
Телекомунікаційні системи та мережі. Том 1. Структура й основні функції. / Зміст / Розділ 1. Основи побудови телекомунікаційних систем / Тема 1.3. Класифікація мереж, клієнтів, операторів і послуг зв’язку
- Розділ 2. Мережі зв’язку наступного покоління: архітектура, основні характеристики й послуги
- Тема 2.1. Визначення й характеристика основних можливостей NGN
- Тема 2.2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку наступного покоління
- Тема 2.3. Багаторівнева архітектура й функціональний склад NGN
- Тема 2.4. Перспективи концепції NGN
- Тема 2.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 3. Стандартизація мережних протоколів і телекомунікаційного обладнання
- Тема 3.1. Відкриті системи та їх взаємодія
- Тема 3.2. Основні організації зі стандартизації мережевих рішень
- Тема 3.3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- 3.3.1. Багаторівневий підхід і декомпозиція задачі мережної взаємодії
- 3.3.2. Інтерфейс, протокол, стек протоколів
- 3.3.3. Загальна характеристика моделі OSI
- 3.3.4. Фізичний рівень. Функції й приклади протоколів
- 3.3.5. Канальний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.6. Мережний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.7. Транспортний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.8. Сеансовий рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.9. Представницький рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.10. Прикладний рівень. Функції та приклади протоколів
- 3.3.11. Поділ ЕМВВС на мережонезалежні і мережозалежні рівні
- Тема 3.4. Стандартні стеки мережних протоколів
- 3.4.1. Стек протоколів OSI
- 3.4.2. Стек протоколів TCP/IP
- 3.4.3. Стек протоколів IPX/SPX
- 3.4.4. Стек протоколів NetBIOS/SMB
- 3.4.5. Стек протоколів технології Х.25
- 3.4.6. Стек протоколів технології Frame Relay
- 3.4.7. Стек протоколів технологій B-ISDN та АТМ
- 3.4.8. Сімейство протоколів DECnet
- 3.4.9. Мережна модель DoD
- 3.4.10. Зв’язок стандартів IEEE 802 з моделлю OSI
- 3.4.11. Стек протоколів мереж наступного покоління
- Тема 3.5. Стандартизація мережного обладнання
- Тема 3.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 4. Лінії зв’язку
- Тема 4.1. Фізичні параметри середовищ поширення електромагнітних хвиль
- Тема 4.2. Загальні відомості про лінії зв’язку
- Тема 4.3. Основні властивості кабельних ліній зв’язку
- Тема 4.4. Металеві лінії зв’язку
- Тема 4.5. Теорія волоконних світловодів
- Тема 4.6. Властивості неоднорідних ліній
- Тема 4.7. Конструкції кабелів зв’язку
- Тема 4.8. Електромагнітні впливи в лініях зв’язку
- Тема 4.9. Структуровані кабельні системи
- Тема 4.10. Атмосферний лазерний зв’язок
- Тема 4.11. Особливості радіоліній, радіорелейних і супутникових ліній зв’язку
- 4.11.1. Загальні принципи побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.2. Поширення радіохвиль у радіолініях зв’язку
- 4.11.3. Особливості поширення радіохвиль у радіорелейних лініях зв’язку
- 4.11.4. Особливості поширення радіохвиль у супутникових лініях зв’язку
- 4.11.5. Особливості побудови радіоліній зв’язку
- 4.11.6. Загальні характеристики побудови супутникових ліній зв’язку
- 4.11.7. Зони бачення для ССЗ
- 4.11.8. Статистична структура сигналів СЛЗ
- 4.11.9. Основні складові систем супутникового зв’язку
- 4.11.10. Методи організації супутникового зв’язку
- 4.11.11. Обґрунтування щодо вибору параметрів апаратури при проектуванні радіорелейних ліній
- 4.11.12. Вибір енергетичних характеристик радіорелейних ліній
- 4.11.13. Стійкість функціонування радіорелейних ліній
- Тема 4.12. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 5. Способи формування групових сигналів
- Тема 5.1. Стисла характеристика способів формування групових сигналів
- Тема 5.2. Способи формування аналогових групових сигналів
- Тема 5.3. Способи формування цифрових групових сигналів
- Тема 5.4. Об’єднання синхронних цифрових потоків
- Тема 5.5. Об’єднання асинхронних цифрових потоків
- Тема 5.6. Об’єднання низькошвидкісних потоків
- Тема 5.7. Кодове ущільнення сигналів
- Тема 5.8. Види сигналів у системах з кодовим поділом
- Тема 5.9. Технологія спектрального ущільнення
- Тема 5.10. Формування групового сигналу з використанням IP-технологій
- Тема 5.11. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 6. Методи доступу
- Тема 6.1. Загальна характеристика методів доступу
- Тема 6.2. Методи вирішення конфліктів в алгоритмах доступу
- Тема 6.3. Моделі й архітектура мережі доступу
- Тема 6.4. Оптичні технології в мережах доступу
- Тема 6.5. Методи використання фізичних ресурсів у мережах доступу
- Тема 6.6. Особливості використання просторово-поляризаційних параметрів при радіодоступі
- Тема 6.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 7. Методи розподілу інформації
- Тема 7.1. Загальні положення
- Тема 7.2. Системи розподілу в мережах наступного покоління
- Тема 7.3. Системи комутації каналів
- 7.3.1. Вимоги до систем комутації ISDN
- 7.3.2. Структура вузла комутації каналів ISDN
- 7.3.3. Принцип роботи цифрового комутаційного поля типа ПВП
- 7.3.4. Загальні вимоги до комутаційних систем у Ш-ЦМІО
- 7.3.5. Вибір комутаційної технології для Ш-ЦМІО
- 7.3.6. Системи комутації для АТМ
- 7.3.7. Архітектура й характеристики комутаційних систем на базі швидкої комутації пакетів (ШКП)
- Тема 7.4. Комутаційні системи в NGN
- Тема 7.5. Системи комутації Ш-ЦМІО на базі асинхронного режиму доставки (АТМ)
- Тема 7.6. Пропускна здатність систем розподілу інформації
- 7.6.1. Основні положення пропускної здатності систем розподілу інформації
- 7.6.2. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами найпростішого потоку викликів
- 7.6.3. Пропускна здатність повнодоступного пучка із втратами примітивного потоку викликів (потоку ВОКД)
- 7.6.4. Розрахунок імовірності умовних втрат і середнього часу очікування при випадковій тривалості обслуговування
- 7.6.5. Потік з повторними викликами
- Тема 7.7. Способи розподілу навантаження в мережах зв’язку
- Тема 7.8. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 8. Системи синхронізації
- Тема 8.1. Види синхронізації, їхня роль, місце й завдання у сучасних цифрових системах зв’язку
- Тема 8.2. Фазова (частотна) синхронізація
- Тема 8.3. Тактова (символьна) синхронізація
- Тема 8.4. Джитер і вандер цифрових сигналів
- Тема 8.5. Циклова (кадрова) синхронізація
- Тема 8.6. Мережна синхронізація цифрового зв’язку
- Тема 8.7. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 9. Системи сигналізації
- Тема 9.1. Види і склад сигналів
- Тема 9.2. Класифікація протоколів сигналізації
- Тема 9.3. Внутрішньосистемна сигналізація в ЦСК
- Тема 9.4. Особливості сигналізації в стиках V.5
- Тема 9.5. Абонентська сигналізація
- Тема 9.6. Обладнання сигналізації сучасних ЦСК
- Тема 9.7. Специфічні особливості українських систем сигналізації
- Тема 9.8. Методологія специфікації та опису систем сигналізації
- Тема 9.9. Цифрова багаточастотна сигналізація R2D
- Тема 9.10. Загальноканальна система сигналізації № 7
- Тема 9.11. Сигналізація DSS1
- Тема 9.12. Сигналізація на корпоративних мережах
- Тема 9.13. Сигналізація на мережах з комутацією пакетів
- Тема 9.14. Сигналізація на мережі B-ISDN/ATM
- Тема 9.15. Сигналізація в мережі ІР-телефонії
- Тема 9.16. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 10. Технології та протоколи управління в ТКС
- Тема 10.1. Зміст задач управління в мережах наступного покоління
- Тема 10.2. Підсистема управління послугами
- Тема 10.3. Підсистема контролю й управління мережею
- Тема 10.4. Підсистема мережного управління на рівнях транспорту й доступу
- 10.4.1. Базова архітектура управління на рівнях транспорту й доступу ТКС
- 10.4.2. Класифікація й маркування пакетів трафіка
- 10.4.3. Управління інтенсивністю трафіка
- 10.4.4. Управління чергами на мережних вузлах
- 10.4.5. Маршрутизація: мета, основні задачі й протоколи
- 10.4.6. Сигнальні протоколи резервування мережних ресурсів
- 10.4.7. Функції управління канального рівня щодо забезпечення QoS
- 10.4.8. Рівні якості обслуговування й відповідні їм моделі обслуговування
- Тема 10.5. Перспективи розвитку технологій мережного управління
- Тема 10.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 11. Конвергенція в телекомунікаційних системах
- Тема 11.1. Конвергенція в ТКС: історія, мета та задачі
- Тема 11.2. Види конвергенції
- Тема 11.3. Приклади рішень щодо конвергенції в системах телекомунікацій
- Тема 11.4. Якість конвергентних послуг
- Тема 11.5. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 12. Методи забезпечення інформаційної безпеки об’єктів телекомунікаційної системи
- Тема 12.1. Основні терміни та поняття у сфері інформаційної безпеки
- Тема 12.2. Основні підходи до забезпечення інформаційної безпеки
- Тема 12.3. Криптографічний захист інформації
- Тема 12.4. Використання механізму електронного цифрового підпису
- Тема 12.5. Технічний захист інформації
- Тема 12.6. Контрольні запитання та завдання
- Розділ 13. Електроживлення телекомунікаційних систем зв’язку
- Тема 13.1. Загальні положення
- Тема 13.2. Системи електроживлення підприємств електрозв’язку
- Тема 13.3. Типове обладнання електроустановок підприємств електрозв’язку
- Тема 13.4. Дистанційне електроживлення
- Тема 13.5. Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)
- Тема 13.6. Електромагнітна сумісність джерел електроживлення
- Тема 13.7. Перспективи розвитку електроживлення ТКС
- Тема 13.8. Контрольні запитання та завдання
1.3.4. Класифікація послуг зв’язку
Послуги, що надаються в рамках існуючих ТКС, поділяють на такі групи (рис. 1.3.9):
- базові послуги, орієнтовані на встановлення з’єднання з використанням існуючих мережних технологій між двома кінцевими терміналами;
- додаткові види обслуговування: послуги, які надаються разом з базовими і орієнтовані на підтримку додаткових списків можливостей;
- послуги доступу, орієнтовані на організацію доступу до ресурсів і точок присутності інтелектуальних мереж і мереж передачі даних:
- інформаційно-довідкові послуги, орієнтовані на надання інформації з баз даних, що входять до структури ТКС;
- послуги віртуальних приватних мереж: послуги, орієнтовані на організацію та підтримку функціонування технології VPN;
- послуги мультимедіа: послуги, орієнтовані на забезпечення і підтримку функціонування мультимедійних аплікацій з боку мережі.
Рис. 1.3.9. Класифікація послуг зв’язку
Базові послуги. До базових послуг належать:
- послуги місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв’язку, що надаються з використанням (повним або частковим) тієї чи іншої мережної технології. Базові послуги телефонії в сучасних мережах можуть використовувати технології компресії (стиснення) мовлення;
- послуги з передавання факсимільних повідомлень між термінальним обладнанням користувачів;
- послуги служб передачі даних (надання виділеного каналу передачі даних, постійного і комутованого доступу до мережі Інтернет, віртуальних приватних мереж передачі даних);
- послуги телематичних служб («електронна пошта», «голосова пошта», «доступ до інформаційних ресурсів», телефонія IP-протоколом, «аудіоконференція» і «відеоконференція»);
- послуги служб рухомого зв’язку;
- послуги постачальників інформації: відео та аудіо за запитом, «інтерактивні новини» (для користувача реалізується можливість перегляду, прослуховування і читання інформації про події, що відбулися за якийсь час), «електронний супермаркет» (користувач вибирає товар в «електронному магазині», одержує докладну інформацію про його споживацькі властивості, ціну та ін.), дистанційне навчання;
- послуги з організації модемних з’єднань між термінальним обладнанням користувачів;
- послуга доставки інформації «64 кбіт/с без обмежень» і послуги надання зв’язку, визначені для технології ISDN для встановлення з’єднань між термінальним обладнанням користувачів, що базуються на ній. Послуга може надаватися користувачам, що використовують термінали ISDN.
Додаткові види обслуговування. Надання базових послуг може супроводжуватися додатковими видами обслуговування, які розширюють можливості користувача з отримання інформації про з’єднання тональних повідомлень, а також дозволяють змінювати конфігурацію з’єднання. Користувачам можуть бути доступні такі додаткові види обслуговування:
- ідентифікації викликаючої лінії (CLIP);
- заборона ідентифікації викликаючої лінії (CLIR);
- надання ідентифікації підключеної лінії (COLP);
- безумовна переадресація виклику (Call Forwarding No Reply);
- переадресація виклику при зайнятості (Call Forwarding Busy);
- безумовна переадресація виклику (Call Forwarding Unconditional);
- ідентифікація зловмисного виклику (MOD);
- індикація очікуваного виклику/повідомлення (Call/Message Waiting);
- завершення виклику (Call Completion);
- паркування і перехоплення викликів (Call Park/Pick-up);
- утримання виклику (Call Hold);
- замкнута група користувачів (CUG);
- конференц-зв’язок із розширенням (CONF) тощо.
Слід зазначити, що залежно від типу підключення і термінального обладнання, що використовується, список і алгоритми надання послуг можуть різнитися.
Послуги доступу. Основними послугами доступу, підтримуваними ТКС, є:
- послуги доступу з комутованого з’єднання з підтримкою процедур точки доступу й авторизації, які застосовуються як для підтримки WWW, E-mail, FTP-аплікацій, так і для доступу до мереж IР-телефонії;
- послуги доступу до ресурсів інтелектуальних мереж зв’язку (ІМЗ) із забезпеченням підтримки таких видів послуг:
- «Безкоштовний виклик»;
- «Телеголосування»;
- «Виклик з додатковою оплатою»;
- «Виклик за передплаченою картою»;
- послуги доступу до інформаційно-довідкових ресурсів з підтримкою точки доступу й авторизації доступу (функція Service Node при доступі до зовнішніх ресурсів).
Послуги VPN. Розрізняють такі види послуг віртуальних приватних мереж:
- віртуальна приватна мережа (VPN) на основі комутованих з’єднань з підтримкою адресного простору VPN;
- віртуальна приватна мережа на основі постійних з’єднань.
Послуги мультимедіа. Мультимедійні послуги можна розглядати з двох позицій:
- з позиції абонентів послуг зв’язку;
- з позиції постачальника послуг (оператора зв’язку).
З погляду абонентів, мультимедійна послуга зв’язку є можливістю мережі забезпечити функціонування специфічних мультимедійних аплікацій, призначених для користувача. Фактично абоненту байдуже, на базі якої мережі надається мультимедійна послуга, тобто послуга не залежить від технологічної платформи мережі.
Мультимедійна аплікація, призначена для користувача, є аплікацією, яку одночасно підтримує декілька «одиниць» представлення аудіовізуальної інформації і надає абонентам спільний інформаційний простір у рамках одного сеансу зв’язку. Як приклади мультимедійних аплікацій можна навести такі: спільна робота з документами і графікою, «біла дошка», дистанційне навчання, телемедицина та ін.
Оператор зв’язку розглядає мультимедійну послугу зв’язку як перенесення комбінації двох або більше «одиниць» представлення аудіовізуальної інформації (тобто відео, звуку, тексту) між абонентами (групами абонентів) у рамках мережної інфраструктури і з урахуванням складу і можливостей обладнання, що використовується. Таким чином, можливість надання тієї чи іншої мультимедійної послуги повністю залежить від технологічної платформи мережі.
Європейський інститут стандартизації у галузі зв’язку (ETSI) ввів поняття «широкосмугові мультимедійні послуги». Під такими послугами розуміються послуги зв’язку, надання яких здійснюється на базі широкосмугових мереж зв’язку, здатних забезпечити перенесення інформації (контенту) у вигляді безперервних потоків пакетів/чарунок у режимі реального часу. Класифікувати мультимедійні послуги зв’язку і пропозиції можна з різних точок зору і з використанням різних критеріїв.