інформації про їхню наявність. Як неоднорідності сприймаються й усуваються ті часові зсуви, які порушують нормоване співвідношення частоти запису й номінальної частоти зчитування.
При побудові апаратури об’єднання цифрових потоків передбачають можливість як додатного, так і відмінного узгодження швидкостей, тобто двостороннього (додатно-відмінного) узгодження швидкостей.