Серйозною термінологічною проблемою, пов’язаною з NGN, є підміна поняття NGN. Окремі компанії, намагаючись прикритися цим модним словом, пропонують послуги та механізми ІSDN або Ethernet по традиційних TDM-мережах, аргументуючи це тим, що ця служба дозволяє передавати мовлення і дані.

Окрім того, до основних проблем, які гальмуватимуть впровадження NGN-мереж на вітчизняному ринку, слід віднести недостатню зрілість послуг, особливо бізнес-послуг; повільне нарощування пропускної здатності транспортної пакетної мережі NGN; забезпечення сумісності мережних компонентів різних виробників у комплексних рішеннях; нестача фахівців високої кваліфікації в основних компаній-операторів. Слід також відзначити, що створення якісної потужної інфраструктури для NGN-мережі потребує в 1,3 рази більше засобів, ніж покупка самої телефонної станції. Додатковою проблемою, яка стримує впровадження NGN, є практична відсутність широкого попиту на контент нового покоління послуг — аплікацій геоінформаційних систем, систем позиціювання й пошуку, відстеження транспорту в реальному часі тощо.

Проте ключова організаційна проблема щодо NGN полягає у відсутності проблемно-орієнтованої нормативно-правової бази, що є одним з основних факторів, які стримують упровадження NGN-рішень в Україні. Проблеми регулювання ринку NGN стосуються аспектів ліцензування операторської діяльності, побудови мереж, приєднання до інших мереж, нумерації тощо.

Сьогодні практично всі великі постачальники телекомунікаційних рішень пропонують комплекси NGN-обладнання, у першу чергу різні версії програмних комутаторів. Серед основних постачальників платформ на базі SoftSwіtch — Alcatel, Lucent, Nortel, Ericsson, Sіemens, Huawey, Іtaltel, Veras Networks і Cіsco Systems. Однак слід зазначити, що всі корпоративні платформи підтримують власні технології, несумісні між собою ні за функціями, ні за інтерфейсами. Це звичайна проблема нових технологій, особливо складних і багаторівневих, для яких важко апріорно виявити оптимальні варіанти реалізації. Так відбулося і з NGN для яких «декларація про наміри» не була вчасно підтримана розробкою відкритих стандартів на міжрівневі й зовнішні інтерфейси. Самі виробники, зацікавлені в продажах комплексних рішень і прив’язці клієнтів до своїх технологій, спочатку не виявляли ініціативи в розробці таких стандартів.

Тобто основна технологічна проблема NGN — це складність реалізації системи експлуатаційного управління при конвергенції різних технологій в рамках однієї мережі. За підвищення ефективності й гнучкості використання мережних ресурсів у результаті міграції існуючих мереж до NGN оператори «розплачуються» неймовірним ускладненням механізмів, для адекватної підтримки яких потрібні найсучасніші інформаційні технології. Наприклад, сьогодні умова доступності організується: у телефонії софтсвічем, у передачі даних — сервером, хоча вже існують рішення для спільного надання цих послуг. Надалі розвиток софтсвічів убік єдиної платформи приведе до того, що «суперсофтсвіч» майбутнього забезпечить на рівні комутації принцип виконання умов NGN.