
Агротехнологія / Кваліфікація — категорія А / 1.7. Захист рослин / 1.7.1. Захист рослин
- Kваліфікація — категорія В
- 2.1. Використання широкозахватних і комбінованих машинно-тракторних агрегатів
- 2.1.1. Використання широкозахватних і комбінованих машинно-тракторних агрегатів
- 2.1.1.1. Агротехнічні вимоги до основного та передпосівного обробітку ґрунту
- 2.1.1.2. Широкозахватні агрегати для основного та передпосівного обробітку ґрунту
- 2.1.1.3. Комбіновані агрегати та особливості їх компонування і використання
- 2.1.1.4. Технологічне налагодження агрегатів та їх робота у полі
- 2.1.1.5. Вимоги безпеки праці
- 2.1.1.6. Контрольні запитання
- 2.1.2. Лабораторно-практична робота № 14
- 2.1.2.1. Вивчення комбінованих машинно-тракторних агрегатів та особливості їх компонування і використання
- 2.1.1. Використання широкозахватних і комбінованих машинно-тракторних агрегатів
- 2.2. Внесення добрив
- 2.2.1. Внесення добрив
- 2.2.1.1. Агротехнічні вимоги до внесення органічних, мінеральних, рідких та комплексних добрив
- 2.2.1.2. Машинно-тракторні агрегати для внесення рідких видів добрив
- 2.2.1.3. Технологічне налагодження агрегатів та їх робота у полі
- 2.2.1.4. Вимоги безпеки праці
- 2.2.1.5. Контрольні запитання
- 2.2.2. Лабораторно-практична робота № 15
- 2.2.2.1. Машинно-тракторні агрегати для внесення рідких видів добрив
- 2.2.1. Внесення добрив
- 2.3. Особливості вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією
- 2.3.1. Особливості вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією
- 2.3.1.1. Агротехнічні вимоги до сівби сільськогосподарських культур
- 2.3.1.2. Особливості сівби під час вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією
- 2.3.1.3. Підготовка машинно-тракторних агрегатів до сівби сільськогосподарських культур під час вирощування за інтенсивною технологією
- 2.3.1.4. Догляд за посівами в процесі вирощування сільськогосподарських культур. Підготовка машинно-тракторних агрегатів до роботи
- 2.3.1.5. Вимоги безпеки комплектування машинно-тракторних агрегатів
- 2.3.1.6. Контрольні запитання
- 2.3.2. Лабораторно-практична робота № 16
- 2.3.2.1. Вивчення машинно-тракторних агрегатів для сівби сільськогосподарських культур під час вирощування за інтенсивною технологією
- 2.3.1. Особливості вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією
- 2.1. Використання широкозахватних і комбінованих машинно-тракторних агрегатів
- Kваліфікація — категорія С
- 3.1. Інтенсивні технології вирощування та збирання зернових і зернобобових культур та кукурудзи
- 3.1.1. Інтенсивні технології вирощування та збирання зернових і зернобобових культур та кукурудзи
- 3.1.1.1. Сутність інтенсивних технологій
- 3.1.1.2. Агротехнічні вимоги до вирощування зернових колосових, зернобобових і круп'яних культур (рису та сої), кукурудзи (на зерно) та соняшнику
- 3.1.1.3. Агробіологічні та фізико-механічні властивості зернових культур, кукурудзи (на зерно) та соняшнику
- 3.1.1.4. Комплекс машин, що застосовуються для вирощування та збирання сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями
- 3.1.1.5. Особливості збирання високостеблевих, полеглих, низькорослих та вологих хлібів, рису та сої
- 3.1.1.6. Боротьба із втратами врожаю. Контроль за якістю робіт
- 3.1.1.7. Вимоги безпеки праці
- 3.1.1.8. Контрольні запитання
- 3.1.2. Лабораторно-практична робота № 17
- 3.1.2.1. Вивчення агротехнічних вимог до вирощування зернових колосових, зернобобових і круп'яних культур (рису та сої), кукурудзи (на зерно) та соняшнику
- 3.1.3. Лабораторно-практична робота № 18
- 3.1.3.1. Вивчення комплексу машин, що застосовуються при вирощуванні зернових колосових, зернобобових і круп'яних культур (рису та сої), кукуру
- 3.1.1. Інтенсивні технології вирощування та збирання зернових і зернобобових культур та кукурудзи
- 3.2. Організація проведення збиральних робіт
- 3.2.1. Організація проведення збиральних робіт
- 3.2.1.1. Організація збирання зернових, круп'яних і зернобобових культур, кукурудзи (на зерно)
- 3.2.1.2. Обґрунтування способів збирання, строків, площ, технологічних схем збирання колосових і зернобобових культур, кукурудзи та соняшнику
- 3.2.1.3. Підготовка комбайнів і полів до роботи. Перевірка технічного стану комбайнів перед початком роботи
- 3.2.1.4. Перевірка якості роботи молотарки та очисних органів комбайна, висоти зрізу
- 3.2.1.5. Вимоги безпеки праці
- 3.2.1.6. Протипожежна безпека на збиральних роботах
- 3.2.1.7. Контрольні запитання
- 3.2.2. Лабораторно-практична робота № 19
- 3.2.2.1. Дослідження способів, строків, площ, технологічних схем збирання колосових i зернобобових культур, кукурудзи та соняшнику, прогресивн
- 3.2.3. Лабораторно-практична робота № 20
- 3.2.3.1. Вивчення порядку оцінювання якості роботи комбайнів під час підбирання та обмолоту валків, прямого комбайнування, перевірка якості роботи
- 3.2.1. Організація проведення збиральних робіт
- 3.1. Інтенсивні технології вирощування та збирання зернових і зернобобових культур та кукурудзи
- Kваліфікація — категорія D
- 4.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- 4.1.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- 4.1.1.1. Завдання кормовиробництва
- 4.1.1.2. Природні кормові угіддя, їх продуктивність і використання
- 4.1.1.3. Шляхи підвищення продуктивності сінокосів і пасовищ
- 4.1.1.4. Інтенсивне багаторічне вирощування трав
- 4.1.1.5. Взаємозв'язок інтенсивності технології вирощування кормових культур з безпекою праці
- 4.1.1.6. Контрольні запитання
- 4.1.2. Лабораторно-практична робота № 21
- 4.1.2.1. Вивчення комплексу машин, що застосовуються при вирощуванні багаторічних трав за інтенсивними технологіями
- 4.1.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- 4.2. Технологія заготівлі кормів
- 4.2.1. Технологія збирання трав і кормових культур, заготівлі сіна, силосу та сінажу
- 4.2.1.1. Техніка та технологія заготівлі кормів (сіна, силосу, сінного та трав’яного борошна)
- 4.2.1.2. Підготовка угіддя, поля до роботи самохідних кормозбиральних машин
- 4.2.1.3. Агротехнічні та зоотехнічні вимоги до збирання рослин на силос та сінаж
- 4.2.1.4. Короткі відомості про комплекс машин, що застосовуються для збирання та заготівлі кормів. Підготовка їх до роботи залежно від виду кормів
- 4.2.1.5. Контроль за якістю збирання кормів, боротьба з втратами врожаю
- 4.2.1.6. Вимоги безпеки праці
- 4.2.1.7. Контрольні запитання
- 4.2.2. Лабораторно-практична робота № 22
- 4.2.2.1. Вивчення комплексу машин, що застосовуються при збиранні рослин на силос та сінаж
- 4.2.1. Технологія збирання трав і кормових культур, заготівлі сіна, силосу та сінажу
- 4.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- Kваліфікація — категорія Е
- 5.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- 5.1.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- 5.1.1.1. Завдання кормовиробництва
- 5.1.1.2. Природні кормові угіддя, їх продуктивність і використання
- 5.1.1.3. Контрольні запитання
- 5.1.2. Лабораторно-практична робота № 23
- 5.1.2.1. Вивчення комплексу машин, що застосовуються при вирощуванні багаторічних трав за інтенсивними технологіями
- 5.1.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- 5.2. Технологія заготівлі кормів
- 5.2.1. Технологія заготівлі кормів
- 5.2.1.1. Технологія збирання трав і кормових культур, заготівлі сіна, силосу та сінажу
- 5.2.1.2. Підготовка угіддя, поля до роботи самохідних кормозбиральних машин
- 5.2.1.3. Агротехнічні та зоотехнічні вимоги до збирання рослин на силос та сінаж
- 5.2.1.4. Короткі відомості про комплекс машин, що застосовуються для збирання та заготівлі кормів. Підготовка їх до роботи залежно від виду кормів
- 5.2.1.5. Контрольні запитання
- 5.2.2. Лабораторно-практична робота № 24
- 5.2.2.1. Вивчення комплексу машин, що застосовуються при збиранні рослин на силос та сінаж
- 5.2.1. Технологія заготівлі кормів
- 5.1. Інтенсивні технології вирощування кормових культур
- Додатки
- 6.1. Шкідники
- 6.1.1. Шкідники овочевих культур
- 6.1.1.1. Шкідники овочевих культур
- 6.1.2. Шкідники плодових та ягідних культур
- 6.1.2.1. Шкідники плодових та ягідних культур
- 6.1.1. Шкідники овочевих культур
- 6.1. Шкідники
1.7.1.2. Бiологiчні способи захисту рослин
Біологічний спосіб захисту рослин полягає у використанні одних організмів для боротьби з іншими, шкідливими для сільськогосподарських культур. Перевага цього способу в тому, що він не спричиняє шкідливого впливу на оточуюче середовище. Такі відносини між організмами існують у природі, й наше завдання — їх посилити. З організмів, які використовуються для біологічного захисту, найбільш поширені хижі комахи, комахоїдні птахи, паразитні комахи, мікроорганізми.
Серед хижих комах найбільш відомі жуки-кокцинеліди, або сонечка (рис. 1.7.1), мухи-дзюрчалки (рис. 1.7.2), золотоочки (рис. 1.7.3). Вони знищують попелиць.
Рис. 1.7.1. Сонечко семиточкове
Рис. 1.7.2. Муха-дзюрчалка (доросла комаха, личинка, лялечка)
Рис. 1.7.3. Золотоочка
Із комахоїдних птахів найбільшу користь приносять синиці, зозулі, сорокопуди, ластівки, дятли та інші (рис. 1.7.4 – рис. 1.7.7).
Рис. 1.7.4. Синиця велика
Рис. 1.7.5. Ластівка сільська
Рис. 1.7.6. Зозуля
Рис. 1.7.7. Грачі
Паразитні комахи розвиваються на всіх фазах розвитку тварин-хазяїв (яйце, личинка, лялечка, доросла особина), харчуються їх тканинами та внутрішніми органами і звичайно призводять до їх загибелі. Серед комах-паразитів найбільше значення мають перетинчастокрилі: апантелес, трихограма та теленомуси (рис. 1.7.8, рис. 1.7.9).
Рис. 1.7.8. Лялечки апантелеса, які вийшли з паразитної гусені
Рис. 1.7.9. Паразитна комаха теленомус
Можна підсилити дію цих біологічних об’єктів, створюючи сприятливі умови для їх існування та проводячи заходи для їх залучення на конкретні ділянки. Існують спеціальні біологічні станції, де вирощують теленомуса та трихограму.
Найбільш поширеним з біологічних способів захисту рослин є застосування мікроорганізмів — спорових та неспорових бактерій, вірусів та інших. Виділені в чисту культуру хвороботворні мікроорганізми використовуються для виготовлення мікробіологічних препаратів. Біопрепарати проти шкідників використовуються головним чином шляхом обприскування рослин. Особливе місце у біологічній боротьбі з комахами зайняла група спорових бактерій. Потрапляючи в шлунок комахи, спори бактерій проростають, розмножуються і виділяють токсини, які отруюють комаху, й вона гине.
Використання ентомопатогенних вірусів може спричинювати масові спалахи хвороб шкідників і тим самим знищувати їх, захищаючи рослини. Патогенні мікроорганізми можуть застосовуватися спільно з інсектицидами.