
Телекоммуникационные системы и сети. Структура и основные функции. Том 1 / Содержание / Раздел 1. Основы построения телекоммуникационных систем / Тема 1.3. Классификация сетей, клиентов, операторов и услуг связи
- Раздел 2. Сети связи последующего поколения: архитектура, основные характеристики и услуги
- Тема 2.1. Определение и характеристика основных возможностей NGN
- Тема 2.2. Инфокоммуникационные услуги. Особенности услуг связи следующего поколения
- Тема 2.3. Многоуровневая архитектура и функциональный состав NGN
- Тема 2.4. Перспективы концепции NGN
- Тема 2.5. Контрольные вопросы и задания
- [→] Раздел 3. Стандартизация сетевых протоколов и телекоммуникационного оборудования
- Тема 3.1. Открытые системы и их взаимодействие
- Тема 3.2. Основные организации по стандартизации сетевых решений
- [→] Тема 3.3. Эталонная модель взаимодействия открытых систем
- 3.3.1. Многоуровневый подход и декомпозиция задачи сетевого взаимодействия
- 3.3.2. Интерфейс, протокол, стек протоколов
- 3.3.3. Общая характеристика модели OSI
- 3.3.4. Физический уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.5. Канальный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.6. Сетевой уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.7. Транспортный уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.8. Сеансовый уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.9. Представительский уровень. Функции и примеры протоколов
- 3.3.10. Прикладной уровень. Функции и примеры протоколов
- [→] 3.3.11. Деление ЭМВОС на сетенезависимые и сетезависимые уровни
- Тема 3.4. Стандартные стеки сетевых протоколов
- 3.4.1. Стек протоколов OSI
- 3.4.2. Стек протоколов TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколов IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколов NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколов технологии Х.25
- 3.4.6. Стек протоколов технологии Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколов технологии B-ISDN и АТМ
- 3.4.8. Семейство протоколов DECnet
- 3.4.9. Сетевая модель DoD
- 3.4.10. Связь стандартов IEEE 802 с моделью OSI
- 3.4.11. Стек протоколов сетей следующего поколения
- Тема 3.5. Стандартизация сетевого оборудования
- Тема 3.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 4. Линии связи
- Тема 4.1. Физические параметры среды распространения электромагнитных волн
- Тема 4.2. Общие сведения о линиях связи
- Тема 4.3. Основные свойства кабельных линий связи
- Тема 4.4. Линии связи на основе медных кабелей
- Тема 4.5. Теория волоконных световодов
- Тема 4.6. Свойства неоднородных линий
- Тема 4.7. Конструкции кабелей связи
- Тема 4.8. Электромагнитные влияния в линиях связи
- Тема 4.9. Структурированные кабельные системы
- Тема 4.10. Атмосферная лазерная связь
- Тема 4.11. Особенности радиолиний, радиорелейных и спутниковых линий связи
- 4.11.1. Общие принципы построения радиолиний связи
- 4.11.2. Распространение радиоволн в радиолиниях связи
- 4.11.3. Особенности распространения радиоволн в радиорелейных линиях связи
- 4.11.4. Особенности распространения радиоволн в спутниковых линиях связи
- 4.11.5. Особенности построения радиолиний связи
- 4.11.6. Общие характеристики построения спутниковых линий связи
- 4.11.7. Зоны видимости для систем спутниковой связи
- 4.11.8. Статистическая структура сигналов СЛС
- 4.11.9. Основные составляющие систем спутниковой связи
- 4.11.10. Методы организации спутниковой связи
- 4.11.11. Обоснование выбора параметров аппаратуры при проектировании радиорелейных линий
- 4.11.12. Выбор энергетических характеристик радиорелейных линий
- 4.11.13. Устойчивость функционирования радиорелейных линий
- Тема 4.12. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 5. Способы формирования групповых сигналов
- Тема 5.1. Краткая характеристика способов формирования групповых сигналов
- Тема 5.2. Способы формирования аналоговых групповых сигналов
- Тема 5.3. Способы формирования цифровых групповых сигналов
- Тема 5.4. Объединение синхронных цифровых потоков
- Тема 5.5. Объединение асинхронных цифровых потоков
- Тема 5.6. Объединение низкоскоростных потоков
- Тема 5.7. Кодовое уплотнение сигналов
- Тема 5.8. Виды сигналов в системах с кодовым разделением
- Тема 5.9. Технология спектрального уплотнения
- Тема 5.10. Формирование группового сигнала с использованием IP-технологий
- Тема 5.11. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 6. Методы доступа
- Тема 6.1. Общая характеристика методов доступа
- Тема 6.2. Методы решения конфликтов в алгоритмах доступа
- Тема 6.3. Модели и архитектура сети доступа
- Тема 6.4. Оптические технологии в сети доступа
- Тема 6.5. Методы использования физических ресурсов в сетях доступа
- Тема 6.6. Особенности использования пространственно-поляризационных параметров при радиодоступе
- Тема 6.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 7. Методы распределения информации
- Тема 7.1. Общие положения
- Тема 7.2. Системы распределения в сетях следующего поколения
- Тема 7.3. Системы коммутации каналов
- 7.3.1. Требования к системам коммутации ISDN
- 7.3.2. Структура узла коммутации каналов ISDN
- Принцип работы цифрового коммутационного поля типа ПВП
- 7.3.4. Общие требования к коммутационным системам в Ш-ЦСИО
- 7.3.5. Выбор коммутационной технологии для Ш-ЦСИО
- 7.3.6. Системы коммутации для АТМ
- 7.3.7. Архитектура и характеристики коммутационных систем на базе быстрой коммутации пакетов (БКП)
- Тема 7.4. Коммутационные системы в NGN
- Тема 7.5. Системы коммутации Ш-ЦСИО на базе асинхронного режима доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускная способность систем распределения информации
- 7.6.1. Основные положения пропускной способности систем распределения информации
- 7.6.2. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями простейшего потока вызовов
- 7.6.3. Пропускная способность полнодоступного пучка с потерями примитивного потока вызовов (потока ВОЧИ)
- 7.6.4. Расчет вероятности условных потерь и среднего времени ожидания при случайной продолжительности обслуживания
- 7.6.5. Поток с повторными вызовами
- Тема 7.7. Способы распределения нагрузки в сетях связи
- Тема 7.8. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 8. Системы синхронизации
- Тема 8.1. Виды синхронизации, их роль, место и задачи в современных цифровых системах связи
- Тема 8.2. Фазовая (частотная) синхронизация
- Тема 8.3. Тактовая (символьная) синхронизация
- Тема 8.4. Джиттер и вандер цифровых сигналов
- Тема 8.5. Цикловая (кадровая) синхронизация
- Тема 8.6. Сетевая синхронизация цифровой связи
- Тема 8.7. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 9. Системы сигнализации
- Тема 9.1. Виды и состав сигналов
- Тема 9.2. Классификация протоколов сигнализации
- Тема 9.3. Внутрисистемная сигнализация в ЦСК
- Тема 9.4. Особенности сигнализации в стыках V.5
- Тема 9.5. Абонентская сигнализация
- Тема 9.6. Оборудование сигнализации современных ЦСК
- Тема 9.7. Специфические особенности украинских систем сигнализации
- Тема 9.8. Методология спецификации и описания систем сигнализации
- Тема 9.9. Цифровая многочастотная сигнализация R2D
- Тема 9.10. Общеканальная система сигнализации № 7
- Тема 9.11. Сигнализация DSS1
- Тема 9.12. Сигнализация в корпоративных сетях
- Тема 9.13. Сигнализация в сетях с коммутацией пакетов
- Тема 9.14. Сигнализация в сетях B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигнализация в сети ІР-телефонии
- Тема 9.16. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 10. Технологии и протоколы управления в ТКС
- Тема 10.1. Содержание задач управления в сетях следующего поколения
- Тема 10.2. Подсистема управления услугами
- Тема 10.3. Подсистема контроля и управления сетью
- Тема 10.4. Подсистема сетевого управления на уровнях транспорта и доступа
- 10.4.1. Базовая архитектура управления на уровнях транспорта и доступа ТКС
- 10.4.2. Классификация и маркировка пакетов трафика
- 10.4.3. Управление интенсивностью трафика
- 10.4.4. Управление очередями на сетевых узлах
- 10.4.5. Маршрутизация: цели, основные задачи и протоколы
- 10.4.6. Сигнальные протоколы резервирования сетевых ресурсов
- 10.4.7. Функции управления канального уровня относительно обеспечения QoS
- 10.4.8. Уровни качества обслуживания и соответствующие им модели обслуживания
- Тема 10.5. Перспективы развития технологий сетевого управления
- Тема 10.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 11. Конвергенция в телекоммуникационных системах
- Тема 11.1. Конвергенция в ТКС: история, цели и задачи
- Тема 11.2. Виды конвергенции
- Тема 11.3. Примеры решений относительно конвергенции в системах телекоммуникаций
- Тема 11.4. Качество конвергентных услуг
- Тема 11.5. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 12. Методы обеспечения информационной безопасности объектов телекоммуникационной системы
- Тема 12.1. Основные термины и понятия в сфере информационной безопасности
- Тема 12.2. Основные подходы к обеспечению информационной безопасности
- Тема 12.3. Криптографическая защита информации
- Тема 12.4. Использование механизма электронной цифровой подписи
- Тема 12.5. Техническая защита информации
- Тема 12.6. Контрольные вопросы и задания
- Раздел 13. Электропитание телекоммуникационных систем связи
- Тема 13.1. Общие положения
- Тема 13.2. Системы электропитания предприятий электросвязи
- Тема 13.3. Типовое оборудование электроустановок предприятий электросвязи
- Тема 13.4. Дистанционное электропитание
- Тема 13.5. Источники бесперебойного питания (ИБП)
- Тема 13.6. Электромагнитная совместимость источников электропитания
- Тема 13.7. Перспективы развития электропитания ТКС
- Тема 13.8. Контрольные вопросы и задания
1.3.4. Классификация услуг связи
Послуги, що надаються в рамках існуючих ТКС, поділяють на такі групи (рис. 1.3.9):
- базові послуги, орієнтовані на встановлення з’єднання з використанням існуючих мережних технологій між двома кінцевими терміналами;
- додаткові види обслуговування: послуги, які надаються разом з базовими і орієнтовані на підтримку додаткових списків можливостей;
- послуги доступу, орієнтовані на організацію доступу до ресурсів і точок присутності інтелектуальних мереж і мереж передачі даних:
- інформаційно-довідкові послуги, орієнтовані на надання інформації з баз даних, що входять до структури ТКС;
- послуги віртуальних приватних мереж: послуги, орієнтовані на організацію та підтримку функціонування технології VPN;
- послуги мультимедіа: послуги, орієнтовані на забезпечення і підтримку функціонування мультимедійних аплікацій з боку мережі.
Рис. 1.3.9. Класифікація послуг зв’язку
Базові послуги. До базових послуг належать:
- послуги місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв’язку, що надаються з використанням (повним або частковим) тієї чи іншої мережної технології. Базові послуги телефонії в сучасних мережах можуть використовувати технології компресії (стиснення) мовлення;
- послуги з передавання факсимільних повідомлень між термінальним обладнанням користувачів;
- послуги служб передачі даних (надання виділеного каналу передачі даних, постійного і комутованого доступу до мережі Інтернет, віртуальних приватних мереж передачі даних);
- послуги телематичних служб («електронна пошта», «голосова пошта», «доступ до інформаційних ресурсів», телефонія IP-протоколом, «аудіоконференція» і «відеоконференція»);
- послуги служб рухомого зв’язку;
- послуги постачальників інформації: відео та аудіо за запитом, «інтерактивні новини» (для користувача реалізується можливість перегляду, прослуховування і читання інформації про події, що відбулися за якийсь час), «електронний супермаркет» (користувач вибирає товар в «електронному магазині», одержує докладну інформацію про його споживацькі властивості, ціну та ін.), дистанційне навчання;
- послуги з організації модемних з’єднань між термінальним обладнанням користувачів;
- послуга доставки інформації «64 кбіт/с без обмежень» і послуги надання зв’язку, визначені для технології ISDN для встановлення з’єднань між термінальним обладнанням користувачів, що базуються на ній. Послуга може надаватися користувачам, що використовують термінали ISDN.
Додаткові види обслуговування. Надання базових послуг може супроводжуватися додатковими видами обслуговування, які розширюють можливості користувача з отримання інформації про з’єднання тональних повідомлень, а також дозволяють змінювати конфігурацію з’єднання. Користувачам можуть бути доступні такі додаткові види обслуговування:
- ідентифікації викликаючої лінії (CLIP);
- заборона ідентифікації викликаючої лінії (CLIR);
- надання ідентифікації підключеної лінії (COLP);
- безумовна переадресація виклику (Call Forwarding No Reply);
- переадресація виклику при зайнятості (Call Forwarding Busy);
- безумовна переадресація виклику (Call Forwarding Unconditional);
- ідентифікація зловмисного виклику (MOD);
- індикація очікуваного виклику/повідомлення (Call/Message Waiting);
- завершення виклику (Call Completion);
- паркування і перехоплення викликів (Call Park/Pick-up);
- утримання виклику (Call Hold);
- замкнута група користувачів (CUG);
- конференц-зв’язок із розширенням (CONF) тощо.
Слід зазначити, що залежно від типу підключення і термінального обладнання, що використовується, список і алгоритми надання послуг можуть різнитися.
Послуги доступу. Основними послугами доступу, підтримуваними ТКС, є:
- послуги доступу з комутованого з’єднання з підтримкою процедур точки доступу й авторизації, які застосовуються як для підтримки WWW, E-mail, FTP-аплікацій, так і для доступу до мереж IР-телефонії;
- послуги доступу до ресурсів інтелектуальних мереж зв’язку (ІМЗ) із забезпеченням підтримки таких видів послуг:
- «Безкоштовний виклик»;
- «Телеголосування»;
- «Виклик з додатковою оплатою»;
- «Виклик за передплаченою картою»;
- послуги доступу до інформаційно-довідкових ресурсів з підтримкою точки доступу й авторизації доступу (функція Service Node при доступі до зовнішніх ресурсів).
Послуги VPN. Розрізняють такі види послуг віртуальних приватних мереж:
- віртуальна приватна мережа (VPN) на основі комутованих з’єднань з підтримкою адресного простору VPN;
- віртуальна приватна мережа на основі постійних з’єднань.
Послуги мультимедіа. Мультимедійні послуги можна розглядати з двох позицій:
- з позиції абонентів послуг зв’язку;
- з позиції постачальника послуг (оператора зв’язку).
З погляду абонентів, мультимедійна послуга зв’язку є можливістю мережі забезпечити функціонування специфічних мультимедійних аплікацій, призначених для користувача. Фактично абоненту байдуже, на базі якої мережі надається мультимедійна послуга, тобто послуга не залежить від технологічної платформи мережі.
Мультимедійна аплікація, призначена для користувача, є аплікацією, яку одночасно підтримує декілька «одиниць» представлення аудіовізуальної інформації і надає абонентам спільний інформаційний простір у рамках одного сеансу зв’язку. Як приклади мультимедійних аплікацій можна навести такі: спільна робота з документами і графікою, «біла дошка», дистанційне навчання, телемедицина та ін.
Оператор зв’язку розглядає мультимедійну послугу зв’язку як перенесення комбінації двох або більше «одиниць» представлення аудіовізуальної інформації (тобто відео, звуку, тексту) між абонентами (групами абонентів) у рамках мережної інфраструктури і з урахуванням складу і можливостей обладнання, що використовується. Таким чином, можливість надання тієї чи іншої мультимедійної послуги повністю залежить від технологічної платформи мережі.
Європейський інститут стандартизації у галузі зв’язку (ETSI) ввів поняття «широкосмугові мультимедійні послуги». Під такими послугами розуміються послуги зв’язку, надання яких здійснюється на базі широкосмугових мереж зв’язку, здатних забезпечити перенесення інформації (контенту) у вигляді безперервних потоків пакетів/чарунок у режимі реального часу. Класифікувати мультимедійні послуги зв’язку і пропозиції можна з різних точок зору і з використанням різних критеріїв.