Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 4. Лінії зв’язку   /  Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку

Зміст:

4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній

Стійкість (рос. устойчивость) РРЛ є системною комплексною властивістю, що поєднує в собі три головних характеристики:

  • завадозахищеність;
  • надійність;
  • живучість.

Завадозахищеність визначається ймовірністю похибки (Pпох). Цей показник залежить від співвідношення сигнал/шум, які є випадковими процесами. Тому і Pпох є також випадковий процес. Вимога PпохPпох.доп, де Pпох.доп — допустимий рівень завадозахищеності може виконуватися з тією чи іншою ймовірністю. Очевидно ймовірність 0,5 чи 50 % не є придатною. На практиці ця цифра для РРЛ вибирається 0,999 або 99,9 %. Таким чином, надійність Н є показником, що характеризується відсотком часу впродовж якого РРЛ є працездатною і виконуються вимоги щодо завадозахисту:

H ≥ 99,9 %.

Використовують також і спряжений до надійності параметр: відсоток втрат часу зв’язку

T = 100 − H ≤ 0,1 %.

Надійність складається з технічної й експлуатаційної компонент. Технічна надійність визначається відсотком часу вдалої роботи апаратури за певний період (наприклад, за рік) або параметром середнього напрацювання на відмову (MTBF) для конфігурації «1 + 0».

Окрім того, технічна надійність визначається:

  • рівнем ухвалених і конструкторських рішень схемотехніки;
  • якістю і надійністю елементної бази;
  • технологією виготовлення і дотриманням технологічної дисципліни;
  • обсягом випробувань і якістю передпродажної підготовки.

Розглядаючи стан питання щодо технічної надійністі, відзначимо, що на сьогодні:

  • усі провідні фірми повідомляють про тривалі прогони апаратури перед відвантаженням, про проведення повного комплексу випробувань;
  • в апаратурі застосовується елементна база провідних виробників електронних компонентів, характерною відмінністю якої є використання схем підвищеного рівня інтеграції при обробці сигналів і цифрової техніки і застосуванням GaAs-технології НВЧ-збірок;
  • виробництва, що здійснюють випуск сучасного обладнання, мають обов’язково бути сертифіковані на відповідність стандартам систем управління якістю продукції серії IСО9000. Провідні фірми-виробники також повідомляють про використання технології поверхневого монтажу, що безумовно значно підвищує надійність збірки;
  • рівень ухвалених рішень схемотехніки можна оцінити за параметром RBER (залишковий коефіцієнт похибок), який характеризує рівень похибок в апаратурі при передачі цифрових повідомлень, пов’язаних винятково з апаратурою і не пов’язаних з ПРХ на трасі. Для якісних сучасних станцій типове значення цього параметра — Pпох ≤ 10−10. При цьому істотне підвищення RBER досягається за рахунок широко вживаних кодів із виправленням похибок.

Усі провідні виробники гарантують МТBF не менше 100 000 годин, що складає понад 10 років. За цей час, як свідчить практика, обладнання морально застаріває, тому цифра 100 000 годин є цілком достатньою.

Експлуатаційна надійність є визначальною. Як відомо, експлуатаційна надійність визначається, насамперед, зовнішніми чинниками, зосередженими в радіоканалі: завмирання, завади від сторонніх РЕС. Серед найбільш впливових механізмів, що породжують завмирання, є екранування відкритого інтервалу перешкодою (рельєфом) та інтерференція прямого і відбитого променів.

Живучість РРЛ і відповідного обладнання визначається тими умовами, в яких апаратура і лінія в цілому мають функціонувати (тропіки, полярні регіони, умови підвищеної сейсмічності, вологості тощо).