Мережу наступного покоління (Next Generatіon Network, NGN) слід вважати новим кроком у реалізації концепції ГІІ. В основу концепції побудови NGN покладено ідею про створення універсальної мережі, яка б дозволяла переносити будь-які види інформації, такі як мовлення, дані, відео, аудіо, графіку тощо, а також забезпечувати можливість надання самого широкого спектра інфокомунікаційних послуг. ITU-Т уже почав стандартизацію мереж нового покоління в рамках проекту глобальної інформаційної інфраструктури, що привело до розробки низки Рекомендацій з GІІ серії Y. Однак питання практичної реалізації не входять до сфери ГІІ. Тому Рекомендації з GІІ мають бути доукомплектовані додатковими технічними вимогами щодо впровадження в практику конкретних реалізацій NGN.

Відповідно до Рекомендації ITU-Т Y.2001 мережа наступного покоління — мережа з пакетною комутацією, придатна для надання послуг зв’язку із включеною функцією QoS, у якій функції, пов’язані з обслуговуванням, не залежать від застосованих транспортних технологій. У трактуванні російських колег відповідно до документа «Концептуальные положения по построению мультисервисных сетей на ВСС» NGN — концепція побудови мереж зв’язку, що забезпечують надання необмеженого набору послуг із гнучкими можливостями щодо їхнього управління, персоналізації та створення нових послуг за рахунок уніфікації мережних рішень, що передбачає реалізацію універсальної транспортної мережі з розподіленою комутацією, винесення функцій надання послуг в приграничні мережні вузли й інтеграцію із традиційними мережами зв’язку.

Під час опису функціональної моделі NGN з погляду функцій регулювання, контролю й передачі, слід керуватися також Рекомендаціями ITU-Т Y.110, X.200, G.805 й G.809. Відповідно до змісту вимог Рекомендацій ITU-Т Y.100, Y.110, Y.130 й Y.140 або Y.140.1 базовими принципами концепції NGN є такі:

• переважна реалізація режиму комутації пакетів з відокремленням одна від одної функцій перенесення й комутації, функцій управління викликом і функцій управління послугами;
• взаємодія з існуючими мережами зв’язку (телефонні мережі загального користування — ТфЗК; мережі передачі даних — МПД, мережі рухомого зв’язку — МРЗ) за допомогою відкритих інтерфейсів і шлюзів;
• забезпечення відкритого і вільного доступу до мереж і конкуруючих постачальників послуг;
• підтримка універсальної мобільності, яка б дозволяла окремому абонентові користуватися й управляти послугами незалежно від технології доступу й типу використовуваного термінала;
• інтеграція послуг фіксованого і рухомого зв’язку.

Таким чином, NGN мають підтримувати як уже існуюче, так і нове термінальне обладнання й пристрої, включаючи аналогові телефонні апарати, факсимільні апарати, обладнання ISDN, пристрої GPRS (системи пакетного радіозв’язку загального користування), стільникові телефони різних стандартів, термінали ІP-телефонії, кабельні модеми тощо.

Управління мережею. Стосовно питань управління мережею необхідно враховувати наступні аспекти:

• розширення архітектури загального управління базовою мережею й підтримка основних послуг з управління мережею й інтерфейсів відповідно до вимог NGN (відмови, конфігурація, облік/оплата, експлуатаційні характеристики, захист, управління клієнтами, управління трафіком і маршрутизацією);
• введення й застосування нових концепцій архітектури й нових технологій типу tML (мова маркування електрозв’язку).

Функціональні моделі управління мережею використовуватимуться як основа для визначення опорних точок, які потрібні для стандартизації. Такі опорні точки відповідно до Рекомендацій ITU-Т Y.140 визначатимуться як стандартні інтерфейси із стандартизацією протоколів управління.

Моделі архітектури управління мережею мають враховувати функціональні вимоги до систем доступу в мережу (інтерфейс користувач—мережа), до інтерфейсів між мережами (інтерфейс мережа—мережа) і до інтерфейсів між мережами й постачальниками послуг (наприклад, інтерфейси мережі—постачальники).

Захист та інформаційна безпека. Той факт, що захист NGN є основним аспектом й охоплює багато галузей й організацій щодо розробки стандартів, лише підкреслює стратегічну важливість цього питання. Питання захисту в NGN взаємозалежні з архітектурою, QoS, управління мережею, мобільністю, виставлянням рахунків й оплатою.

Одна з найістотніших проблем, з якими зіштовхуються при проектуванні стандартів захисту для NGN, полягає в тому, що ці мережі більш не можна вважати єдиними системами з добре відомими інтерфейсами. Переважна частина робіт зі стандартизації захисту NGN має ґрунтуватися на принципах, які узгоджуються з інтерфейсами APІ, щоб можна було побудувати захищену мережу із заданого комплекту конкретних компонентів NGN.

Архітектура захисту NGN має забезпечувати вичерпний і наскрізний захист мережі і бути спрямована на розв’язання проблем мережі й постачальників послуг, компаній і клієнтів для забезпечення цілей управління, контролю й використання послуг та інфраструктури мережі.

Універсальна мобільність. Універсальна мобільність — можливість для користувача або інших рухомих об’єктів здійснювати зв’язок і мати доступ до послуг незалежно від змін місця розташування термінального обладнання. Ступінь доступності обслуговування може залежати від низки факторів, включаючи можливості мережі доступу, угоди про рівень обслуговування тощо.

Для забезпечення мобільності слід враховувати ряд можливостей:

• підтримку персональної мобільності;
• підтримку мобільності термінального пристрою;
• підтримку і персональної мобільності, і мобільності термінального пристрою.

Універсальна мобільність вимагає суттєвого розвитку існуючих архітектур мереж. Основним питанням є забезпечення можливості розвитку більш прозорого стаціонарно-бездротового широкосмугового зв’язку та мобільності шляхом застосування різних технологій доступу. Також має бути реалізована концепція фіксовано-мобільного зв’язку (FMC).

Архітектура обслуговування. З погляду архітектури обслуговування NGN має враховувати такі аспекти:

• визначення платформ управління обслуговуванням, що охоплює аспекти відкритого доступу до послуг за допомогою інтерфейсів APІ;
• розширення механізмів підтримки для процесу надання послуг у декількох мережах, включаючи як послуги роумінгу, так і взаємозв’язок послуг;
• розробка механізмів підтримки для визначення присутності користувачів і управління налагодженням і профілем послуг відповідно до вимог користувача;
• вплив мобільності користувача на архітектуру обслуговування.

Функціональна сумісність послуг і мереж у NGN. З урахуванням того, що NGN використовуватиме велику кількість протоколів (включаючи різні профілі), необхідно в її архітектурі забезпечити функціональну сумісність на рівні послуг і мереж, у тому числі електромагнітну сумісність як між окремими мережними елементами, так і між фрагментами мережі або окремими мережами. Ця функціональна сумісність має, зокрема, містити:

• технічні вимоги до функціонально сумісних профілів складних систем;
• технічні вимоги для перевірки відповідності стандартам;
• розробку відповідних процедур і документації, включаючи розробку допоміжних програм.

Переваги NGN. Мережі, побудовані на основі концепції NGN, мають такі переваги перед традиційними мережами зв’язку:

для оператора:

• побудова єдиної універсальної мережі для надання різних послуг;
• підвищення середнього доходу з абонента за рахунок надання додаткових мультимедійних послуг;
• оператор NGN може більш оптимально реалізовувати пропускну здатність для інтеграції різних видів трафіка й надання різних послуг;
• NGN краще пристосована до модернізації й розширення;
• NGN має більші можливості щодо управління й експлуатації;
• оператор NGN має у своєму розпорядженні можливість швидкого впровадження нових послуг зв’язку з різними вимогами щодо обсягу переданої інформації і якості її передачі;

для користувача:

• абстрагування від технологій реалізації послуг зв’язку (принцип «чорного ящика»);
• гнучке отримання необхідного набору, обсягу та якості послуг;
• мобільність одержання послуг.

Реалізація названих переваг передбачає:

• зниження експлуатаційних витрат;
• реалізацію нових послуг, що є джерелами додаткових доходів;
• підвищення масштабованості;
• можливість надання пакетів послуг;
• зниження витрат у розрахунку на порт;
• впровадження відкритих стандартних інтерфейсів;
• впровадження нових послуг, створених сторонніми постачальниками;
• забезпечення простоти й зручності монтажу й обслуговування мережі.