Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 4. Лінії зв’язку   /  Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку

Зміст:

4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ

Як і в інших лініях зв’язку, в СЛЗ сигнали за потужністю PΣ складаються з детермінованої (невипадкової) частки Pд і випадкової Pв: PΣ = Pд + Pв. При цьому в СЛЗ, що використовують у GEO, рівень випадкової частки сягає декількох відсотків, а основна складова сигналу — детермінована. Зважаючи на це, необхідний рівень сигналів, який потрібен для впевненого прийому, розраховується і вибирається ще на стадії проектування. Таким чином, коли планують побудову СЛЗ з використанням того чи іншого ретранслятора на GEO, то вже заздалегідь знають, який рівень сигналу слід прийняти, і це вимагає відповідних розмірів антен (їх коефіцієнтів підсилення Gпр), чутливості приймачів і потужності передавачів Рпер. Тому будь-яку земну станцію не можливо безпосередньо використовувати.

Зовсім інша структура для СЛЗ, що базуються на похилих орбітах і особливо на низьких. Частка випадкової компоненти тут збільшується і сягає 20...30 %. Основною причиною такого збільшення є те, що ШСЗ пересуваються в просторі. Це призводить до більшого впливу різних дестабілізуючих механізмів. У таких СЛЗ вживають відповідних заходів щодо врахування дії випадкової частини сигналу (використовують завадозахищені сигнали, завадозахищені коди тощо).