Цей стек широко застосовується в продуктах компаній IBM і Microsoft. На його фізичному і канальному рівнях використовуються всі найпоширеніші протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI тощо. На верхніх рівнях працюють протоколи NetBEUI і SMB.

Протокол NetBIOS (Network Basic Input/Output System) з’явився в 1984 році як мережне розширення стандартних функцій базової системи введення/виведення (BIOS) IBM PC для мережної програми PC Network компанії IBM. Надалі цей протокол був замінений так званим протоколом розширеного інтерфейсу користувача (NetBIOS Extended User Interface, NetBEUI). Для забезпечення сумісності аплікацій як інтерфейс до протоколу NetBEUI був збережений інтерфейс NetBIOS. Протокол NetBEUI розроблювався як ефективний протокол, що споживає небагато ресурсів і призначений для мереж, що нараховують не більше 200 робочих станцій.

Протокол NetBEUI виконує багато корисних мережних функцій, які можна віднести до мережного, транспортного і сеансового рівнів моделі OSI, однак він не забезпечує можливість маршрутизації пакетів. Це обмежує застосування протоколу NetBEUI локальними мережами, не розділеними на підмережі, і унеможливлює його використання в об’єднаних мережах. Деякі обмеження NetBEUI знімаються в реалізації цього протоколу NBF (NetBEUI Frame), що включена, наприклад, уже в операційну систему Microsoft Windows NT.

Протокол SMB (Server Message Block) виконує функції сеансового, представницького і прикладного рівнів. На основі SMB реалізується файлова служба, а також служби друку і передачі повідомлень між аплікаціями.

На рис. 3.4.5 показано відповідність деяких найбільш популярних протоколів рівням моделі OSI. Часто ця відповідність досить умовна, оскільки модель OSI — це тільки керівництво до дії, причому досить загальне, а конкретні протоколи розроблялися для розв’язання специфічних завдань, причому багато з них з’явилися до розробки моделі OSI. У більшості випадків розробники стеків віддавали перевагу швидкості роботи мережі всупереч модульності архітектури: жоден стек, окрім стека OSI, не розбитий на сім рівнів. Найчастіше в стеку явно виділяються 3—4 рівні: рівень мережних адаптерів, у якому реалізуються протоколи фізичного і канального рівнів, мережний рівень, транспортний рівень і рівень служб, що поєднує функції сеансового, представницького і прикладного рівнів.

Рис. 3.4.5. Відповідність основних стеків протоколів моделі OSI