Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 4. Лінії зв’язку   /  Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку

Зміст:

4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку

Радіосистеми зв’язку — сотові, транкінгові, пейджингові системи, системи абонентського радіодоступу (САРД), що побудовані з використанням технологій Wi-Fi, Wi-Max, супутникові та радіорелейні системи передачі (СРСП) — на сьогодні відіграють значну роль у сучасних телекомунікаційних технологіях і в організації зв’язку не тільки на транспортному рівні, але й на абонентській ділянці і на ділянці розподілу інформації. Вони залишаються досить популярними і широко використовуються в усіх телекомунікаційних системах (LAN, MAN, WAN), у корпоративних і місцевих мережах. Їх специфіку визначає використовуване для передачі сигналів середовище поширення сигналів — радіоканал, що накладає певні обмеження і забезпечує отримання низки важливих переваг, серед яких: швидке створення ліній, можливість використання в системах рухомого зв’язку, досить висока надійність тощо.

З прийняттям концепції створення фіксовано-мобільних систем (FMS) усі мережні елементи, що використовують радіоканал, будуть інтегровані в загальні телекомунікаційні системи не тільки структурно, але й технологічно, що значно спростить доступ користувачам до інфокомунікаційних ресурсів.

У порівнянні з провідними або оптоволоконними кабельними лініями, радіолінії мають як переваги, так і недоліки.

До переваг слід віднести:

  • можливості зв’язку з мобільними об’єктами: автомобілями, літаками, окремими людьми;
  • значно менші витрати часу на побудову ліній, оскільки не потрібно займатися прокладанням цих ліній у ґрунті або на опорах;
  • можливість прокладання ліній в умовах, які для кабельних є критичними або взагалі неможливими: у складних природних умовах (через болото, річку, замовлені або заражені ділянки), коли один або обидва кореспонденти рухаються, коли архітектура або інші обмеження не дозвольняють виконувати необхідні будівельні роботи;
  • не потрібне відчуження земельних ділянок для прокладки ліній;
  • систему, яка використовує радіолінії, легко розвернути, звернути або переорієнтовувати для зв’язку з іншими кореспондентами чи з групою кореспондентів одночасно.

До недоліків належать:

  • організація радіоканалів дещо коштовніша за кабельні;
  • необхідність одержувати дозвіл (ліцензію), реєструвати частоту в Укрчастотнагляді;
  • у радіолініях можуть з’явитися різноманітні завади: від інших радіостанцій радіоелектронних засобів, промислових і медичних служб, блискавки тощо;
  • обладнання радіоканалів має вищу вартість порівняно з обладнанням, орієнтованим на кабельні лінії зв’язку;
  • при випромінюванні радіосигналів може опромінюватися обслуговуючий персонал;
  • порівняно з ВОЛС, у радіолініях гірші сигнально-завадові умови передачі сигналів, тому в них складніше досягти низької ймовірності похибок, а також досягти високих швидкостей (понад 10…100 Гбіт/с).

Для професійних радіосистем зв’язку можуть використовуватися різні діапазони частот. Їх класифікацію наведено в табл. 4.11.1.

Таблиця 4.11.1 Класифікація діапазонів радіочастот

Діапазон довжин радіохвиль
Діапазон частот
Застосування
Кілометровий
(10...1 км)
Низькі частоти
(30...300 кГц)
Радіомовлення
Гектаметровий
(1000...100 м)
Середні частоти
(300...3000 кГц)
Радіомовлення
Декаметровий
(100...10 м)
Високі частоти
(3...30 МГц)
Радіомовлення, радіозв'язок
Метровий
(10...1 м)
Дуже високі частоти
(30...300 МГц)
Телебачення, радіомовлення, мобільний зв'язок
Дециметровий
(10...1 дм)
Ультрависокі частоти
(300...3000 МГц)
Телебачення, радіомовлення, мобільний зв'язок
Сантиметровий
(10...1 см)
Надвисокі частоти
(3...30 ГГц)
Мобільний, радіорелейний і супутниковий зв'язок
Міліметровий
(10...1 мм)
Вельми високі частоти
(30...300 ГГц)
Мобільний, радіорелейний і супутниковий зв'язок

Для розрахунку величини довжини хвиль через значення частоти f, або для зворотного обчислення, використовується співвідношення:

(4.11.1)

де с — швидкість поширення світла, вона дорівнює 300 000 000 м/с.