Шляхи й особливості створення Національної інформаційної інфраструктури НІІ (National Information Infrastructure, NII) в тому чи іншому аспекті висвітлено в низці ключових Законів України, Указів Президента України, розпоряджень Кабінету Міністрів України та Постанов Верховної Ради України, до яких належать:

• Конституція України;
• Закон України «Про телекомунікації»;
• Закон України «Про Концепцію національної інформаційної політики»;
• Закон України «Про інформаційну безпеку України»;
• Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки»;
• Закон України «Про інформацію»;
• Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року» (від 7 червня 2006 р., № 316-р);
• Указ Президента України № 1497/2005 від 20.10.2005 «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій»;
• Постанова Верховної Ради України (№ 3075-IV від 4 листопада 2005 р.) «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006—2008 роки».

Одним з основних пріоритетів України, відповідно до положень Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки» є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожний міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.

Упровадження Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки надасть можливість забезпечити позитивні зміни в життєдіяльності суспільства і людини, а саме: збільшити рівень захисту прав і свобод людини та її добробуту, активізувати участь громадян в управлінні державою, сприяти розвитку демократії; підвищити конкурентоспроможність України, ефективність державного управління, продуктивність праці у всіх сферах економіки, рівень інформаційної безпеки людини, суспільства, держави, ступінь розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, зокрема українського сегменту Інтернету; забезпечити перехід економіки до моделі науково-технічного й інноваційного розвитку, збільшити частку наукоємної продукції, сприяти якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров’я за рахунок упровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій; розширити можливості людини отримувати доступ до національних і світових інформаційних електронних ресурсів; створити нові робочі місця, поліпшити умови роботи і життя людини; поглибити запровадження нормативно-правових засад інформаційного суспільства.

Загальнодоступна NII України формується шляхом:

• розвитку національної, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів, інформаційно-аналітичних систем органів державної влади й органів місцевого самоврядування;
• створення вітчизняними виробниками на підставі фундаментальних і прикладних досліджень новітніх конкурентоспроможних ІКТ, засобів інформатизації та комп’ютерних програм, зокрема з відкритими кодами;
• прискорення робіт, пов’язаних із розробкою, створенням і застосуванням суперкомп’ютерних систем;
• активізації впровадження систем електронних розрахунків за придбані товари, виконані роботи та надані послуги;
• створення в електронній формі архівних, бібліотечних, музейних фондів та інших фондів закладів культури, формування відповідних інформаційно-бібліотечних та інформаційно-пошукових систем з історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва України тощо;
• виконання зобов’язань щодо міжнародного співробітництва, спрямованого на розвиток інформаційної інфраструктури та забезпечення розширення участі України у відповідних міжнародних ініціативах.

Відповідно до законодавства України (Закон «Про інформаційну безпеку України»):

• інформаційна інфраструктура — це сукупність взаємодіючих систем виробництва, накопичення, збереження і розвитку інформаційних продуктів та їх доставки, виробництва інформаційних технологій, сервісного обслуговування елементів інфраструктури і системи підготовки кадрів. Інформаційна інфраструктура України складається з організаційних структур, які забезпечують формування, функціонування й розвиток інформаційного простору, а також збирання, оброблення, зберігання, поширення й ефективне використання інформаційних ресурсів. Інформаційно-телекомунікаційні структури й інформаційні технології виконують обслуговуючу (науково-методичне, інформаційне, матеріально-технічне, кадрове, фінансове забезпечення) функцію щодо діяльності цих елементів;
• національний інформаційний простір України — сукупність національних інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури, які дозволяють на підставі єдиних принципів і загальних правил забезпечувати інформаційну взаємодію громадян, суспільства, держави з їх рівним правом доступу до відкритих інформаційних ресурсів і максимально повним задоволенням інформаційних потреб суб’єктів держави на всій її території з додержанням балансу інтересів на входження у світовий інформаційний простір і забезпечення інформаційної безпеки відповідно до Конституції України та міжнародних правових норм;
• національні інформаційні ресурси — уся інформація, що належить Україні, включаючи окремі документи і масиви документів, незалежно від змісту, форми, часу і місця їх створення, форми власності, а також кінцеві результати інтелектуальної, творчої діяльності, зафіксовані на будь-яких носіях інформації, доступні для використання особою, суспільством і державою через засоби масової інформації та телекомунікації, архіви, бібліотеки, музеї, фонди, банки даних, публічні виступи, художньо-виконавську діяльність тощо;
• інформаційна система — організаційно впорядкована сукупність інформаційних ресурсів та інформаційних технологій і засобів забезпечення інформаційних процесів; загальна структура і мережа інформаційних систем у їх взаємодії в національному просторі України;
• інформаційно-телекомунікаційні структури — це територіально розподілені державні й корпоративні комп’ютерні мережі, телекомунікаційні мережі й системи спеціального призначення і загального користування, мережі й канали передачі даних, засоби комутації та управління інформаційними потоками;
• інформаційні послуги — інформаційна або інформаційно-посередницька діяльність, спрямована на задоволення замовних запитів і потреб користувачів інформаційної продукції;
• інформаційні процеси — здійснення створення, пошуку, збирання, обробки, накопичення, виробництва, зберігання, захисту, передачі, поширення та споживання інформаційної продукції;
• інформаційні технології — організована сукупність систем, засобів, методів і способів, яка на базі інформаційної інфраструктури забезпечує процеси обробки, зберігання, розвитку, поширення, використання та захисту інформаційних ресурсів.

Згідно з міжнародними деклараціями, які стосуються побудови інформаційного суспільства, перед Україною постає важливе завдання прискорити темпи розвитку національної інформаційної інфраструктури, узгодженої за принципами й органічно поєднаної з глобальною інформаційною інфраструктурою. Тому, відповідно до положень Закону України «Про Концепцію національної інформаційної політики» та «Концепції розвитку зв’язку України до 2010 року» до основних вимог щодо національної інформаційної інфраструктури належать:

• забезпечення відповідності національної інформаційної інфраструктури міжнародним стандартам і рекомендаціям Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), Європейської конференції адміністрацій поштового й електрозв’язку (СЕРТ) і Міжнародної організації стандартизації/Міжнародної електротехнічної комісії (ІSО/ІЕС), що сприятиме взаємодії її технічних засобів, інформаційних пристроїв і послуг з тими, що діють у світовому інформаційному просторі в складі Європейської та Глобальної інформаційної інфраструктури;
• створення єдиної національної інтегрованої мультисервісної широкосмугової мережі зв’язку;
• оптимізація телерадіоінформаційних мереж і розподілу потоків інформації та каналів, підвищення ефективності використання цих мереж, їх модернізація та розвиток із забезпеченням необхідного рівня якості функціонування;
• створення і впровадження вітчизняних безпечних інформаційних технологій, систем захисту інформації від несанкціонованого доступу та несанкціонованого поширення.

Основним технологічним завданням стратегії розвитку інформаційного суспільства є розбудова сучасної телекомунікаційної інфраструктури, оскільки створення високоефективного телекомунікаційного середовища є найважливішою національною проблемою. Без її розв’язання проблематичним виявиться побудова інформаційного суспільства й впровадження досягнень інформаційних технологій у сфері виробництва, бізнесу, науки, освіти, медицини й культури. Обсяги переданих сучасними системами телекомунікацій потоків даних зростають у геометричній прогресії з одночасним прискоренням процесу об’єднання різнорідних потоків інформації. Тому в рамках створення та розбудови НІІ для формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери необхідно передбачити:

• збалансований розвиток усіх видів телекомунікацій з пріоритетним використанням цифрових технологій;
• надання переваги телекомунікаційному забезпеченню національних, галузевих і регіональних інфополюсів та їх об’єднанню міжрегіональними каналами зв’язку;
• створення телекомунікаційних систем підтримки інформаційної взаємодії особи з державними та громадськими структурами всіх рівнів;
• розвиток українських пошукових систем і засобів навігації в мережі Інтернет.

Національна телекомунікаційна система як невід’ємна частина NII має забезпечувати взаємоз’єднання та взаємодію всіх мереж телекомунікацій різних форм власності, як фіксованих, так і мобільних, з установленням і без установлення фізичних з’єднань. З іншого боку, телекомунікаційна система як системоутворююча основа Національної інформаційної інфраструктури повинна інтегрувати у своєму складі інтерактивні, телерадіомовні, мультимедійні й інші системи і механізми передачі, а також можливості забезпечення управління, безпеки, сигналізації, синхронізації, взаємодії інформаційних застосувань, платформ оброблення та збереження інформації і надання користувачам усіх потрібних їм високоякісних послуг у будь-який час і в будь-якому місці за прийнятними цінами.