Верстатник широкого профілю  /  Розряд 2  /  Тема. 3. Відомості про токарну обробку  /  1.3.5. Нарізування кріпильних різьб

Зміст:
  • Розряд 2
    • Тема. 3. Відомості про токарну обробку
      • 1.3.5. Нарізування кріпильних різьб
        • 1.3.5.1. Типові вироби з різзю
        • 1.3.5.2. Основні елементи різі
        • 1.3.5.3. Види і профілі різей
        • 1.3.5.4. Методи нарізання кріпильних різей плашками. Режими різання
        • 1.3.5.5. Мітчики і плашки, їх конструкція та застосування
        • 1.3.5.6. Методи і засоби контролю різі
        • 1.3.5.7. Основні види дефектів, які виникають при нарізуванні різі; способи їх усунення
        • 1.3.5.8. Організація робочого місця і безпека праці
        • 1.3.5.9. Контрольні запитання

1.3.5.5. Мітчики і плашки, їх конструкція та застосування

Зовнішню різьбу нарізують плашками, різенарізними головками, нарізними різцями, гребінками, дисковими та груповими нарізними фрезами, одно- та багатонитковими шліфувальними кругами, а також отримують накатуванням.

Круглі плашки, призначені для обробки різі невисокої точності, виготовляють розрізними (з можливістю регулювання за діаметром) і нерозрізними з інструментальних і швидкорізальних сталей.

На рис. 1.3.171 наведено конструкцію плашки. Елементи, що забезпечують процес різання: передній кут γ та кут λ; різальні пера; стружкові отвори; забірний конус з кутом φ; Н — ширина плашки; кількість пер; величина затилування забірної частини; задній кут α. Елементи, пов’язані з розмірами отримуваної різі: діаметр різі (зовнішній, внутрішній і середній); кут профілю, крок різі. Елементи, що забезпечують закріпленість плашки на верстаті та у плашкотримачі: зовнішній діаметр D плашки; перемички; паз для розтискного гвинта; гнізда для кріпильних гвинтів; гнізда для регулювальних гвинтів. Нарізування різі супроводжується відокремлюванням значної кількості стружки, тому стружкові отвори мають бути великими.

Рис. 1.3.171. Конструкція плашки

продивитись аніміцію

Flash-анімація. Натисніть на поле для запуску

Мітчик (рис. 1.3.172) являє собою гвинт, оснащений поздовжніми прямими та гвинтовими канавками, що утворюють різальні кромки. Мітчик працює при двох одночасних рухах: обертовому (мітчика або заготовки) та поступальному (уздовж осі мітчика). Мітчики поділяються на ручні, гайкові, машинні, плашкові, калібрувальні, регульовані та самовідкривні.

Рис. 1.3.172. Конструкція мітчика

продивитись аніміцію

Flash-анімація. Натисніть на поле для запуску

Робоча частина мітчика, тобто вся нарізана частина, поділяється на різальну (забірну) та калібруючу. Забірною частиною називається передня конусна частина мітчика, що служить для чорнового нарізування різі. Калібруюча частина служить для зачищення різі. Хвостова частина являє собою стрижень для закріплення мітчика в патроні або воротку; квадрат служить для передачі крутного моменту.

До елементів, що визначають конструкцію мітчика, належать канавки для розташування стружки, різальні пера, серцевина. До геометричних елементів належать: передній кут γ; задній кут α; кут φ забірного конуса та кут нахилу гвинтових канавок.

Мітчики виготовляють переважно з прямими, а іноді з гвинтовими канавками.

У разі нарізування різі вручну вся робота розподіляється між двома або трьома мітчиками. Повний профіль різі має тільки чистовий мітчик. Машинно-ручні мітчики виготовляють як одинарними, так і в комплекті (з 2 шт.).

Круглі плашки заточують по передній поверхні пер і по затилковій поверхні забірного конуса. Заточування по передній поверхні здійснюють на спеціальних верстатах. Шліфувальний круг, що обертається зі швидкістю 1500 об/хв, уводиться в отвір плашки та отримує прямолінійний та зворотно-поступальний рух уверх і вниз уздовж осі шпинделя круга. При заточуванні по задній поверхні плашка, затиснена в цанговий патрон, при обертанні шпинделя верстата здійснює разом із ним затиловочні рухи завдяки змінному кулачку. На супорті верстата закріплений шпиндель з невеликим шліфувальним кругом, який підводиться до плашки і затилує задню поверхню забірного конуса з установленою величиною К затилування.

Мітчики заточують (рис. 1.3.173) по передній і задній поверхнях забірного конуса. Для заточування по передній поверхні мітчик закріплюють у центрах і підводять до тарілчастого та дискового круга. Для забезпечення переднього кута γ необхідно розташувати торцеву поверхню круга відносно центрів зі зсувом. Заточування по забірній частині виконують на спеціальних верстатах або пристроях.

Рис. 1.3.173. Заточування мітчика



Зміст | 1.3.5.4. Методи нарізання кріпильних різей плашками. Режими... | 1.3.5.6. Методи і засоби контролю... | Вгору