Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції.  /  Зміст  /  Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги  /  Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління

Зміст:

2.2.1. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління

Як відзначалося в першому розділі, основу глобальної інформаційної інфраструктури становить сукупність баз даних, засобів обробки інформації, взаємодіючих мереж зв’язку й терміналів користувачів. Доступ до інформаційних ресурсів у ГІІ реалізується за допомогою послуг зв’язку нового типу, що отримали назву послуг інформаційного суспільства або інфокомунікаційних послуг. За своїм складом послуги, надавані NGN, важко розділити на послуги інформаційні й послуги зв’язку, що й привело до виникнення поняття інфокомунікаційних послуг. Інфокомунікаційна послуга (послуга інформаційного суспільства) — послуга зв’язку, що передбачає автоматизовану обробку, зберігання або надання відповідей на запити інформації з використанням засобів обчислювальної техніки й телекомунікаційного обладнання.

До основних технологічних особливостей, що відрізняють інфокомунікаційні послуги від послуг традиційних мереж зв’язку, належать такі:

  • інфокомунікаційні послуги надаються на верхніх рівнях ЕМВВС (у той час як послуги зв’язку надаються на мережному та транспортному рівні);
  • більшість інфокомунікаційних послуг передбачає наявність клієнтської й серверної частин; клієнтська частина реалізується на базі обладнання користувача, а серверна — на спеціальному виділеному вузлі мережі, який називається вузлом служб;
  • інфокомунікаційні послуги, як правило, передбачають передачу інформації мультимедіа, яка характеризується високими швидкостями передачі й несиметричністю вхідного й вихідного інформаційних потоків;
  • для надання інфокомунікаційних послуг, як правило, необхідні складні багатоточкові конфігурації з’єднань;
  • для інфокомунікаційних послуг характерна розмаїтість прикладних протоколів і можливостей щодо управління послугами з боку користувача.

До інфокомунікаційних послуг висувають такі вимоги:

  • мобільність послуг;
  • можливість гнучкого й швидкого створення нових послуг;
  • гарантована якість послуг.

Значний вплив на вимоги щодо інфокомунікаційних послуг чинить процес конвергенції, що приводить до того, що ці послуги стають доступними користувачам незалежно від способів доступу.

Інфокомунікаційні послуги передбачають взаємодію постачальників послуг й операторів зв’язку, що може забезпечуватися на основі функціональної моделі розподілених (регіональних) баз даних, реалізованих відповідно до Рекомендації ITU-Т X.500. Доступ до баз даних організовується з використанням протоколу LDAP (Lіghtweіght Dіrectory Access Protocol).

Вищезазначені бази даних дозволяють розв’язати такі завдання:

  • створення абонентських довідників;
  • автоматизація взаєморозрахунків між операторами зв’язку й постачальниками послуг;
  • забезпечення взаємодії між операторами зв’язку в процесі надання послуг інтелектуального зв’язку;
  • забезпечення взаємодії терміналів з різними функціональними можливостями на різних кінцях з’єднання;
  • організації платних інформаційно-довідкових послуг.

Послуги NGN використовують різні способи кодування й передачі, містять: багатоадресну й широкомовну передачу повідомлень, передачу чутливого й нечутливого до затримок трафіка, послуги звичайної передачі даних, послуги реального масштабу часу, діалогові послуги. Крім того, на ринку телекомунікацій сформувалася потреба в послугах наступного покоління — NGS (Next Generatіon Servіces). Послуги NGS — це нове поняття, у якого поки немає чіткого й загальновизнаного визначення. У NGS можна виділити деякі характерні властивості, а саме:

  • інтеграція послуг ТфЗК, МРЗ й Інтернету;
  • можливість роумінгу послуг;
  • необхідність модернізації мережної інфраструктури для впровадження нових послуг;
  • винесення значної частини функціональності послуги до абонентського терміналу.

Нижче наведено приклади деяких послуг NGS, при впровадженні яких потрібна модернізація мережної інфраструктури:

  1. Для підтримки роумінгу терміналів між мережами Wі-Fі і GSM на мережі потрібні шлюзи, що забезпечують взаємодію обладнання Wі-Fі з регістрами HLR/VLR мобільної мережі для ідентифікації й автентифікації абонента, нарахування оплати й виставляння єдиного рахунку.
  2. При впровадженні платіжних систем на мережі потрібна модернізація транспортного рівня, зокрема встановлення аналізаторів контента.
  3. Концепція «розумний дім» (проект Eurescom PI341) передбачає значне розширення номенклатури термінального обладнання. Його функції все частіше з’являються в побутовій техніці, аудіо- і відеосистемах, виконавчих механізмах, системах відеоспостереження, охоронних системах тощо.
  4. Надання послуги trіple play, яка за змістом і якістю не поступається аналогічним послугам операторам кабельних мереж, вимагає модернізації мереж доступу DSL, а саме установки нових DSLAM з функціями ІPTV (передача телевізійних програм мережами ІP).
  5. Послуга Alіce Mіo компанії Telecom Іtalіa передбачає можливість персонализації телефонного апарата для кожного члена родини. Для підтримки цієї послуги розроблена спеціальна база даних і-UDB, де зберігаються персональні настройки телефонів. При цьому необхідні спеціальні контролери MGC, які при вхідному виклику, перед його комутацією, звертаються до цієї бази за спеціальним протоколом LDAP і конфігурують телефон користувача (завантажують рінгтони, логотипи та ін.).