
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання / Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем
- Тема 1.1. Місце систем телекомунікацій в інформаційній інфраструктурі сучасного суспільства
- Тема 1.2. Загальна архітектура й завдання телекомунікаційних систем
- Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Тема 1.4. Стисла характеристика існуючих телекомунікаційних технологій
- Тема 1.5. Вимоги до сучасних і перспективних ТКС
- Тема 1.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
3.2.2. Стисла характеристика організацій зі стандартизації
Нижче подані назви й деякі відомості щодо організацій, які найбільш активно й успішно займаються розробкою стандартів в галузі телекомунікацій.
Міжнародна організація зі стандартизації (International Organization for Standardization, ISO, часто називана також International Standards Organization) являє собою асоціацію провідних національних організацій різних країн зі стандартизації. Основним досягненням ISO стала модель взаємодії відкритих систем OSI, яка на сьогодні є концептуальною основою стандартизації в галузі інформаційних і телекомунікаційних мереж. Відповідно до моделі OSI цією організацією був розроблений стандартний стек комунікаційних протоколів OSI.
Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) або International Telecommunications Union (ITU). Міжнародний союз електрозв’язку визначає політику стандартизації й регламентації в цій сфері телекомунікацій. Рекомендації ITU спрямовані на гармонізацію технічних рішень, стандартизацію протоколів для організації міжнародних зв’язків. ITU був створений у 1865 р. й до 1934 р. називався Міжнародним телеграфним союзом. З 1947 р. ITU — спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй (ООН). Нині в його роботі беруть участь всі країни — члени ООН. До ITU входить близько двохсот держав, кожна з яких представлена в Союзі повноважними органами. Вищий орган ITU — Повноважна конференція, скликається раз на чотири роки й визначає стратегію роботи ITU. У ній беруть участь делегації всіх членів ITU. У періоди між повноважними конференціями проводяться щорічні засідання Ради ITU. Рада ITU поєднує 25 % від загальної кількості держав — членів ITU, які обираються Повноважною конференцією відповідно до вимоги об’єктивного розподілу місць у Раді між п’ятьма регіонами світу (Америкою, Західною і Східною Європою, Африкою, Азією і Австралією).
Діяльність ITU здійснюється в таких секторах: сектор стандартизації електрозв’язку (ITU-Т); сектор радіозв’язку (ITU-R); сектор розвитку електрозв’язку (ITU-D). У кожному секторі представлені дослідницькі комісії, які узагальнюють міжнародний досвід і розробляють рекомендації — міжнародні стандарти у відповідних галузях техніки. Вищий орган кожного сектора — Всесвітня конференція (або асамблея). ITU працює в тісному контакті з Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК), Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), регіональними організаціями зі стандартизації й регулювання електрозв’язку, промисловими форумами й науковими організаціями, постійно діючими у рамках цього союзу.
Найбільш значну роль у стандартизації телекомунікаційних мереж відіграє сектор ITU-Т (табл. 3.2.1), що до 1993 р. іменувався як Міжнародний консультативний комітет з телефонії і телеграфії (МККТТ) (Consultative Committee on International Telegraphy and Telephony, CCITT). Основу діяльності ITU-Т становить розробка міжнародних рекомендацій — стандартів у сфері телефонії, телематичних служб (електронної пошти, факсимільного зв’язку, телетексту, телексу й ін.), передачі даних, аудіо- та відеосигналів. Свою роботу ITU-Т будує на вивченні досвіду різних організацій, а також на результатах власних досліджень. Раз на чотири роки видаються праці ITU-Т у вигляді так званої «Книги», що насправді являє собою цілий набір звичайних книг, згрупованих у випуски, які, у свою чергу, поєднуються в томи. Кожний том і випуск містять логічно взаємозалежні рекомендації. Основні рекомендації ITU-Т постійно оновлюються на сайті організації (http://www.itu.int/ITU-T/index.html).
Таблиця 3.2.1 Серії рекомендацій ITU-T
Серії рекомендацій ITU-Т
|
|
Серія А
|
Організація роботи ITU-Т
|
Серія D
|
Загальні принципи сертифікації
|
Серія Е
|
Загальна експлуатація мережі, телефонна служба, функціонування
служб та людські фактори
|
Серія F
|
Нетелефонні служби електрозв'язку
|
Серія G
|
Системи та середовище передачі, цифрові системи та мережі
|
Серія H
|
Аудіовізуальні та мультимедійні системи
|
Серія I
|
Цифрова мережа з інтеграцією служб
|
Серія J
|
Кабельні мережі та передача сигналів телевізійних та
звукових програм та інших мультимедійних сигналів
|
Серія K
|
Захист від перешкод
|
Серія L
|
Консультація, прокладання та захист кабелів та інших
елементів лінійно-кабельних споруд
|
Серія M
|
Управління електрозв'язком, включаючи СУЕ та технічне
обслуговування мереж
|
Серія N
|
Технічне обслуговування: міжнародні канали передачі
звукових і телевізійних програм
|
Серія O
|
Вимоги до вимірювальної апаратури
|
Серія P
|
Якість телефонної передачі, телефонні установки, мережі
місцевих ліній
|
Серія Q
|
Комутація і сигналізація
|
Серія R
|
Телеграфна передача
|
Серія S
|
Кінцеве обладнання для телеграфних служб
|
Серія T
|
Кінцеве обладнання для телематичних служб
|
Серія U
|
Телеграфна комутація
|
Серія V
|
Передача даних телефонною мережею
|
Серія X
|
Мережі передачі даних, взаємозв'язок відкритих систем
і безпека
|
Серія Y
|
Глобальна інформаційна система, аспекти міжмережного
протоколу та мережі наступних поколінь
|
Серія Z
|
Мови та загальні аспекти програмного забезпечення для
систем електрозв'язку
|
Інститут інженерів з електротехніки і радіоелектроніки (IEEE) — національна організація США, що визначає мережні стандарти. В 1981 р. робоча група 802 цього інституту сформулювала основні вимоги, яким мають задовольняти локальні мережі зв’язку. Група 802 визначила множину стандартів, з них найвідомішими є стандарти 802.1, 802.2, 802.3 і 802.5, які описують загальні поняття, що використовуються в галузі локальних мереж, а також стандарти на два нижні рівні мереж Ethernet і Token Ring.
Асоціація електронної промисловості (Electronic Industries Association, EIA) — промислово-торговельна група виробників електронного і мережного обладнання; є національною комерційною асоціацією США; проявляє значну активність у розробці стандартів і основних мережних компонентів (проводів, конекторів та ін.). Її найбільш відомий стандарт — RS-232С.
Міністерство оборони США (Department of Defense, DoD) має численні підрозділи, які займаються створенням стандартів для комп’ютерних систем. Однією з найвідоміших розробок DoD є стек транспортних протоколів TCP/IP.
Американський національний інститут стандартів (American National Standards Institute, ANSI). Ця організація представляє США в Міжнародній організації зі стандартизації ISO. Комітети ANSI займаються розробкою стандартів у різних галузях мережного обладнання й обчислювальної техніки. Відомий стандарт FDDI є результатом діяльності комітету ANSI Х3Т9.5.
Європейський інститут стандартів у галузі телекомунікацій (European Telecommunications Standards Institute, ETSI). ETSI — безприбуткова організація, основним завданням якої є розробка телекомунікаційних стандартів, призначених для використання протягом найближчих десятиліть. До неї входить близько семисот членів з півсотні країн, що представляють адміністрації, операторів мереж, виробників приладів, провайдерів і користувачів. Будь-яка європейська організація, що виявляє інтерес до просування європейських телекомунікаційних стандартів, має право представляти свої інтереси в ETSI і в такий спосіб впливати на процес розробки стандартів у відповідності до потреб ринку.
Робоча програма ETSI будується на основі й у координації з діяльністю інших міжнародних організацій стандартизації, головним чином ITU-Т. Прикладом роботи ETSI є широко використовувана концепція EDGE (Enhanced data rates for GSM and TDMA/136 evolution), яка прийнята цим інститутом спільно зі всесвітнім консорціумом з універсальних безпроводових комунікацій (UWCC) як основа для міграції мереж GSM і TDMA до безпроводових систем зв’язку третього покоління. Крім того, під егідою ETSІ реалізується проект з ІP-телефонії під назвою TІPHON з використанням протоколу H.323.
У рамках ETSI був утворений у 1997 році Технічний комітет ERM (TC EMC and Radio spectrum Matters) шляхом реорганізації комітету RES і має своїм завданням:
- підготовку документів ETSI, цілком чи частково присвячених електромагнітній сумісності (ЕМС);
- підготовку документів ETSI щодо параметрів радіоспектра, що належить до міжсистемних характеристик;
- координація позиції ETSI з питань ефективного використання радіоспектра і розподілу смуг частот.
Усі європейські стандарти, що стосуються ЕМС, проходять через комітет ERM. На сьогодні поточна діяльність комітету координується Директивами Європейського Союзу (ЄС) щодо ЕМС (EMC Directive) і по термінальному обладнанню (R&TTE Directive). Відповідно до цих директив мають бути розроблені пакети гармонізованих стандартів чи перероблено старі стандарти. Їх метою є уніфікація вимог щодо радіообладнання з погляду ЕМС і забезпечення безперешкодного переміщення товарів через кордони країн-членів ЄС. Для цього передбачається спрощення процедури сертифікації і навіть скасування національних систем сертифікації і заміна їх європейськими сертифікатами.
Національний інститут стандартів і технологій США (National Institute of Standards and Technology, NIST). Ґрунтуючись саме на його списку вимог у березні 1999 р. у рамках програми Java Community Process була розроблена специфікація Java реального часу (Real-Time Specification for Java, RTSJ), яка зараз активно використовується в сучасних технологіях мережного управління.
Паралельно з підтримкою міжнародних інститутів зі стандартизації для конкретизації вимог стандартів і скорочення термінів їх впровадження ряд промислових фірм і корпорацій створюють так звані форуми, прикладами яких є форум мережного управління NMF (Network Management Forum), форум з оптичної міжмережної взаємодії (Optical Internetworking Forum, OIF), ATM-форум або MPLS-форум. Наприклад, ATM-форум — некомерційна організація, створена в 1991 році групою корпорацій (StrataCom, Newbridge, Cisco Systems і NET), основна мета якої полягала в тому, щоб сприяти розвитку технології асинхронної передачі — АТМ, розробці й впровадженню нових стандартів. На сьогодні зусилля цієї організації, яка поєднує близько 1000 виробників апаратного й програмного забезпечення, зосереджені на двох основних напрямках: розробка стандартів і методик, що дозволяють боротися з перевантаженнями. До найбільш важливих стандартів, розроблених ATM-форумом, слід віднести стандарти UNI, Private NNI (PNNI); Integrated PNNI (I-PNNI); LAN Emulation (LANE); Multiprotocol Over АТМ (МРОА).